Справа № 240/14202/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
19 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" звернулось до суду з позовом до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Житомирської митниці, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №UА101000/2024/000133/1 від 25.04.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА101020/2024/006687 від 25.04.2024.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом відзначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
За правилами п.3 ч.1ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
16.02.2024 між ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» - покупець та компанією «FPS Flexibles Romania S.R.L» (Румунія) - постачальник, укладено контракт № 16-02-2024 ІМ RO-UA про продаж продукції для потреб виробництва в подальшому товарів.
Пунктом 1.2. вказаного контракту передбачено, що поставка товару буде виконуватись партіями. Кількість, асортимент та строки поставки кожної партії товару вказуються в інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до інвойсу FPSR №87 від 18.04.2024 оформлено поставку сторонами контракту № 16-02-2024 ІМ RO-UA на товар регранулят поліпропілену змішаних кольорів нижчого сорту, ціна 1 євро, кількість 18 860 кг, код товару 3902100, із знижкою 35% на загальну суму 12 259 євро. Термін оплати 30 днів з дати виставлення рахунку 100%. Загалом 18 860 кг нетто, 19302 брутто, 22 палети.
24.04.2024 для митного оформлення товарів декларант подав митну декларацію (далі - МД) №24UA101020015329U1 від 24.04.2024 на товар: «поліпропілен регранульований (вторинний) в первинних формах, без найменування марки: - REGRANULAT POLIPROPILENA MIXT CULORI - DECLASAT /REPPMXDC00001 в гранулах, індекс текучості - 3.0-7.0 г/10хв. Виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів», заявлена митна вартість визначена за основним методом на рівні 0,69 євро за кілограм, разом з переліченими документами:
- сертифікат якості за №87 від 18.04.2024;
- рахунок інвойс за №87 від 18.04.2024;
- СМR накладна б/н від 18.04.2024;
- декларація про походження товару за №87 від 18.04.2024;
- рахунок на перевезення товару за №1821 від 19.04.2024;
- документ, що підтверджує вартість товару довідка про транспортні витрати від
19.04.2024;
- прайс лист від 22.04.2024;
- контракт за № 16-02-2024 ІМ RO-UA від 16.02.2024;
- договір про надання послуг митного брокера від 17.08.2023;
- договір про надання транспортно - екпедиційних послуг за №14/03/2023 від
14.03.2023;
- зявка договір NV-0001924 від 18.04.2024;
- договір - заявка на перевезення вантажу від 17.04.2024;
- лист від виробника RO14806618 від 19.04.2024 року.
- відповідь брокера від 24.04.2024;
- декларація країни відправника за 24 ROCJ7810CTZ916B5 від 18.04.2024.
Для визначення митної вартості товару, що імпортувався на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), митна вартість вказана 12 259 євро.
В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Житомирська митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності, а тому було зобов'язано декларанта надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.
Декларантом на вимогу митниці до митної декларації надано додаткові документи: договір-заявка на перевезення вантажу від 17.04.2024; переклад на українську мову рахунку-фактури №87 від 18.04.2024; лист від виробника №14806618 від 19.04.2024.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів Житомирською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000133/1 від 25.04.2024, згідно з яким митну вартість товару визначено за методом 2 б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних ) товарів за МД: 23UA101020049905U8 від 26.12.2024 поліпропілен регранульований (вторинний) в первинних формах, без найменування марки:- Regranulat polipropilena tag1 / REPPCL00001 в гранулах, індекс текучості - 3.5-6.5 г/10хв. Виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів. Призначений для виготовлення поліпропіленової пакувальної тари. В кількості - 4085 кг. Regranulat polipropilena alb (REPPMX00001) в гранулах, індекс текучості - 3.5-6.5 г/10хв. Виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів. Призначений для виготовлення поліпропіленової пакувальної тари. Вага нетто - 8276 кг. Умови поставки - FCA Negresti Oas - 0,94 євро за кілограм з дотриманням принципів і Криитеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Загальна сума в розділі 30 рішення про коригування визначена митним органом 17 728,40 євро.
На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2024/006687 від 25.04.2024.
У подальшому, товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №24UA101020015547U7 від 25.04.2024 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України - 39 143,47 грн.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною 12 статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Аргументючи власну позицію, митний орган відзначає, що відповідно до відомостей наданого на вимогу митного органу перекладу рахунку-фактури (інвойсу) FPSR №87 від 18.04.2024, та додатково наданого листа продавця від 19.04.2024 покупцю надається знижка у розмірі 35%, в той самий час, як контракт від 16.02.2024 № 16-02-2024 IM RO-UA не передбачає можливості та конкретних умов, за яких продавцем може бути надана знижка на товар покупцю. Відповідно до ст. 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) «Дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори…, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Стандартне розуміння «умов повної конкуренції» дозволяє митниці не враховувати при розгляді ціни, яка включає спеціальні знижки для ексклюзивних партнерів. Враховуючи наведене вище митниця не може врахувати надану покупцю знижку.
Відповідач при митному оформленні встановив, що відповідно до відомостей, зазначених на сайті продавця FPS Flexible Packaging - www.fps.com - FPS працює в 19-ти країнах із великою інтегрованою глобальною виробничою та дистриб'юторською мережею, яка забезпечує технічну експертизу та місцеве обслуговування клієнтів. У переліку учасників такої мережі знаходяться продавець та покупець оцінюваної партії товару.
Згідно із ч. 16 ст. 58 МК України особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року - обидва прямо або опосередковано контролюються третьою особою та/або особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди.
Таким чином, покупець та продавець товару, на думку відповідача, у даній зовнішньоекономічній операції відповідно до правил ч. 16 ст. 58 МК України є пов'язаними між собою особами.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР,
Враховуючи наведене вище, митний орган вважає, що мав обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару.
Відповідно до розділу 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), положення якої входять до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, по якій розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Таким чином, стандартне розуміння «умов повної конкуренції» дозволяє митниці не враховувати при розгляді ціни, яка включає спеціальні знижки для ексклюзивних партнерів. Враховуючи наведене вище митниця не може врахувати надану покупцю знижку.
Позивач натомість стверджує, що товар за МД №24UA101020015329U1 від 24.04.2024 являється вторинною сировиною (виготовлений в процесі переробки первинного товару), тому не можна вважати відправника товару його виробником. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.
Зазначає, що згідно з розділом 2 контракту №16-02-2024 від 16.02.2024 ціна за одиницю і вартість кожної партії товару вказується у відповідних інвойсах. У листі від постачальника товару та інвойсі за №87 від 18.04.2024 зазначається інформація наступного змісту, що поліпропілен змішаних кольорів нижчого сорту, тому до його вартості застосована знижка у розмірі 35% від аналогічного товару, який не має змішаних кольорів та є первинним поліпропіленом.
Так, дійсно контрактом від 16.02.2024 № 16-02-2024 IM RO-UA не передбачено можливості та конкретних умов, за яких продавцем може бути надана знижка на товар покупцю. Крім того, в розрахунку ціни регрануляту поліпропілену REPPMXDC00001 від 22.04.2024, виробник компанія «FPS Flexibles Romania S.R.L» (Румунія) прорахунок ціни за кг визначено 1 євро.
Слід звернути увагу, що при визначенні ціни товару за методом 2 б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідач використав ціну за МД: 23UA101020049905U8 від 26.12.2024 поліпропілен регранульований (вторинний) в первинних формах, без найменування марки:- Regranulat polipropilena tag1 / REPPCL00001 в гранулах, індекс текучості - 3.5-6.5 г/10хв. Виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів. Призначений для виготовлення поліпропіленової пакувальної тари. В кількості - 4085 кг. Regranulat polipropilena alb (REPPMX00001) в гранулах, індекс текучості - 3.5-6.5 г/10хв. Виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів. Призначений для виготовлення поліпропіленової пакувальної тари.
Як видно, не всі характеристики товару співпадають із даних декларацій такі як індекс текучості, назва одного Regranulat polipropilena alb (REPPMX00001) а іншого Regranulat polipropilena mixt culori - declasat (REPPMXDC00001). В листі від 19.04.2024 компанія «FPS Flexibles Romania S.R.L» зазначила зацікавленим особам, що інвойс за №87 від 18.04.2024 містить знижку на товар у зв'язку із переведенням товару у групу нижчого сорту. що було зумовлено його властивостями і тим як він вів себе на екструзійній лінії виробництва поліпропіленової нитки для біг - бегів.
Пунктом 1.2. контракту від 16.02.2024 № 16-02-2024 IM RO-UA передбачено, що поставка товару буде виконуватись партіями. Кількість, асортимент та строки поставки кожної партії товару вказуються в інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту. В інвойсі FPSR №87 від 18.04.2024 оформлено поставку сторонами контракту № 16-02-2024 ІМ RO-UA на товар регранулят поліпропілену змішаних кольорів нижчого сорту, ціна 1 євро, кількість 18 860 кг, код товару 3902100, із знижкою 35% на загальну суму 12 259 євро.
Верховний Суд в постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 810/2547/17 наголосив, що «відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанова від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, постанова від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17).»
Щодо можливості купівлі товару зі знижками відносно попередніх поставок Верховний Суд зробив висновок при винесенні постанови від 01 квітня 2021 року у справі № 826/10755/16. Верховний Суд при прийнятті рішення у даній справі зауважив, що «єдиною підставою яка слугувала підставою для прийняття спірних в даній справі рішень про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, стали доводи відповідача про суттєву знижу, яка надана продавцем нерезидентом позивачу, що коливалась в розмірі 94-96%. В даному разі, колегія суддів погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, ознайомившись із матеріалами справи вважає, що така знижка була передбачена додатковими угодами до договору №АТМ15FSU249/00F8041500000E від 19.03.2015, і обумовлена значними обсягами придбання позивачем продукції в такого продавця у попередні періоди, а також тим, що така продукція є застарілою. Вказані обставини засвідчені в листі продавця, що був адресований позивачу...».
Відповідно до ч.ч. 12-14 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Отже, сторони договору погодили надання додаткової знижки на товар враховуючи якісні характеристики товару, який поставлявся та відповідач не обґрунтував суду належним чином свої доводи, тому вони не приймаються судом.
Стосовно іншого доводу апелянта про те, що калькуляція ціни товару позивача від 22.04.2024 містить відомості (складові) про базову ціну товару, а не кінцеву ціну реалізації, що задекларована на рівні 0,65 євро за кілограм, а відповідно до умов поставки FCA згідно із Інкотермс 2010 покупець здійснює навантаження товару на транспортний засіб покупця, а тому несе відповідні витрати і разом з тим, даний документ не містить даних про включення до неї вартості таких витрат продавця, судова колегія зазначає наступне.
Поставка товару на умовах FCA "Інкотермс 2010", передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме завантаження та митне очищення в країні експорту. Відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Умови поставки за базисом FCA не передбачають обов'язку страхування товару ні постачальником, ні покупцем. Страхування не здійснювалося ні покупцем, ні перевізником по території України. Враховуючи вказані обставини, для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту такі складові митної вартості товару, як витрати на навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Як уже зазначалось, згідно з умовами FCA (Free Carrier Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Позивач в свою чергу не поніс будь-яких витрат щодо завантаження товару на транспорт. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Negresti Oas є містом в Румунії, у якому перевізник покупця отримав завантажений продавцем товар та доставив на митну територію України. Відповідні докази транспортування долучались позивачем до митного оформлення та відповідні транспортні витрати були включені до митної вартості товару.
Висновок митного органу, що довідка про вартість перевезення вантажу від 19.04.2024 та рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.04.24 №1821 не містять інформацію про товар, що транспортувався, його опис, кількість, вагу, посилання на реквізити автотранспортного документа (CMR), договір-заявку на перевезення, не містять достатніх відомостей, які свідчили б про те, що вони стосуються перевезення саме оцінюваної партії товару спростовуються наданими позивачем первинними документами.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, в договорі-заявці від 17.04.2024 вказано, що вага товару значиться 22 т. оскільки не було відомо, яка кількість палет буде поміщена в кузов автомобіля, після завантаження він зважується і вказується точна вага, яка в подальшому фігурує у всіх товарно-супровідних документах - 19,3 тон. З приводу відсутності інформації в рахунку за №1821 - не містить інформації про товар, що транспортувався, його опис, кількість, вагу, посилання на реквізити автотранспортного документа не відповідає дійсності, оскільки рахунок за №1821 має посилання на державний номерний знак транспортного засобу, який додатково зазначений у СМR накладній б/н від 18.04.2024 та сертифікат якості за №: FPSR 87 від 18.04.2024.
Судом також встановлено, що зазначене позивачем підтверджується первинними документами: міжнародною автомобільною накладною (СМR) від 18.04.2024, рахунком на перевезення товару за №1821 від 19.04.2024, довідкою про транспортні витрати від 19.04.2024, сертифікатом з перевезення товару EUR.1 №0144509.
Таким чином, суд першої інстанції вірно виснував, що під час митного оформлення декларантом було надано достатньо документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору, будь-які розбіжності відсутні.
З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України, митний орган в подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.
Таким чином, в контексті встановлених обставин справи, судова колегія вважає, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Тобто, позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб'єкт владних повноважень дійшов хибного висновку щодо неможливості їх врахування для митного оформлення товару за основним методом.
З огляду на викладене, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару є надуманими та ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Додатково слід врахувати, що у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано, що воно прийняте із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за методом 2б ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідач не навів достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.
Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об'єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митним органом безпідставно проведено коригування заявленої митної вартості товару, а тому рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UА101000/2024/000133/1 від 25.04.2024 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2024/006687 від 25.04.2024 слід визнати протиправними та скасувати.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року - без змін.
.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.