Справа № 560/13270/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
18 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 28 серпня 2024 року № ПШ 070615 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2025 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.08.2024 №ПШ 070615.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.07.2024 інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві було проведено перевірку транспортного засобу марки SETRА, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АР №059975 від 02.07.2024, в якому зафіксовано порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, під час нерегулярних пасажирських перевезень, на момент перевірки, не було надано необхідних документів, зокрема договору з замовником транспортних послуг та документа, що підтверджує оплату цих послуг.
Відповідальність передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 і 48 цього Закону.
30.07.2024 до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області надійшло клопотання від представника Палько Валентини Анатоліївни про перенесення розгляду справи. Розгляд справи перенесено на 14.08.2024 о 10:00.
Листом від 16.08.2024 відповідач повідомив позивача про те, що копія договору №01-04/24-2 на транспортне обслуговування від 01.04.2024, копія додаткової угоди від 01.04.2024 до договору №01-04/24-2 на транспортне обслуговування від 01.04.2024, копія платіжної інструкції №3684 від 29.06.2024 про оплату транспортної послуги долучено до матеріалів справи відповідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2024 АР №059975.
01.04.2024 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп" (замовник) укладено договір на транспортне обслуговування №01-04/24-2.
Відповідно до п.1.1 договору, за замовленням замовника виконавець зобов'язується забезпечувати надання послуг з перевезення клієнтів замовника на умовах, визначених в цьому договорі, відповідних додатках та/чи додаткових угодах до даного договору, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги на умовах, визначених цим договором, додатками та/чи додатковими угодами до даного договору.
Згідно п.1.2 договору, за даним договором виконавець бере на себе зобов'язання по оформленню, організації та здійсненню на погоджених виконавцем та замовником умовах перевезення пасажирів транспортними засобами за маршрутами та у строки, погодженими сторонами.
Вартість послуг погоджується сторонами у відповідному додатку та/чи додатковій угоді до даного договору (п. 4.1 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).
01.04.2024 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Тревел Профешнл Груп" укладено додаткову угоду №1 до договору №01-04/24-2 на транспортне обслуговування від 01.04.2024.
Згідно вказаної додаткової угоди від 01.04.2024, перевезення здійснювалось за маршрутом Київ - Анталія (Туреччина).
28 серпня 2024 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Держаної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №ПШ 070615 в розмірі 17000 грн.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567).
Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з п. 2 Порядку № 1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Згідно із п. 12 - 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Умовами п. 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
оснащення таксі справним таксометром;
відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено п. 21 Порядку № 1567.
Згідно зі ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен:
виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;
утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;
забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;
забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв;
організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;
забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;
забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;
забезпечувати безпеку дорожнього руху;
забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до ст. 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Отже відповідно до ст. 39 Закону № 2344-III документами для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. При цьому, саме на автомобільного перевізника покладено обов'язок забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 53 Закону №2344-ІІІ організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
Згідно з частиною 3 статті 53 Закону при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.
Отже, аналіз наведених положень Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що автомобільні перевізники мають обов'язок забезпечити, а водії пред'явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення.
28.08.2024 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Держаної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 070615 в розмірі 17000 грн. за перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вказане порушення законодавства стосується статті 39 розділу ІІ Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме внутрішні перевезення пасажирів.
Проте позивач здійснював міжнародне перевезення пасажирів за маршрутом м. Київ - Анталія (Туреччина) на підставі договору №01-04/24-2 від 01.04.2024. Зазначене також підтверджується журналом реєстрації шляхових листів пасажирів для міжнародних автомобільних перевезень пасажирів, який був наданий при проведенні перевірки.
Тому, враховуючи те, що позивач здійснював міжнародне перевезення, до нього не могли бути застосовані вимоги статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", адже вимоги цієї статті поширюються лише на внутрішні перевезення.
Крім того, колегія суддів враховує, що належним чином посвідчені копії документів, які підтверджують наявність договірних зобов'язань ОСОБА_1 перед замовником щодо здійснення міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом «Київ - Анталія» (Туреччина), а саме - Договору 01-04/24-2 на транспортне обслуговування від 01.04.2024, Додаткової угоди № 1 від 01.04.2024 до Договору 01-04/24-2 на транспортне обслуговування від 01.04.2024 і платіжної інструкції № 3684 від 29.06.2024 про оплату за транспортні послуги, були надані представником Палько В. А. відповідачу до розгляду ним питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративно-господарської відповідальності.
Даний факт доводиться наявними у справі письмовими доказами, в тому числі і листом відповідача від 16.08.2024 про долучення до матеріалів адміністративної справи копій вищезазначених договорів і платіжного підтвердження банку про оплату транспортних послуг.
Зазначене спростовує твердження відповідача про відсутність у позивача договору із замовником транспортних послуг та документа, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незаконності постанови серії № ПШ 070615 від 28.08.2024 про застосування щодо ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу та необхідності її скасування.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.