Справа № 580/1567/23 Головуючий у І інстанції - Паламар П.Г.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
18 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Василенка Я.М., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Рада суддів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Рада суддів України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідачів - Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області, Державної судової адміністрації України щодо невиплати належної належного розміру суддівської винагороди за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно;
- стягнути з Відповідачів - Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області, Державної судової адміністрації України, недоплачену суддівську винагороду за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно в сумі 89 316,00 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
ОСОБА_1 двічі було подано до суду першої інстанції заяви в порядку статті 383 КАС України, в яких він просив: визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо не виконання рішення суду прийнятого в адміністративній справі № 580/1567/23; зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду.
За результатами розгляду вказаних заяв, їх було залишено без задоволення.
27 жовтня 2024 року ОСОБА_1 втретє звернувся до суду першої інстанції із Заявою в порядку статті 383 КАС України (т. 2, а.с. 78-80), в якій він просив:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в адміністративній справі № 580/1567/23;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державну судову адміністрацію України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в адміністративній справі № 580/1567/23;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державну судову адміністрацію України повідомити суд у 15 денний строк про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в адміністративній справі № 580/1567/23.
В обґрунтування поданої Заяви ОСОБА_1 зазначено, що рішення суду, яке набрало законної сили, Відповідачі у добровільному порядку не виконують. Встановлені у вказаному судовому рішенні правовідносини продовжують існувати на даний час, а Відповідачі вчиняють формальні заходи щодо виконання рішення суду, що і стало підставою для звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України - повернуто Заявнику.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року Заяву у порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій при виконанні судового рішення в адміністративній справі № 580/1567/23 - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його вимоги повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зазначено, що Відповідачами добровільно не виконано вищезазначене рішення в межах наданих законодавством повноважень.
Відповідачем - Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції (від 30 липня 2025 року) залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відзиву інших учасників справи на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без задоволення заяву, подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з того, що згідно наявних доказів, Боржником (Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області) вчинено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 580/1567/23, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій при виконанні судового рішення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 та 3статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00; пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України», заява № 6318/03; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia», заява № 30779/04; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04).
Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
Як вже було зазначено раніше, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
29 вересня 2023 року Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
07 листопада 2023 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 580/1567/23, виданого 29 вересня 2023 року Черкаським окружним адміністративним судом про зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.
Відтак, з часу набрання рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в адміністративній справі № 580/1567/23 законної сили Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, мало вчинити дії, спрямовані на реальне виконання вказаного судового рішення.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в адміністративній справі № 580/1567/23 Державною судовою адміністрацією України затверджений кошторис на 2025 рік Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Черкаській області за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 23,4 тис гривень.
Згідно листів Міністерства фінансів України від 17.02.2025 № 08020-01-2/5032, від 09.05.2024 № 08020-01-2/14939 Міністерством фінансів України щодо збільшення фінансування по даній програмі вказано, що у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що не нарахування та невиплата Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області суддівської винагороди Позивачу за період з 01.02.2022 по 31.12.2022 свідчить про неналежне виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 580/1567/23, а тому його бездіяльність є порушенням положень ч. 2 ст. 14 КАС України, ч. 1 ст. 370 КАС України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: не виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
За приписами частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 шляхом визнання протиправної бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області щодо виконання Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 580/1567/23 та зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання вказаного рішення суду.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 580/1567/23 вимоги зобов'язального характеру до Відповідача - Державної судової адміністрації України відсутні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 КАС України, в частині визнання протиправною бездіяльності Відповідача - Державної судової адміністрації України не підлягає задоволенню.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, Заява, подана в порядку ст. 383 КАС України задоволенню частково.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані касаційні скарги після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 2 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктами 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Таким чином, зазначеними вище нормами КАС України не передбачено можливість оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, після перегляду її в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Черкаській області, Державною судовою адміністрацією України на виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/1567/23 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 580/1567/23.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 580/1567/23.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області повідомити суд у 30 денний строк про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 580/1567/23.
В задоволенні іншої частини Заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Я.М. Василенко
Є.І. Мєзєнцев