Справа № 620/7316/25 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційні скарги ОСОБА_1 та його адвоката Костюченка Павла Юрійовича на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
30.06.2025 року ОСОБА_1 , через адвоката Костюченка Павла Юрійовича, звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
- визнати протиправним дії Управління патрульної поліції в Чернігівській області щодо пред'явлення на виконання до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024, яка не набрала законної сили;
- визнати протиправним дії Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання постанови серії ЕНА № 2193468, виданої 20.05.2024 Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
- зобов'язати Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути кошти в сумі 1017 (одна тисяча сімнадцять) грн 00 коп., які були списані в рахунок боргу;
- визнати протиправним дії Департаменту патрульної поліції щодо пред'явлення на виконання до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024, яка не набрала законної сили.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП була оскаржена до суду та рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.08.2024 позов задоволений частково, оскаржувана постанова в частині, яка стосується визнання винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП скасована та змінений захід стягнення з ОСОБА_1 за постановою серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024, накладено штраф за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 340 грн. Не погодившись із рішення суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду, постановою якого оскаржувана постанова скасована повністю. Водночас, з карткового рахунку позивача 06.12.2024, тобто під час апеляційного оскарження, було списано 1017,00 грн. Як з'ясував позивач вказане списання відбулося при примусовому виконанні постанови серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024 в межах виконавчого провадження НОМЕР_1. Такі дії відповідачів, на переконання позивача, є протиправними та такими, що призвели до порушення його прав та інтересів.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами (Департаментом патрульної поліції та управлінням патрульної поліції в Чернігівській області) вчинені дії в межах покладних на них повноважень.
Позивач та його представник, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Апеляційні скарги обґрунтовано доводами аналогічними позовній заяві.
Відповідачами відзивів на апеляційні скарги не подано.
Сторони до суду не прибули, про місце, дату, час розгляду справи повідомлені належним чином.
Представником позивача заявлялось клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, проте приєднатися до конференції у представника позивача не вийшло, що відповідно до ч.5 ст. 195 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою серії ЕНА №2193468 від 20.05.2024 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 425 грн.
Водночас, рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.08.2024 у справі №740/3748/24 (а.с. 14-17) адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволений частково.
Вирішено «Скасувати постанову серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024 у частині, яка стосується визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП (за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Змінити захід стягнення з ОСОБА_1 , за постановою серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024, та накласти штраф за ч.1 ст.122 КУпАП в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу. В разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 302 (триста дві) грн 80 коп.».
Між тим, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 було витребувано з Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області матеріали справи № 740/3748/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
26.09.2024 управління патрульної поліції в Чернігівській області направило до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про примусове виконання постанови серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 680,00 грн (а.с. 78).
11.10.2024 до Департаменту патрульної поліції надійшла ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 року по справі 740/3748/24 зі змісту якої встановлено, що 17.09.2024 Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 (а.с. 78 зворотна сторона).
08.11.2024 Ніжинським відділом державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, яка направлена сторонам виконавчого провадження (а.с. 8, 8 зворотна сторона).
08.11.2024 головним державним виконавцем винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 268,00 грн та виконавчого збору в сумі 68,00 грн (а.с. 9, 10).
06.12.2024 з карткового рахунку ОСОБА_1 списано кошти в розмірі 1017,00 грн, що підтверджується довідкою про рух коштів (а.с. 23).
Як зазначає представник відповідача 10.12.2024 на депозитний рахунок відділу надійшла сума в розмірі 1017,00 гривень, тому 11.12.2024 старшим державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з фактичним повним виконанням, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
У подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена.
Апеляційний суд постановив: «Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2024 року - скасувати в частині:
«Скасувати постанову серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024 у частині, яка стосується визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП (за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Змінити захід стягнення з ОСОБА_1 , за постановою серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024, та накласти штраф за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу. В разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.»
Прийняти нове рішення в цій частині, яким:
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2193468 від 20.05.24р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.08.2024 р. щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.».
Зважаючи на те, що спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була направлена на примусове виконання під час її судового оскарження, а також в цей час стягнута сума штрафу разом із виконавчим збором та витратами виконавчого провадження, ОСОБА_1 вважає такі дії відповідачів протиправними та такими, що призвели до безпідставного стягнення з нього суми штрафу, який врешті скасований повність постановою Шостого апеляційного адміністративного суду.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною п'ятою статті 26 Закону № 1404-VIII у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами першою-четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VІІІ).
Приписами статті 42 Закону № 1404-VIII передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Види та розміри витрат виконавчого провадження встановлені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5.
До видів витрат виконавчого провадження відноситься:
Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.
Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку.
Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.
Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.
Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.
Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.
Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.
Сплата судового збору.
Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга).
Відповідно до вимог частини першої статті 13 Закону 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.
Частиною першою статті 40 Закону 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до частини третьої статті 40 Закону 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.
Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення.
Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
При цьому, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.
Як зазначено Верховним Судом в постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 640/8132/20 якщо виконавче провадження закінчено й ухвалені в ньому постанови щодо стягнення з боржника виконавчого збору, та щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження є чинними в порядку, визначеному законодавством, не визнані протиправними та не скасовані, законодавство не передбачає іншої поведінки виконавця, окрім як відкриття нового виконавчого провадження з виконання таких постанов.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець в межах відкритого виконавчого провадження і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду Боржником за допомогою стимулювання останнього до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.
Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладених в постановах від 26 червня 2020 року у справі № 360/3324/19, від 23 грудня 2020 року у справі № 620/334/20.
Щодо доводів позивача про протиправність дій Управління патрульної поліції в Чернігівській області щодо пред'явлення на виконання до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024, яка не набрала законної сили, та дій Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання постанови серії ЕНА № 2193468, виданої 20.05.2024 Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області, оскільк спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була направлена на примусове виконання під час її судового оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Так, як вже було встановлено раніше, рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.08.2025 у справі №740/3748/24 скасовано постанову серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024 у частині, яка стосується визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП (за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Змінено захід стягнення з ОСОБА_1 , за постановою серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024, та накладено штраф за ч.1 ст.122 КУпАП в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Цим рішенням також вирішено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу. В разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Також цим рішенням від 21.08.2024 було роз'яснено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - повернуто особі, яка її подала.
Отже, у Департаменту патрульної поліції та в Управління патрульної поліції в Чернігівській області були підстави вважати, що рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.08.2025 у справі №740/3748/24 набрало законної сили та підлягало виконанню.
Разом з тим, доказів на підтвердження сповіщення відповідачів щодо повторного звернення до суду з апеляційною скаргою позивачем не надано, у апеляційного суду таких зобов'язань до відкриття апеляційного провадження у справі також відсутні.
Між тим, апеляційне провадження у справі № 740/3748/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було відкрито лише ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року, апеляційна скарга клопотання про зупинення виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.08.2025 у справі №740/3748/24 не містило.
З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що скеровуючи 26.09.2024 року до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про примусове виконання постанови серії ЕНА № 2193468 від 20.05.2024 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 680,00 грн Департамент патрульної поліції та Управління патрульної поліції в Чернігівській області діяли в межах покладних на них повноважень, що також свідчить про відсутність протиправності дій Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо примусового виконання постанови серії ЕНА № 2193468, виданої 20.05.2024 Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області з урахуванням рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.08.2025 у справі №740/3748/24.
Відповідно, у органу стягнення були підстави для стягнення виконавчого збору та витрат з огляду на положення ст. 27 Закону №1404-VІІІ.
Відтак, всі доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо протиправності дій відповідачів та прийняття відповідних постанов з виконавчого провадження.
Також є вірним висновок суду першої інстанції щодо позовних вимог про зобов'язання Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути кошти в сумі 1017 (одна тисяча сімнадцять) грн 00 коп., які були списані в рахунок боргу, оскільки в даному випадку ці кошти на підставі Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 740/3748/24 дійсно є помилково стягнуті та підлягають поверненню особі, з якої вони були стягнуті, за її заявою відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування
рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Повний текст постанови виготовлено 19.11.2025 року.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його адвоката Костюченка Павла Юрійовича на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк