Справа № 640/10122/20 Суддя (судді) першої інстанції: Татаринов Дмитро Вікторович
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» про застосування заходів реагування,-
У травні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (далі - відповідач, апелянт), та просить:
-застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Центру культури та мистецтв Університету, розташованого за адресою: проспект Перемоги, 37 у Солом'янському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки шляхом знеструмлення головного електрощитка будівлі, накладення печаток на вхідні двері будівлі та головний електрощит; обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.
Позов обґрунтовано тим, що в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" щодо дотримання суб'єктом господарювання техногенної та пожежної безпеки встановлено, що об'єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які детально описані в акті від 07 лютого 2020 року № 104 та які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Встановлення вказаних порушень зумовило звернення позивача із позовом до суду на підставі статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, адміністративний позов Головного управління ДСНС України у м. Києві - задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Центру культури та мистецтв Університету, розташованого за адресою: проспект Перемоги, 37 у Солом'янському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 07 лютого 2020 року №104. Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.
Застосовуючи заходи реагування суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виявлені позивачем порушення у будівлі Університету створюють потенційну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки не виключає можливості виникнення пожежі в приміщенні. У зв'язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення судом відповідного рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки.
Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 640/10122/20 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Касаційний суд вказав про те, що судами не взято до уваги й не надано оцінки тим порушенням, які були усунені під час розгляду в суді першої інстанції, а також не досліджено докази про усунення порушень, які відповідач надавав безпосередньо вже під час вирішення справи в апеляційному суді. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, навів перелік зафіксованих в актах перевірок позивача порушень, а потім констатував, що протягом року апелянтом не вчинено жодних дій щодо усунення порушень, які виявленні під час перевірки та повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки. При цьому, з приводу вжиття відповідачем реальних заходів в частині проведення капітального ремонту установок автоматичної пожежної сигналізації в Центрі культури і мистецтв Університету та наданих на підтвердження доказів, судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях взагалі жодної оцінки не надано. Не отримали своєї оцінки і доводи відповідача щодо відсутності окремих порушень, зокрема визначених пунктом 2.23 глави ІІІ ППБУ. Висновки суду апеляційної інстанції, що відповідачем порушення не усунуто, що в свою чергу свідчить про не бажанням останнього вчиняти будь-які дії для усунення виявлених порушень пожежної безпеки на час прийняття рішенням у цій справі судом апеляційної інстанції, є необґрунтованими. Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з'ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Судами попередніх інстанції не надано жодної оцінки наданим відповідачем доказам у розрізі кожного порушення, відображеного у акті перевірки.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задоволено частково.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення центру культури та мистецтв Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", розташованого за адресою: проспект Перемоги, 37 у Солом'янському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 07 лютого 2020 року №104.
Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Висновки суду наступні.
Наведений судом перелік документів не підтверджує усунення виявлених позивачем порушень, оскільки сам факт закупівлі обладнання, матеріалів, проведення монтажних робіт, ремонту сигналізації не свідчить про належне виконання раніше виявлених порушень. Так, з наданих до суду документів не вбачається за можливе встановити, що глядацький зал обладнаний спеціальною системою димовидалення. Також, неможливо встановити, що всі приміщення відповідача фактично обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації саме з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання, як того вимагають правила пожежної безпеки. Окрім того, наданими відповідачем до суду документами не підтверджено, що всі системи протипожежного захисту знаходяться у справному стані та утримуються в постійній готовності до виконання роботи. Також, з наданих документів не вбачається за можливе встановити, що всі приміщення відповідача фактично обладнані системою оповіщення про пожежу.
Відсутність (несправність) необхідних систем заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку - створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Отже, виходячи із встановлених обставин цієї справи та неусунених відповідачем порушень в сфері пожежної безпеки, суд дійшов до висновку, що виявлені порушення, які не було усунуто, становлять загрозу життю та здоров'ю людей.
Існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування.
Суд врахував, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту звернення відповідача із заявою про проведення перевірки на підтвердження повного усунення раніше виявлених порушень. Листи від 01 лютого 2021 року № Р/0600.01/0606.01/348/2021, від 05 грудня 2022 року № Вих. 3/0600.01/0777.01/44/2022, на які у додаткових поясненнях посилається відповідач, містять прохання про відтермінування строків виконання відповідних пунктів приписів № 437, 463 та 479 від 05 січня 2021 року, а також про часткове усунення недоліків. Прохання провести перевірку щодо усунення раніше виявлених порушень листи не містять.
На думку суду, належним доказом усунення порушень є акт, який фіксує проведення фахівцями перевірки та відсутність порушень правил, норм пожежної безпеки.
За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки відповідачем, які усунуто частково, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення центру культури та мистецтв до повного усунення порушень.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 640/10122/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги наступні.
Суд неповно та неправильно дослідив докази, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, порушив норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.
Відповідач не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відмітки виконані нерозбірливо, не можна ідентифікувати особу, яка їх виконала, а тому не можуть бути прийняті судом.
Так, припис № 479 від 05.01.2021 у графі «Відмітка про виконання» містить відмітки про виконання порушень, визначених за №№ 1, 2, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15. Кожна відмітка містить запис: «виконано, підпис, Галицький, 09.03.21». У таблиці «Результати перевірки виконання припису» міститься запис щодо невиконаних пунктів (№№ 3, 4, 7, 8, 9) із зазначенням дати 09.03.21, посади, П.І.Б. особи, яка проводила перевірку, а саме: заступник начальника Галицький Є.В. (повне визначення посади - заступник начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві).
Також не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що відсутні докази проведення перевірки припису № 479 від 05.01.2021. Даний висновок суду є однобічним, побудованим лише на доводах позивача, викладених у додаткових письмових поясненнях, в яких останній заперечує проведення перевірки стосовно виконання припису.
Наявність у приписі № 479 від 05.01.2021 відміток про усунення порушень вже само по собі є підтвердженням факту проведення перевірки уповноваженою на те особою стосовно виконання пунктів припису.
Факт проведення планової перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача підтверджується повідомленням про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 19.01.2021 (у період з 25.02.2021 по 11.03.2021).
Таким чином, документально підтверджено, що 09.03.2021 під час проведення перевірки відповідач підтвердив усунення майже всіх перелічених в Акті № 104 від 07.02.2020 порушень, крім п'яти.
Відповідач надав суду першої інстанції вичерпні змістовні пояснення з приводу вчинюваних ним дій щодо таких порушень, проте суд першої інстанції не звернув уваги на такі доводи та не зробив належних висновків.
Враховуючи, що приміщення Центру культури та мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, а також вжиті відповідачем заходи, реальна загроза життю та здоров'ю людей не створюється.
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку власника приміщення або особи, яка його використовує, зупиняти його експлуатацію і терміново проводити усунення невідповідностей після введення в дію нових ДБН.
Суд першої інстанції, не надавши належної правової оцінки доводам відповідача та доказам, що їх підтверджують, прийшов до помилкового висновку про необхідність застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Центру культури і мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського, за обставин, коли відповідачем повністю усунуто порушення, які створювали загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року та від 11 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
11 липня 2025 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу. Зазначає про те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем здійснювались певні дії на приведення приміщень у відповідність до протипожежних вимог, однак у період з 25.02.2021 по 11.03.2021 плановим заходом державного нагляду (контролю), за результатом якого складено Акт № 133 від 11.03.2021 зафіксовано 11 порушень пожежної безпеки, що підтверджує, що об'єкт перевірки продовжує функціонувати з численними порушеннями. Під час проведення зазначеного планового заходу державного нагляду (контролю) інспектором було перевірено обсяг виконаних порушень, запропонованих до виконання відповідачу приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 05.01.2021 № 479 та встановлено, що невиконаними залишається 5 порушень. Позивач вважає, що суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов вірного висновку про те, що порушення, які вказані в первісному Акті перевірки № 104 та знаходять своє підтвердження в Акті № 133 дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Зокрема, що не усунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків. Стосовно зазначених порушень зазначає, що вони як окремо так і у своїй сукупності створюють небезпеку життю і здоров'ю людей, зокрема швидкого розповсюдження вогню, неможливості оперативної ліквідації та швидкої безперешкодної евакуації людей. Позивач наголошує, що підставами для застосування заходів реагування, в першу чергу, є наявність встановлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. На час розгляду справи в суді першої інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров'ю людей. Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, є достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень.
14 серпня 2025 року відповідачем подано додаткові пояснення. Повідомляє суд про проведення процедури закупівлі послуг коригування проектної документації, за результатами якої 12.08.2025 укладено Договір № ВТ-25357 на виконання послуги з коригування проектної документації по об'єкту: «Капітальний ремонт автоматичної системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в Центрі культури та мистецтв Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Таким чином, відповідач вважає, що ним вжиті всі належні та допустимі заходи для усунення зазначеного порушення.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до фактичних обставин справи, Солом'янським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 26 грудня 2019 року № 1117, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 27 січня 2020 року № 1153 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання Університетом техногенної та пожежної безпеки, за результатом якого складений акт від 07 лютого 2020 року № 104, яким зафіксовано порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31 липня 2017 року № 657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, детально описані в акті перевірки, зокрема:
-посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях";
-висота проходів на шляхах евакуації балкону в залі менше 2-х метрів;
-з третього поверху не передбачено два евакуаційних виходи (розміщена картинна галерея);
-не надані результати іспитів зразків штучного килимового покриття залу щодо токсичності продуктів горіння, помірної димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум'я РП1, РП2;
-дерев'яні конструкції сценічної коробки (колосники, робочі галереї тощо) не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
-горючі декорації, сценічне оформлення, драпіювання в залі не оброблено вогнезахисними речовинами;
-сцена не відокремлена від залу для глядачів протипожежною завісою 1-го типу ;
-глядацький зал без природнього освітлення не обладнаний спеціальною системою димовидалення;
-щомісячно не проводяться перевірки пожежних насосів. Відсутній журнал перевірки надійності переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання;
-двері на шляху евакуації (евакуаційний вихід) не навішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації;
-на першому поверсі опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів з невизначеною пожежною небезпекою (евакуаційний вихід);
-висота проходу на шляхах евакуації 1-ого поверху менша 2-х метрів (евакуаційний вихід);
-двері евакуаційних виходів з будівлі замкнені на замки, які не відкриваються зсередини без ключа;
-допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
-не надані акти проведення прихованих робіт по прокладанню електропроводів за підвісними стелями;
-не надано документацію щодо класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері електрощитової);
-не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання;
-не підтверджено, що системи протипожежного захисту знаходяться у справному стані та утримуються в постійній готовності до виконання роботи;
-приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу;
-не надані підтверджуючі матеріали щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
-допускається захаращення елекрощитової матеріальними цінностями;
-з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
-не всі шафки пожежних кранів пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;
-не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;
-з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння не створено добровільну пожежну охорону;
-допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток, а також фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні;
-шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, а евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками "Вихід";
-шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями;
-відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту;
-не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.
Таким чином, позивачем зафіксовано 30 порушень.
Вищенаведені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуто.
Вважаючи виявлені правопорушення такими, що загрожують життю та здоров'ю людей, у травні 2020 року позивач звернувся до суду із даним позовом.
У постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
Так, справа №640/10122/20 розглядалась судами різних інстанцій з 2020 по 2025 рік.
У період з 16 по 30 грудня 2020 року позивачем здійснена позапланова перевірка щодо усунення вказаних порушень, за результатами якої видано припис № 479 від 05 січня 2021 року, в якому з перелічених в Акті № 104 від 07 лютого 2020 року порушень залишились наступні порушення:
1) пункт 16 розділу II ПББУ - посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
2) пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - висота проходів на шляхах евакуації балкону в залі менше 2-х метрів;
3) пункт 2.4 глави 2 розділу VI ППБУ - сцена не відокремлена від залу для глядачів протипожежною завісою 1 -го типу;
4) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - глядацький зал без природнього освітлення не обладнаний спеціальною системою димовидалення;
5) пункт 2.3.4 глави 2 розділу V ППБУ - щомісячно не проводяться перевірки пожежних насосів. Відсутній журнал перевірки надійності переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання;
6) висота проходу на шляхах евакуації 1-го поверху менша 2-х метрів (евакуаційний вихід);
7) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання;
8) пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - не підтверджено, що системи протипожежного захисту знаходяться у справному стані та утримуються в постійній готовності до виконання роботи;
9) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу;
10) пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не надані підтверджуючі матеріали щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
11) пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
12) пункт 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;
13) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток, а також фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні;
14) пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, а евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «Вихід»;
15) пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.
Таким чином, станом на січень 2021 року з тридцяти порушень зафіксовано усунення п'ятнадцяти.
Представник відповідача зазначає, що 09 березня 2021 року під час перевірки виконання припису № 479 від 05 січня 2021 року на приписі отримано відмітки про усунення порушень. Так, припис в графі «Відмітка про виконання» містить запис «виконано, підпис, прізвище, дату 09 березня 2021 року». Відмітка про виконання проставлена по порушенням 1, 2, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15 (тобто десяти порушенням).
Таким чином, станом на 2021 рік відповідач стосовно порушень зазначених в акті перевірки указав, що ним вжито наступних заходів по їх усуненню:
-протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки № 4 від 09 червня 2020 року усунуто порушення пункту 16 розділу II ПББУ (посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»);
-з метою усунення порушень пункту 2.28 глави 2 розділу III ППБУ (не надані результати іспитів зразків штучного килимового покриття залу щодо токсичності продуктів горіння, помірної димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум'я РП1, РП2), пункту 2.3 глави 2 розділу VI ППБУ (дерев'яні конструкції сценічної коробки (колосники, робочі галереї тощо) не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності), пункту 2.3 глави 2 розділу VI ППБУ (горючі декорації, сценічне оформлення, драпіювання в залі не оброблено вогнезахисними речовинами), пункту 2.4 глави 2 розділу VI ППБУ (сцена не відокремлена від залу для глядачів протипожежною завісою 1-го типу) відповідачем завершені процедури закупівель послуг з вогнезахисного оброблення та укладено Договір № ВТ-20229 від 24 липня 2020 року та Договір № ВТ-20167 від 26 червня 2020 року, а декорацій вивезені з будівлі;
-усунення порушення пункту 2.3.4 глави 2 розділу V ППБУ (щомісячно не проводяться перевірки пожежних насосів. Відсутній журнал перевірки надійності переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання), підтверджується Журналом експлуатації і ремонтів насосних агрегатів;
-усунення порушення пункту 1.8 глави 1 розділу IV ГІПБУ (допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж) - копією Акту від 25 травня 2020 року демонтажу тимчасових електромереж;
-усунення порушення пункту 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ (не надані акти проведення прихованих робіт по прокладанню електропроводів за підвісними стелями) підтверджується копією Акту освідчення стану електромереж від 26 травня 2020 року, відповідно до якого електропроводка виконана кабелем ВВп-1 у виконанні «не горючий, не димлячий» з подвійною ізоляцією, кріпленням до підвісів стелі на відстані більше ніж 0,01 м від горючих матеріалів перекриття та елементів підвісної стелі, а в разі, якщо стеля кріпиться до бетонних плит перекриття, проводка кріпиться скобами до бетонних перекритів;
-усунення порушення пункту 2.3 глави 2 розділу III, пункту 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ (не надано документацію щодо класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері електрощитової) підтверджується копією Договору № ВТ-20215 від 08 липня 2020 року про закупку дверей металевих протипожежних;
-усунення порушення пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ (не надані підтверджуючі матеріали щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів) підтверджується протоколом вимірювання опору розтікання на блискавкозахисному устаткуванні № 16 від 02 березня 2020 року;
-усунення порушення пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ (з'єднання, відгалуження та окінціовання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів) підтверджується копіями акту освідчення стану електромереж від 25 травня 2020 року та розпорядженням КПІ ім. Ігоря Сікорського № 5/9 від 15 січня 2020 «Про посилення контролю за дотриманням та виконанням вимог діючих норм та «Правил пожежної безпеки в Україні» на території КПІ ім. Ігоря Сікорського»;
-усунення порушення пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ (не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля) підтверджується копією розпорядження № 5/9 від 15 січня 2020 року «Про посилення контролю за дотриманням та виконанням вимог діючих норм та «Правил пожежної безпеки в Україні» на території КПІ ім. Ігоря Сікорського».
Щодо порушень пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ (не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання), пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ (не підтверджено, що системи протипожежного захисту знаходяться у справному стані та утримуються в постійній готовності до виконання роботи), пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ (приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу), пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ (шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням) відповідач указував, що ним завершено процедуру закупівлі послуг з розробки проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в Центрі культури і мистецтв Університету та укладено Договір № ВТ-20230 від 28 липня 2020 року.
Позивач не заперечує, що у відношенні відповідача по справі винесений припис про часткове усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 05 січня 2021 року № 479 на об'єкті перевірки - Центр культури та мистецтв.
Щодо проведення перевірки стосовно виконання припису від 05 січня 2021 року № 479 відповідач зазначає про те, що у графі «Відмітка про виконання» містяться відмітки про виконання порушень, визначених за №№ 1, 2, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15. У таблиці «Результати перевірки виконання припису» міститься запис щодо невиконаних пунктів (№№ 3, 4, 7, 8, 9) із зазначенням дати 09 березня 2021 року.
Таким чином, відповідач вказав, що станом на 09 березня 2021 року залишилось не виконаними п'ять порушень:
- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання;
- пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - не підтверджено, що системи протипожежного захисту знаходяться у справному стані та утримуються в постійній готовності до виконання роботи;
- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу;
- пункт 2.4 глави 2 розділу VI ППБУ - сцена не відокремлена від залу для глядачів протипожежною завісою 1-го типу;
- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - глядацький зал без природнього освітлення не обладнаний спеціальною системою димовидалення.
В свою чергу, позивач зазначає, що плановим заходом державного нагляду (контролю), за результатом якого складено Акт № 133 від 11 березня 2021 року зафіксовано 11 порушень пожежної безпеки, що підтверджує, що об'єкт перевірки продовжує функціонувати з численними порушеннями. Під час проведення зазначеного планового заходу державного нагляду (контролю) інспектором було перевірено обсяг виконаних порушень, запропонованих до виконання відповідачу приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 05 січня 2021 року № 479 та встановлено, що невиконаними залишається 5 порушень.
Таким чином, станом на 2025 рік щодо перевірки порушень, зафіксованих у Акті № 104 від 07 лютого 2020 року спірними є п'ять порушень, що визнається сторонами.
1.Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання.
2.Пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - не підтверджено, що системи протипожежного захисту знаходяться у справному стані та утримуються в постійній готовності до виконання роботи.
3.Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу.
Щодо вказаних порушень відповідач зазначив про те, що ним розроблено проектно-кошторисну документацію та проведено необхідні ремонтні роботи. Для підтвердження вказаних обставин надав Акт приймання виконаних будівельних робіт (за Договором підряду № БОС-03 від 17 серпня 2022 року), Акт № ОС.2020.09/01/2022 від 30 листопада 2022 року оцінки (перевірки) відповідності системи автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу.
Також проведено процедуру закупівлі послуг з технічного обслуговування систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах відповідача, в тому числі в Центрі культури та мистецтв. За результатами торгів 28 травня 2025 року укладено договір № ВТ-25159.
На підставі наведеного відповідач наголошує на тому, що приміщення Центру культури та мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей.
4.Пункт 2.4 глави 2 розділу VI ППБУ - сцена не відокремлена від залу для глядачів протипожежною завісою 1-го типу.
Щодо вказаного порушення відповідач зазначив про те, що вимоги щодо влаштування протипожежної завіси не поширюються на спірний об'єкт, оскільки він не перебуває на стадії проектування або будівництва. Таким чином, виконання вказаної вимоги конструктивно неможливе з огляду на проект будівлі Центру культури і мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського.
5.Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - глядацький зал без природнього освітлення не обладнаний спеціальною системою димовидалення.
Щодо вказаного порушення відповідач зазначив про те, що при проектуванні будівлі Центру культури і мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського не було передбачено спеціальної системи димовидалення в приміщенні, де розташований глядацький зал. Наразі виконання вказаної вимоги конструктивно неможливе з огляду на проект будівлі Центру культури і мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами (частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Згідно з частиною п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).
Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України передбачає підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені статтею 70 Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням відповідного органу державного нагляду (контролю). Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері, зокрема, у сферах техногенної та пожежної безпеки, і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб'єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.
Заборона виконання робіт та експлуатації певного об'єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах указував, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства (зокрема, постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 19 січня 2021 року у справі № 640/5571/20).
Тож під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Верховний Суд зауважував, що у разі якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки цього органу, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог законів у відповідній сфері, правил безпеки тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт відповідного органу нагляду своїм рішенням (п.п. 64-65 постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 580/32/19).
Вказані висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 420/17638/21.
Як вбачається з доводів апелянта, останній стверджує про усунення ним двадцяти п'яти порушень, згідно Акту проведеної перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 104 від 07 лютого 2020 року та №133 від 11 березня 2021 року під час розгляду справи судом першої інстанції.
Щодо решти п'яти порушень апелянт стверджує про конструктивну неможливість їх усунення та часткове їх усунення шляхом проведення підготовчих робіт.
При цьому, позивач не визнає повне усунення наведених порушень та за змістом відзиву на апеляційну скаргу просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Як вбачається з фактичних обставин справи та не є спірним, відповідач не звертався до позивача із заявою про повторне проведення перевірки у зв'язку з усуненням порушень.
Таким чином, посилання апелянта щодо повного усунення ним порушень, зафіксованих у Акті проведеної перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 104 від 07 лютого 2020 року та №133 від 11 березня 2021 року, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки позивачем такі обставини у встановлений законодавством спосіб не підтверджується.
Колегія суддів звертає увагу, що в межах спірних правовідносин лише позивач уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, в тому числі шляхом проведення повторних перевірок для з'ясування інформації щодо повного або ж часткового усунення відповідачем порушень, встановлених згідно з вищенаведеними актами перевірок.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 68 Кодексу цивільного захисту України відновлення роботи зупинених відповідно до частини другої цієї статті підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту суб'єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не подано доказів повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки або ж доказів звернення із таким повідомленням.
Отримання такого повідомлення заперечується і позивачем.
Зокрема позивач наголошує, що порушення, які вказані в первісному Акті перевірки № 104 та знаходять своє підтвердження в Акті № 133 дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом з тим, у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, відповідач не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
У частині висновків апелянта про те, що п'ять неусунених порушень не створюють реальної загрози життю та здоров'ю людей, судова колегія наголошує, що існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування (указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19, від 19 липня 2023 року у справі № 200/2315/20-а, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20).
Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про співмірність застосованого заходу реагування, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення (постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 160/3791/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 140/12199/21).
Крім цього, заходи реагування, що прийняті судом, мають обмежений терміном часу та спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також доцільно звернути увагу на ту обставину, що перевірка дотримання відповідачем правил техногенної та пожежної безпеки при експлуатації приміщення була проведена позивачем ще у 2020 році, а станом на 2025 рік виявлені порушення у повному обсязі так і не усунуто.
На підставі вищенаведеного у сукупності колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 250, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №640/10122/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан