Справа № 320/255/25 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Терлецька О.О.
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.10.2024 №UA902080/2024/000132/2; від 18.12.2024 № UA902080/2024/000134/1; від 11.12.2024 № UA902080/2024/000133/1.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є правомірними.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 25.04.2024 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією QINGDAO TIANSHUN INDUSTRIAL CO., LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено контракт №1510 (див. додаток 2). Відповідно контракту продавець виробляє та продає, а покупець купує і оплачує рукавички. Найменування, перелік, кількість, ціна вказується у проформах-інвойсах та інвойсах, що є невід'ємною частиною контракту.
Позивач 25.10.2024 подав відповідачу митну декларацію №24UA902080803660U9 (див. додаток 16) для митного оформлення товарів, що зазначені у специфікації №1, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 8319,05 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080803660U9 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000202, виписаної відповідачем, а саме: контракт від 25.04.2023 №1510 з додатками; прайс лист від 15.08.2024 щодо ціни товарів; комерційний інвойс від 15.08.2024 №TS2441 на оплату товарів за ціною 54 684,90 доларів США; митну декларацію країни відправлення від 16.08.2024 №25820240000914993; сертифікат походження від 04.09.2024 № 24C3702Q6390/50008; специфікації №1 до комерційного інвойсу; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і перевізником компанією Maersk A/S (Данія); коносамент від 13.09.2024 № APU060602 про доставку товарів з Китаю до порту Гданськ у Польщі; рахунок-фактура TOB «Мерск Україна Лтд» від 09.10.2024 №5653409555 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 09.10.2024 №5653409556 для оплати послуг з перевезення товарів; довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 16.10.2024 №40; залізничну накладну УМВС від 14.10.2024 №2151552372; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 24.10.2024 №1829; лист позивача від 24.10.2024 про оплату товарів; видаткові накладні позивача; відомості із мережі Інтернет про ціни на ідентичні товари на ринках у Китаї; каталожні дані про технічні характеристики товарів; декларацію митної вартості.
Відповідач 25.10.2024 направив до декларанта електронне повідомлення №1071013, яким витребував у декларанта додаткові документи, а саме: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовею продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідь на електронне повідомлення позивач 25.10.2024 направив до митного органу листа, у якому заявив, що всі наявні документи надані разом з митною декларацією. 25.10.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи надані разом з митною декларацією.
Черкаська митниця 25.10.2024 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000132/2 (див. додаток 18), яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом на рівні 4,41 дол. США/кг. 25.10.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000202.
Із урахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач 25.10.2024 заявив товари за митною декларацією № 24UA902080803664U5 (див. додаток 20, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 14 540,07 грн, ПДВ на 39 258,18 грн, разом на 53 798,25 грн.
Також, 26.06.2024 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та виробником товарів компанією LINYI LANSHAN ZHENCHENG LABOR SUPPLIES PROTECTIVE FACTORY (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт №1808, відповідно до якого продавець виробляє і продає, а покупець приймає і оплачує товари рукавички.
Позивач 18.12.2024 подав відповідачу митну декларацію №24UA902080804234U6 для митного оформлення товарів. У митній декларації позивач визначив митну вартість товарів за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі №22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 40 202,64 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080804234U6 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000210, виписаної відповідачем, а саме: контракт від 26.06.2024 №1808 між позивачем та компанією LINYI LANSHAN ZHENCHENG LABOR SUPPLIES PROTECTIVE FACTORY (Китай); прайс-лист про ціни на товари від 25.06.2024 на умовах поставки FOB порт QINGDAO Китай правил Інкотермс 2020; комерційний інвойс від 30.09.2024 №L20240618-1 для відвантаження товарів за ціною 40 202,64 доларів США, на умовах поставки FOB порт QINGDAO Китай правил Інкотермс 2020; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 08.08.2024 №530 про передоплату продавцю 6100,00 доларів США; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.09.2024 №603 про передоплату продавцю 34 102,64 доларів США; сертифікат походження товару від 09.10.2024 №24С3728А1542/50008 про країну походження товарів Китай; митну декларацію Китаю від 06.10.2024 №422720240001032865 за ціною 40 202,64 доларів США; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія); коносамент від 17.10.2024 № APU073538 про перевезення товарів водним транспортом; інвойс компанії перевізника Maersk A/S (Данія) від 26.11.2024 №5653427775 для оплати позивачем послуг з транспортування товарів водним транспортом; рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 26.11.2024 № 5653427776 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 05.12.2024 №27, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 99 255,07 грн., а також 1668,66 доларів США; залізничну накладну УМВС від 06.12.2024 №2151556837 про перевезення товарів залізничним транспортом з Польщі до м. Тернополя; товарно-транспортну накладну CMR від 17.12.2024 №3045, згідно з якою товари були доставлені із залізничної станції у м. Тернополі до Черкаської митниці; лист позивача від 18.12.2024 про оплату товарів; відомості із мережі Інтернет про ціни на ідентичні товари на ринках у Китаї; каталожні дані від 18.12.2024 про технічні характеристики товарів; декларацію митної вартості.
Відповідач 18.12.2024 направив до декларанта електронне повідомлення №1083178 (див. додаток 37), у якому зобов'язав декларанта надати додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових
У відповідь на електронне повідомлення №1018487 позивач 18.12.2024 повідомив відповідача, що всі наявні документи подані разом з митною декларацією.
Черкаська митниця 18.12.2024 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA902080/2024/000134/1, у якому у графі 33 зазначила, що митну вартість імпортованих позивачем товарів визначена за резервним методом на рівні 3,75 доларів США/кг. 18.12.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000210.
Із урахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач 18.12.2024 заявив товари за митною декларацією № 24UA902080804245U0, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 12 183,64 грн, ПДВ на 51 171,28 грн, всього на 63 354,92 грн.
Також, 31.07.2023 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією TAIZHOU CITY HANGYU PLASTIC CO.,LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено контракт №1627 (див. додаток 41), відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує товари в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту. Сторони за цим Контрактом керуються правилами Інкотермс 2020. Строки та умови поставки вказуються в інвойсах.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080804146U1 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні від 11.12.2024 №UA902080/2024/000208, виписаної відповідачем (див. додаток 58), а саме: контракт від 31.07.2023 №1627 між позивачем та компанією TAIZHOU CITY HANGYU PLASTIC CO.,LTD (Китай) з додатками; прайс лист продавця від 18.07.2024 б/н; комерційний інвойс від 28.09.2024 №HY240928; банківський акредитив від 31.07.2024 №КІЕІ330402526 на суму 56 200,00 доларів США; сертифікат походження №24С3326А2194/50011 від 29.09.2024; митну декларацію країни відправлення №310120240515892306 від 04.10.2024; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і перевізником компанією Maersk A/S (Данія); коносамент від 09.10.2024 №APU082049; рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 19.11.2024 №5653425551 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; інвойси компанії Maersk A/S (Данія) від 19.11.2024 №5653425552 та №5653425553 для оплати послуг з перевезення товарів; довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 27.11.2024 №25; товарно-транспортну накладну CMR від 10.12.2024 №5105; залізничну накладну УМВС №2151556423 від 29.11.2024; документацію, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України №327-1-2024 від 05.12.2024; видаткові накладні від 09.04.2024; відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї від 10.12.2024; декларацію митної вартості.
Відповідач 11.12.2024 направив до декларанта електронне повідомлення №1062314, яким витребував у декларанта додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;
Черкаська митниця 11.12.2024 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА902080/2024/000133/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів генератори, за резервним методом. 11.12.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UА902080/2024/000208.
Із урахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач 11.12.2024 заявив товари за митною декларацією №24UА902080804159U3, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 8 828,28 грн., ПДВ 37 079,79 грн, всього на загальну суму 45 907,07 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач у спірних рішеннях не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірному рішенні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо. Ненаведення в рішенні митного органу будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної вартості товару не дає можливості встановити правильність такої вартості.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
За змістом статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до частини першої статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно частин першої-другої статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частин четвертої, п'ятої, дев'ятої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
У відповідності до частин другої, п'ятої, шостої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Частинами першою, другою статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За змістом частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини третьої статті 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано (пункт 1 частини другої статті 55 МК).
З наведених правових норм вбачається, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2025 у справі № 320/6263/19, від 02.10.2025 у справі № 140/12559/23 та ін.
Так, приймаючи оскаржувані рішення, відповідач вказував: декларантом не були надані сертифікати якості (відповідності) заводу виробника щодо товару; відсутні відомості про вартість пакування; відсутні документи щодо надання знижки на товар; не підтверджені витрати на навантаження, вивантаження та обробку товару, не надані відомості про операції завантаження та борт судна, операції з перевантаження з одного виду транспорту на інший; відсутня інформація щодо оплати або відсутності оплати за товар; митну декларацію країни відправлення надано без перекладу.
Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує, що сертифікат якості (відповідності) товару не є документом що підтверджує митну вартість. Самі по собі обставини ненадання сертифікату якості (відповідності) товару не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості.
Безпідставним є посилання на відсутність відомостей про вартість пакування, оскільки як контрактами так і умовами поставки передбачено, що належне пакування товару покладається на продавця, а вартість пакування включається до вартості товару. Тобто вартість пакування вже включена у ціну договору, яка врахована при визначенні митної вартості.
Щодо знижки, то як вірно вказав суд першої інстанції відповідач звернув увагу на умови надання знижки за передоплату, проте у контрактах також передбачено знижку за обсяг замовлення. Тобто, помилковим є посилання на невідповідність надання знижки умовам контрактів. Окрім того, ні нормами законодавства, ні умовами контрактів не передбачено оформлення окремих документів про надання знижки.
Щодо витрат на навантаження, вивантаження, завантаження, перевантаження та обробку товару, то у наданих довідках експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» вказано вартість перевезення товарів (оформлення документації, операційні послуги терміналу, залізничне перевезення). Вказані довідки містять всю інформацію щодо вартості переведення товару, з урахуваннях також і супутніх операцій з його навантаження, вивантаження (завантаження, перевантаження тощо).
Щодо відсутності відомостей оплати за товар, то колегія суддів звертає увагу, що відповідні документи надаються лише якщо рахунок сплачено. У свою чергу, узгодження сторонами контракту можливості з відстрочення сплати, а так само і сама затримка сплати коштів покупцем не є підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за відсутності інших документів, які підтверджують її розмір.
Також суд апеляційної інстанції наголошує, що у переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, що наведений у статті 53 МК відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення». Такий документ може бути поданий для митного оформлення лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. Відтак, твердження відповідача щодо неможливості перевірки митного органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв'язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є безпідставним.
Відтак, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за основним методом (за ціною договору). Відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Щодо обраного контролюючим органом методу визначення митної вартості, суд апеляційної інстанції, додатково звертає увагу на таке.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Частинами третьою, четвертою, восьмою статті 57 МК встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, Відповідно правил заповнення графи 33 Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №260/718/19, від 08.02.2020 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19, від 07.05.2025 у справі № 560/1787/23 та ін.
Однак, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом (умов та обсягів поставки, комерційних умов, тощо).
Колегія суддів зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення, що є підставою для його безумовного скасування.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Черкаської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку