Справа № 320/51450/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Штульман І.В.,
суддів: - Кобаля М.І.,
- Черпака Ю.К.,
при секретарі - Красновій О.Р.,
за участі: Цімейка Б.А., - представника позивача, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Приватне підприємство "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" 07 листопада 2024 року звернулося в Київський окружний адміністративний суд із позовом до Державної казначейської служби України в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 09 травня 2023 року №910/6845/22 та наказів Господарського суду м. Києва від 02 червня 2023 року у справі №910/6845/22, внаслідок чого порушено строки виконання зазначеного судового рішення;
- вжити спеціальних заходів впливу та притягнути Державну казначейську службу України до відповідальності за незаконне невиконання протягом тривалого часу постанови Північного апеляційного господарського суду від 09 травня 2023 року та наказів Господарського суду м. Києва від 02 червня 2023 року у справі №910/6845/22 (а.с.2-14).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПП "Виробничо-дистрибьюторська компанія Дім Вина "СКАЛА" до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії (а.с.57-58).
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ця справа підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач оскаржує бездіяльність Державної казначейської служби України з приводу виконання наказів Господарського суду м. Києва від 02 червня 2023 року, виданих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 09 травня 2023 року у справі №910/6845/22. На думку судді Київського окружного адміністративного суду, вказаний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, а тому має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, Приватне підприємство "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" 24 листопада 2024 року подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції, а справу повернути до Київського окружного адміністративного суду для належного розгляду справи по суті (а.с.66-86).
Свою позицію представник позивача обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з огляду на правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 12 вересня 2018 року у справі №916/223/17, від 20 червня 2018 року у справі №916/1227/16, від 29 серпня 2018 року у справі №916/376/15-г, від 31 жовтня 2018 року у справі №905/2087/17, від 27 лютого 2019 року у справі №913/356/15 та від 27 лютого 2019 року у справі №913/355/15, про неможливість позивачів оскаржити дії, рішення та бездіяльність органів Державної казначейської служби до господарського суду, який видав виконавчий документ, так як спір з Державною казначейською службою України є публічно-правовим.
Державна казначейська служба України правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу повернути до Київського окружного адміністративного суду для належного розгляду справи по суті.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав, про причини неявки свого представника не повідомив.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року в задоволенні позову Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" до Державної казначейської служби України про стягнення 593056,55 грн відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09 травня 2023 року у справі №910/6845/22 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" на рішення Господарського суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року у справі №910/6845/22 - задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року у справі №910/6845/22 - скасовано, з прийняттям нового про задоволення позову частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" 76948 (сімдесят шість тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн 56 коп - 3 % річних, 511781 (п'ятсот одинадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн 95 копійок - інфляційних втрат. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
02 червня 2023 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 09 травня 2023 року у справі №910/6845/22, яка набрала законної сили 09 травня 2023 року, було видано відповідні накази (а.с.18).
Згідно частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно статті 1 Положення про Державну казначейську службу України, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Враховуючи викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу не те, що обов'язок виконувати рішення суду про списання коштів з Державного бюджету шляхом їх безспірного списання на підставі рішення суду законодавством України покладено саме на Державну казначейську службу України відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України.
Водночас, Державна казначейська служба України не відноситься до органів примусового виконання (державної виконавчої служби та приватних виконавців).
З урахуванням Розділу VI Господарського процесуального кодексу України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", Господарський процесуальний кодекс України передбачає розгляд скарг на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Отже, враховуючи розділ VI Господарського процесуального кодексу України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", у господарського суду відсутні передбачені господарським процесуальним кодексом повноваження щодо позову (скарги).
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі №916/1226/16 сформулювала правову позицію щодо неможливості оскарження дій органів Казначейства під час виконання рішення господарських судів за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Так, зокрема, Велика Палата Верховного Суду в вищевказаній постанові виснувала, що спори, що виникають під час виконання органами Державної казначейської служби України рішення суду про стягнення коштів з державного органу, мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а не у порядку Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із пунктом 15 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03 серпня 2011 року, дії (бездіяльність) та рішення органу Державної казначейської служби України можуть бути оскаржені відповідно до адміністративного суду.
Крім того, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду відмічає, що Приватне підприємство "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" зверталося до Господарського суду міста Києва із скаргою на бездіяльність Державної казначейської служби України щодо виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 09 травня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2024 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2024 року, повернуто без розгляду скаргу Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" на незаконну бездіяльність Державної казначейської служби України у виконанні постанови Північного апеляційного господарського суду.
Так, в постанові Північний апеляційний господарський суд 02 грудня 2024 року погодився з висновком Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2024 року про те, що спори, що виникають під час виконання органами Державної казначейської служби України рішення суду про стягнення коштів з державного органу, мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а не у порядку Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає помилковим висновок Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року про те, що справа №320/51450/24 підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно пункту 4 частини першої статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі №320/51450/24 - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Керуючись статтями 312, 313, 315, 320, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА"- задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі №320/51450/24 за позовом Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Справу №320/51450/24 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий-суддя І.В. Штульман
Судді М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак