01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Прудника С.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.
19 листопада 2025 року Справа № 640/10568/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі
за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до ОСОБА_1
про припинення права на початок виконання будівельних робіт,
Історія справи.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Департамент) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) в якому просив:
- припинити право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт: "Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)" від 22.06.2020 року № KB 061201740063;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт: "Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)" від 09.11.2020 року № KB 101201102410, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
В обгрунтування позовних вимог Департамент зазначав про наведення замовником будівництва недостовірних відомостей у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність об'єкта до експлуатації в частині належно розробленої та затвердженої проєктної документації на об'єкт будівництва, використання земельної ділянки без документа, що засвідчує право власності та/або користування цією земельною ділянкою та щодо готовності об'єкта до експлуатації.
Крім того, Позивач відзначав, що за результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 02.02.2021, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано ОСОБА_2 обов'язкові до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.02.2021 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.02.2021 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на об'єкті будівництва підрядною організацією виконані будівельні роботи з відхиленням від проєктної документації та з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил. Окрім того, суд зазначив, що й сама проєктна документація розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об'єктів містобудування.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідачка подав апеляційну скаргу в якій просить таке рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги Апелянтка зазначає, що перевірка ДАБІ можливі лише щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинно збудованого.
Крім того, Апелдянтка зазначає, що зауваження щодо порушення вимог законодавства, зазначені у приписі, вже усунуті, що підтверджується висновками будівельно-технічної експертизи, втім не було враховано Позивачем. Також ОСОБА_1 стверджує, що у її діях відсутня вина, а виконання будівельних робіт здійснювалося за наявності дозволу та технічної документації.
Окрім того, Апелянтка наводить заперечення щодо наявності факту самочинного будівництва.
З цих та інших підстав Апелянтка вважає, що оскаржуване нею рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін, зазначаючи, що доводи Апелянтки суперечать законодавству у сфері містобудівної діяльності та ґрунтуються на довільному тлумаченні нею норм права.
Також Позивач стверджує, що державний архітектурно-будівельний контроль може бути проведено і після реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а доводи Апелянтки про те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об'єкта до експлуатації вичерпали свою дію фактом їх виконання є помилковими.
Окрім того, Позивач зазначає й інші доводи щодо виявлених під час перевірки порушень, які аналогічні тим, що були зазначені раніше у позовній заяві.
07.08.2025 до суду надійшли письмові пояснення Апелянтки щодо недопутимості формалізму під час оцінки рішень, дій суб'єкта владних повноважень у яких, поміж іншого, повторно посилається на неправильно обраний Позивачем спосів захисту у цій справі зважаючи на факт реєстрації права власності на об'єкт будівництва.
11.08.2025 від Апелянтки надійшли письмові пояснення щодо розгляду справи з урахуванням принципу верховенства права.
01.10.2025 до суду надійшли письмові пояснення Апелянтки щодо застосування принципу «just novit curia» («суд знає закон»).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Департамент керуючись Законом, Порядком № 466 та Порядком № 461, зареєстрував подані замовником будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 22.06.2020 року № КВ 061201740063 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 09.11.2020 року № КВ 101201102410 на об'єкт: «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)».
Згідно даних, наведених замовником будівництва, ОСОБА_1 , у повідомленні від 22.06.2020 року № КВ 061201740063, зокрема:
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_3 », затверджені наказом від 15.01.2020 року № 59 (далі - містобудівні умови та обмеження);
земельна ділянка не надавалася, відповідно до п. 7 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 та не використовується для будівельних робіт із реконструкції об'єкту;
технічний нагляд здійснюється ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката AT № 002919);
проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_4 та затверджена наказом замовника будівництва «Про затвердження проекту реконструкції двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 11.03.2020 року;
авторський нагляд здійснюється ОСОБА_5 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 004521);
генпідрядна організація - ПП «ПРОГРЕСБУД-2000».
Відповідно до статті 41 Закону, згідно з Порядком № 553, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 09.11.2020 року № КВ 101201102410, посадова особа Департаменту провела позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва: «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)».
Під час виїзду посадової особи Департаменту на місце 14.01.2021 уповноважені особи суб'єктів містобудування були відсутні, доступу до об'єкта будівництва не було.
Департамент листом від 14.01.2021 року № 073-142 запросив замовника будівництва - ОСОБА_6 , проектанта - ФОП ОСОБА_4 та підрядну організацію - ПП «Проресбуд-2000» для проведення перевірки.
На запрошення до Департаменту 22.01.2021 року прибула уповноважена особа ОСОБА_1 - Хмарук Наталія Іванівна (довіреність від 19.09.2019 № 670), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
При цьому зазначені особи отримали копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12.01.2021 № б/н, про що свідчать підписи із зазначенням дати на вказаному документі.
Під час перевірки надані наступні документи, зокрема:
містобудівні умови та обмеження;
проект «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» розроблений ФОП ОСОБА_4 ;
договір № 02/20-01 на виготовлення проектної документації (стадія «Проект») на вказаний вище об'єкт;
наказ замовника будівництва від 11.03.2020 року № 1 про затвердження проекту на вказаний вище об'єкт;
наказ ФОП ОСОБА_4 від 25.02.2020 року № 28/03 про призначення ОСОБА_5 відповідальною особою за проведення авторського нагляду;
наказ ФОП ОСОБА_3 від 03.03.2019 року № 313 на призначення ОСОБА_3 відповідальною особою за проведення технічного нагляду;
журнал загальних робіт та журнал авторського нагляду.
У зв'язку з тим, що уповноваженою особою ОСОБА_1 - Хмарук Наталією Іванівною документи необхідні для проведення перевірки були надані в останній день перевірки, виникла необхідність продовження на два робочі дні проведення перевірки в повній мірі.
Від отримання копії направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.01.2021 № б/н уповноважені особи відмовились.
Під час перевірки проведеною посадовою особою Департаменту встановлено, що на об'єкті будівництва підрядною організацією, ПП «ПРОГРЕСБУД-2000», виконані будівельні роботи з відхиленням від проектної документації та з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме:
влаштовані фундаменти під конструкцію вхідної групи на земельній ділянці, яка не належить замовникові будівництва, що підтверджується записами в журналі загальних робіт та фотофіксацією;
не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до маломобільних груп населення, а саме: вхідну групу збудовано без підйомника для людей з обмеженими можливостями, що передбачено проектом, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 4,3 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».
Особа, відповідальна за проведення технічного нагляду, ОСОБА_3 здійснює технічний нагляд на об'єкті будівництва у порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: не виявлено відхилення від проектної документації, допущених під час будівництва об'єкта, чим порушено ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 3 підп. 1 п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.
Проектом «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням вхідної групи)» розробленим ФОП ОСОБА_4 передбачено влаштування площадки та сходів шириною 1 м., що не відповідає п. 5.2,1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».
Відповідно до п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:201 8 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» зовнішні сходи слід передбачати за умови наявності уклону землі у відповідному місці більше 10 %. Зовнішні сходи повинні дублюватися пандусами, а за необхідності - іншими засобами підйому з вертикальним переміщенням або з переміщенням паралельно нахилу сходів та відповідати вимогам ДБН В.2.3-5 (рисунок 4).
Сходи повинні бути рівними, суцільними, з підсходинками (лицьова вертикальна частина сходинки), із шорсткуватою поверхнею. Ширину маршів зовнішніх сходів допускається прийматине менше ніж 1,35 м, ширину сходинок - не менше ніж 0,4 м, висоту підйомів сходинок - не більше ніж 0,12 м.
Всі сходи в межах одного маршу повинні бути однаковими за формою в плані, за шириною сходинки і висотою підйому сходинок. Край сходинки не має виступати за рівень підсходинки.
Поперечний уклон зовнішніх сходинок повинен бути в межах 1-2 %.
Між маршами сходів слід влаштовувати горизонтальні площадки завширшки не менше ширини сходів і завдовжки не менше 1,5 м. Марш сходів повинен мати не менше трьох сходинок, але не більше 18. Поодинокі сходинки повинні замінюватися пандусами.
Згідно п. 6 містобудівних умов та обмежень, замовникові будівництва, у відділі з питань проектування інженерних мереж і споруд та забезпечення геолого-геодезичних робіт Департаменту містобудування та архітектури до початку проектування необхідно отримати інформацію щодо раніше запроектованих мереж в районі об'єкта.
Департамент містобудування та архітектури листом від 22.01.2021 № 055-645 повідомив, що заявка на проведення вибірки по вищезазначеному об'єкту не реєструвалась, вибірка не проводилась.
ФОП ОСОБА_4 передано, замовникові будівництва, проектну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, а саме: порушено п. 6 містобудівних умов та обмежень та п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», чим порушено ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 26, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону.
Департаментом встановлено, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 22.06.2020 № КВ 061201740063 та у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.11.2020 року № КВ 101201 102410 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на об'єкт будівництва, використання земельної ділянки без документа, що засвідчує право власності та/або користування цією земельною ділянкою та щодо готовності об'єкта до експлуатації, а саме: не змонтований підйомник для людей з обмеженими можливостями, що передбачено проектом, чим порушено ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону.
За результатами проведеної перевірки та відповідно до п. п. 16, 17 Порядку № 553, посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 02.02.2021 року, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано, зокрема ОСОБА_2 обов'язкові до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.02.2021 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.02.2021 року.
Вважаючи, що відповідачкою було подано недостовірні дані, що є підставою для припинення права на початок виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, Позивач звернувся із цим позовом до суду.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466).
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 Порядку № 466 закріплено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI закріплено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Згідно з положеннями частини 2 статті 34 Закону № 3038-VI зазначені у частині 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, зокрема повідомлення про початок виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Водночас приписи частини 1 статті 39 Закону № 3038-VI передбачають, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів стверджувати, що реєстрація декларації/повідомлення про початок виконання будівельних робіт може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у них недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, виключною підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проєкту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження.
Такий висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/998/21, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.
Також колегія суддів відзначає, що право на виконання будівельних робіт виникає, зокрема, з моменту реєстрації органом державного архітектурно - будівельного контролю відповідного повідомлення (у спірних відносинах про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції об'єкта), яке є чинним до завершення будівництва.
При цьому після завершення будівництва, до якого належить і реконструкція, особа зобов'язана ввести його в експлуатацію у встановленому законом порядку (шляхом реєстрації відповідної декларації органом архітектурно - будівельного контролю).
Як правильно встановлено судом першої інстанції, Департамент зареєстрував подані замовником будівництва - ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 22.06.2020 року № КВ 061201740063 , а в наступному - декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 09.11.2020 року № КВ 101201102410 на об'єкт: «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)».
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з доводам Апелянтки про те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпав свою дію. Воно є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого їй цією декларацією права на проведення будівельних робіт.
Після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 17.10.2023 у справі № 440/12326/21, від 13.05.2025 у справі № 420/21467/23 та інших.
Також апеляційний суд звертає увагу, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для реєстрації права власності на нього.
Так, усуваючи неповноту з'ясування судом першо інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 08.12.2020 №236033642, за ОСОБА_1 02.12.2020 зареєстровано право власності на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.11.2020 року № КВ 101201102410.
З урахуванням зазначено колегія суддів констатує, що право на виконання будівельних робіт, яке в судовому порядку просить припинити Департамен, вже реалізовано та припинено у зв'язку із завершенням будівництва та введення об'єкта в експлуатацію. При цьому декларація про готовність об'єкта до експлуатації також вичерпала свою дію, позаяк на її підставі було зареєстровано право власності на об'єкт будівництва.
За наведених обставин суд погоджується з доводами Відповідачки про те, що після реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна відсутні підстави для скасування (припинення) її права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі вищевказаного повідомлення, та підстави для скасування вищевказаної декларації.
Доводи Позивача про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю має право проводити перевірки і після реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують викладеного вище. Позаяк, задоволення ж цього позову не призведе до жодних юридичних наслідків й не змінить стану спірних правовідносин, не забезпечить у такому випадку належний судовий захист і не сприятиме виконанню завдань адміністративного судочинства.
Обрання ж Позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, на чому наголошено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19.
Колегія суддів також підкреслює, що після реєстрації права власності на об'єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно - будівельного контролю зобов'язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта (об'єктів) у порядку, встановленому законом.
Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об'єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним виконанням органом державного архітектурно - будівельного контролю своїх повноважень, ефективним способом судового захисту.
Цей висновок узгоджується з усталеною правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17, від 24.10.2022 у справі №640/22599/19, від 17.10.2023 у справі № 440/12326/21, від 13.05.2025 у справі №420/21467/23.
Отже, безпосередньо у межах спірних правовідносин колегія суддів не надає оцінку наявності/відсутності фактів, які свідчать про самочинне будівництво, оскільки така оцінка є передчасною саме на цій стадії правовідносин, які існують між Позивачем та Відповідачкою.
Аналізуючи всі доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, колегія суддів враховує висновки Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Суд зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - скасуванню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6810,00 грн.
Отже, стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає судовий збір у загальному розмірі 6810,00 грн.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на початок проведення будівельних робіт - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд.32а,м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 40224921) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6810,00 (шість тисяч вісімсот десят гривень та нуль копійок) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 19.11.2025.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк