Справа № 320/16319/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
18 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Транс Сервіс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Транс Сервіс" до Головного управління ДПС у м. Києві, треті особи: Державна податкова служба України, Київська митниця, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЯ ТРАНС СЕРВІС" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, третя особа Державна податкова служба, в якому просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо непідготовки висновку про повернення з бюджету суми надміру сплаченої пені, сплаченої ТОВ "ЄВРАЗІЯ ТРАНС СЕРВІС" за платіжним дорученням № 13154 від 16.07.2019 в розмірі 1 469 587,56 грн та за платіжним дорученням № 13155 від 16.07.2019 в розмірі 75 315,63 грн, а всього в розмірі 1 544 903,19 грн,
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення з бюджету суми надміру сплаченої пені за платіжним дорученням № 13154 від 16.07.2019 в розмірі 1 469 587,56 грн, на поточний рахунок ТОВ "ЄВРАЗІЯ ТРАНС СЕРВІС" та подати зазначений висновок на виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів,
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення з бюджету суми надміру сплаченої пені за платіжним дорученням № 13155 від 16.07.2019 в розмірі 75 315,63 грн, на поточний рахунок ТОВ "ЄВРАЗІЯ ТРАНС СЕРВІС" та подати зазначений висновок на виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апелянт зверну увагу суду на те, що ГУ ДПС у м. Києві не вчинило жодних належних дій за результатом розгляду заяви товариства від 14.03.2023 для повернення надміру сплачених до бюджету грошових коштів, зокрема пені в розмірі 1 544 903,19 грн згідно з платіжними дорученнями від 16.07.2019 № 13154 та від 16.07.2019 № 13155.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, за результатами документальної планової виїзної перевірки, яка була проведена Державною фіскальною службою України згідно з постановою Кабінету міністрів України № 236 від 21.05.2014, щодо дотриманням ТОВ «ЄВРАЗІЯ ТРАНС СЕРВІС» вимог законодавства України з питань державної митної справи, проведеної у період з 19.03.2018 року по 23.05.2018 року, було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0033601406 від 25.06.2018, згідно з яким встановлено порушення п. 190.1 статті 190 ПК України, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства за платежем «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» (код класифікації доходів бюджету 14070100) на 3 391 295,47 грн.;
- № 0033561406 від 25.06.2018, згідно з яким встановлено порушення ч.1 статті 71, ч.7 статті 106, ч.1 статті 285 Митного кодексу України, пп.206.7.2 п.206.7 статті 206 ПК України, вимог Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 № 73-VIII, яким збільшено грошове зобов'язання Товариства за платежем «Додатковий імпортний збір» (код класифікації доходів бюджету 15011100) на 127 612,00 грн.
04 липня 2019 року позивач сплатив суму грошового зобов'язання в розмірі 127 612,00 грн. за додатковим імпортним збором за ППР № 0033561406 (платіжне доручення №13073 від 04 липня 2019 року).
08 липня 2019 року позивач сплатив суму грошового зобов'язання в розмірі 3391295,47 грн. за податком на додану вартість за ППР № 0033601406 (платіжне доручення № 13074 від 08 липня 2019 року).
Після сплати позивачем зазначених грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом за результатами перевірки, позивачу в Електронному кабінеті 11 липня 2019 року автоматично нарахована пеня згідно зі статтею 129 ПКУ, що підтверджується відповідними витягами з Електронного кабінету Товариства у сумі 2 302 904,78 грн.
Зазначена сума пені сплачена позивачем 16 липня 2019 року, що підтверджується платіжними дорученнями №13154 від 16 липня 2019 року та №13155 від 16 липня 2019 року.
Проте, як було зазначено позивачем, наявність методологічної помилки в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет", яка полягає у невідповідності методології та/або алгоритмів роботи Електронного кабінету положенням статті 129 ПКУ, а саме призводить до нарахування пені в розмірі більшому, ніж передбачено податковим законодавством України, у зв'язку з чим фактично переплачена позивачем пеня не відображається як надміру сплачена, що, в свою чергу, не дає можливості позивачу реалізувати своє право, визначене статтею 43 ПКУ.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до Державної податкової служби України як до методолога Електронного кабінету з повідомленням про виявлену методологічну помилку спочатку листом у паперовій формі від 11 лютого 2021 року №241, а потім повторно через Електронний кабінет з метою її виправлення для подальшої можливості повернення позивачу надміру сплачених до бюджету коштів.
Оскільки листом від 22 лютого 2021 року №4052/6/99-00-07-04-02-06 відповідач наявність методологічної помилки в Електронному кабінеті заперечив та у встановлений строк її не усунув, позивач звернувся до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12. 2021 у справі № 640/10804/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022, встановлений факт наявності методологічної помилки в Електронному кабінеті Товариства, в результаті чого суд вирішив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (надалі - ДПСУ), яка полягає у не проведенні у встановлені строки перевірки наявності методологічної помилки в роботі інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» за повідомленням ТОВ «Євразія Транс Сервіс»;
- зобов'язати ДПСУ усунути методологічну помилку в роботі інформаційно- телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» щодо платника податків ТОВ «Євразія Транс Сервіс», яка полягає у нарахуванні пені за період до 11-го дня після отримання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0033601406 від 25.06.2018 року та податкового повідомлення-рішення № 0033561406 від 25.06.2018 року, в порушення положень підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у період проведення перевірки та оформлення її результатів та нарахування пені);
- зобов'язати ДПСУ усунути методологічну помилку в роботі інформаційно- телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» щодо платника податків ТОВ «Євразія Транс Сервіс», яка полягає у нарахуванні пені після дня фактичного зарахування коштів за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві № 0033601406 від 25.06.2018 року та податковим повідомленням-рішенням № 0033561406 від 25.06.2018 року на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в порушення положень підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у період проведення перевірки та оформлення її результатів та нарахування пені).
Зокрема, за висновком судів у справі № 640/10804/21 у ТОВ «ЄВРАЗІЯ ТРАНС СЕРВІС» мала б виникнути переплата у формі надміру сплаченої пені на загальну суму 1 544 903,19 грн., зокрема:
- 1 469 587,56 грн. за платежем «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» (код класифікації доходів бюджету 14070100);
- 75 315,63 грн. за платежем «Додатковий імпортний збір» (код класифікації доходів бюджету 15011100).
Враховуючи вказане, ТОВ «ЄВРАЗІЯ ТРАНС СЕРВІС» звернулося до Головного управління ДПС у м. Києві з заявою від 14.03.2023 № 19/23 про повернення сум надміру сплаченої пені в порядку статті 43 ПК України.
Листом 04.04.2023 № 25241/6/26-15-07-05-03 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило ТОВ «ЄВРАЗІЯ ТРАНС СЕРВІС» про те, що контроль за надходженням до бюджету платежів «Додатковий імпортний збір» (ККДБ15011100) та «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» (ККДБ 14070100) здійснюється Державною митною службою України, відтак Товариство має звернутися з відповідною заявою до Київської митниці у порядку статті 301 Митного кодексу України.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України встановлює правові засади регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються на території України, а також правила їх адміністрування. Цей нормативний акт визначає статус платників податків і зборів, їхні обов'язки та права, регламентує компетенцію контролюючих органів, обсяг повноважень посадових осіб під час проведення податкового контролю та встановлює відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями вважаються кошти, що на певну дату зараховані до бюджету в сумі, яка перевищує належне до сплати грошове зобов'язання, строк сплати якого вже настав на відповідний момент.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Кодексу платник податків має законодавчо визначене право вимагати зарахування або повернення як надмірно сплачених, так і надмірно стягнутих податків, зборів, штрафів і пені у порядку, передбаченому Податковим кодексом.
Правила повернення помилково чи надмірно сплачених сум грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу та Порядком повернення помилково або надміру зарахованих коштів до бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів № 787 від 03.09.2013.
Пункт 43.1 статті 43 Кодексу встановлює, що помилково або надмірно сплачені суми грошових зобов'язань підлягають обов'язковому поверненню платнику відповідно до положень цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, за винятком ситуацій, коли у платника існує податковий борг.
Пункт 43.3 статті 43 передбачає, що необхідною умовою здійснення повернення таких сум є подання платником заяви у межах строку 1095 днів з дня виникнення надміру або помилково сплаченої суми, за винятком випадків повернення надміру утриманого податку на доходи фізичних осіб, який повертається на підставі річної декларації.
Пункти 43.4 і 43.5 статті 43 Податкового кодексу визначають, що заява подається в довільній формі із зазначенням способу повернення коштів: шляхом перерахування на банківський рахунок платника, спрямування на погашення інших податкових зобов'язань або боргу, чи повернення готівкою через чек у разі відсутності рахунку в банку.
Контролюючий орган зобов'язаний підготувати висновок про повернення відповідних сум не пізніше ніж за п'ять робочих днів до завершення двадцятиденного строку від дати подання заяви та направити його до відповідного органу Казначейства.
У разі повернення надміру сплаченого ПДФО на підставі річної декларації відповідне повідомлення направляється органу Казначейства у межах 60-денного строку.
Казначейська служба, отримавши висновок, зобов'язана повернути кошти протягом п'яти робочих днів згідно з процедурою, визначеною Мінфіном. Контролюючі органи несуть відповідальність за несвоєчасне подання висновку до Казначейства.
Порядок № 787 детально врегульовує процедуру повернення неправильно або надміру зарахованих до бюджетів платежів різних видів, включаючи податки, збори, пеню, інші доходи бюджету, а також повернення бюджетних позичок і кредитів.
Пункт 3 цього Порядку визначає, що повернення коштів у національній валюті здійснюється органами Казначейства з відповідних рахунків шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення може проводитись як на рахунок платника, так і готівкою або поштовим переказом, якщо платник не має рахунку в банку.
Пункт 4 Порядку № 787 регулює повернення коштів в іноземній валюті, яке може здійснюватися як у валюті платежу, так і в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день повернення. Платник має визначити бажану форму у заяві.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів проводиться на підставі висновку органу, який контролює справляння відповідних бюджетних платежів.
Для податків і зборів, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС або Держмитслужби, висновок має бути погоджений із відповідним місцевим фінансовим органом, якщо кошти зараховуються до місцевого бюджету або підлягають розподілу.
Порядок № 60 від 11.02.2019 року врегульовує інформаційну взаємодію органів ДПС, Казначейства та місцевих фінансових органів у процесі повернення коштів, а пункт 1 розділу III цього Порядку підтверджує, що повернення надміру та помилково сплачених сум здійснюється виключно на підставі заяви платника у межах строку 1095 днів.
Пункти 4 і 5 Порядку № 60 регулюють процедуру внесення заяв до відповідного Журналу опрацювання та строки внесення відмітки про правомірність повернення. Якщо правомірність підтверджена, ДПС робить відповідну відмітку, якщо ні - надсилає мотивовану відмову.
Таким чином, законодавством передбачено чітку процедуру перевірки, погодження та повернення надмірно сплачених податків, зборів і пені, а також чітко встановлені строки дій контролюючих органів.
Порядок № 643 регулює аналогічні дії щодо повернення митних платежів. Платник має право звернутися за поверненням протягом 1095 днів, а у спеціальних випадках - протягом одного року. Заява може бути подана у паперовій або електронній формі.
Після подання заява вноситься до Реєстру опрацювання, а за наявності підстав для повернення митний орган формує електронний висновок та надсилає його до Казначейства не пізніше ніж за шість робочих днів до завершення 20-денного строку. Якщо підстав немає, заявнику надсилається мотивована відмова.
Суд встановив, що пеня була автоматично нарахована в Електронному кабінеті платника з методологічною помилкою, що призвело до значного завищення суми. Наявність цієї помилки підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2021 у справі № 640/10804/21, яке набрало законної сили, однак не виконане.
Як встановлено з пояснень позивача в суді апеляційної інстанції, він у справі 640/10804/21 жодним чином не вчиняв активних дій щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2021, не звертався з заявою про подання звіту про виконання рішення або іншими скаргами щодо не виконання контролюючим органом рішення суду, яке набрало законної сили.
Колегія суддів, наголошує, що без виконання рішення у справі №640/10804/21 не можливо нарахувати суму заборгованості.
При цьому контролюючий орган визнав, що у позивача дійсно існує надміру сплачена пеня у сумі 1 544 903,19 грн., проте спір між сторонами стосується того, який орган уповноважений здійснювати повернення цих коштів.
Суд першої інстанції наголосив, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що після реорганізації ДФС у 2019 році функції щодо реалізації митної політики перейшли до Державної митної служби, а бюджетні платежі за кодами 14070100 і 15011100 віднесені до компетенції митних органів. З відповідних платіжних документів видно, що суми пені були сплачені саме за митними платежами, контроль за якими здійснює Київська митниця Держмитслужби.
Отже, звернення платника до ГУ ДПС у м. Києві було подано не до того органу, що має повноваження розглядати та виконувати повернення відповідних сум. Положення про Держмитслужбу прямо визначає її функції щодо адміністрування та повернення митних платежів.
Колегія суддів зазначає, що позивач обрав неправильний спосіб захисту, звернувшись не до того контролюючого органу.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Транс Сервіс" - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025року-без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Повне судове рішення складено « 19» листопада 2025 року.