Справа № 754/8227/25 Суддя (судді) першої інстанції: Гринчак О.І.
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У травні 2025 року ОСОБА_1 надіслав до Деснянського районного суду м. Києва скаргу, в якій просив суд:
- прийняти скаргу до розгляду;
- скасувати постанову № 961 від 28.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;
- закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Деснянського районного суду від 30 травня 2025 року скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Суд вказав про наступні недоліки: заявником не дотримано форми звернення до суду, неправильно визначено статус самого ОСОБА_1 та не вказано відповідача; звернення до суду з пропуском строку на подання позовної заяви та без заяви про поновлення процесуального строку на подання позовної заяви; не вказано поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; не визначено сторону відповідача та не вказано жодних відомостей щодо нього; не надано власного письмового підтвердження про те, що не подано іншого позову (позовів) до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; не надано позовну заяву, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; не надано докази сплати судового збору за подання даного позову в сумі 605,60 грн; додатки до скарги не засвідчені належним чином, що унеможливлює їх використання як доказів в розумінні глави 5 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали суду від 30 травня 2025 року ОСОБА_1 подано адміністративний позов.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали позивач має право звернутися до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказану ухвалу від 18 червня 2025 року позивач отримав 14 липня 2025 року, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернуто позивачу.
Суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимог ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року, тому відповідно до положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою. Вказує на те, що оскаржувана ухвала впливає на права та обов'язки ОСОБА_1 , оскільки перешкоджає подальшому розгляду справи в суді; з ухвалою судді позивач не згодний повністю; судом було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
За приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частини перша та друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (абзац перший частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали позивач має право звернутися до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказану ухвалу від 18 червня 2025 року позивач отримав 14 липня 2025 року, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції констатував, що з 14 липня 2025 року до 05 вересня 2025 року позивачем не виконано вимоги суду, оскільки не усунуто недоліки позовної заяви.
За змістом апеляційної скарги позивач не заперечує належне отримання вищевказаної ухвали та не повідомляє обставин, що унеможливили своєчасне усунення недоліків позовної заяви, про які вказав суд в ухвалі від 18 червня 2025 року.
Отже, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви з підстав неусунення недоліків, які виявлені під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Судова колегія відхиляє покликання апелянта на те, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки мотивам адміністративного позову в частині поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, оскільки ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року відповідні доводи розглянуті та визнані неповажними.
При цьому, мотивуючи підстави повернення позовної заяви суд керувався лише приписами пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено.
Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 195, 250, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан