Справа № 640/11050/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевчук О.П.
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРУП» на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2019 року №00002461402, №00002471402,
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгруп" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2019 року №00002461402, №00002471402.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу № 640/11050/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгруп" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби України, про скасування податкового повідомлення - рішення та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгруп" до Головного управління ДПС України у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2019 року №00002461402, №00002471402 залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач звернувся до суду 18 червня 2019 року, тобто з пропуском місячного строку, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, який було направлено на адресу суду. Надані представником позивача докази, які вказують на отримання рішення за результатами розгляду скарги саме 22 травня 2019 року є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення "АТ Укрпошта", в якому зазначено дату отримання рішення позивачем, саме 15 травня 2019 року, що на думку суду є належним доказом вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 29 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРУП» звернулось з апеляційною скаргою. Просить ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі №640/11050/19 про залишення позовної заяви без розгляду скасувати; справу №640/11050/19 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року та від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
29 вересня 2025 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві подано клопотання про залишення апеляційної скарги без руху.
Розглянувши наведене клопотання податкового органу, суд не вбачає правових підстав для його задоволення, з огляду на відсутність у апеляційного суду процесуального права залишення апеляційної скарги без руху після відкриття апеляційного провадження у справі.
Разом з тим, з огляду на дату отримання апелянтом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - 13 серпня 2025 року, строк апеляційного оскарження розпочався 14 серпня 2025 року та тривав до 29 серпня 2025 року, а не 28 вересня 2025 року, як помилково стверджує відповідач.
Як зазначалось вище, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРУП» направлена до суду 29 серпня 2025 року, що свідчить про дотримання процесуального строку подання апеляційної скарги.
06 жовтня 2025 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві подано відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРУП» на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 640/11050/19 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін; справу слухати за участі представника ГУ ДПС у м. Києві.
Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статті 4 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження у суді апеляційної інстанції, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджує висновки суду першої інстанції та вбачає підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, керуючись наступним.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
За приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Предметом позову у справі № 640/11050/19 є вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2019 року №00002461402, №00002471402.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 відступила від висновку, викладеного в пункті 101 постанови Великої Палати від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України встановлює спеціальні строки звернення до суду, відсилаючи в цьому питанні до статті 102 цього Кодексу.
У контексті зазначеного Велика Палата вказала, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.
Строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.
Велика Палата вказала, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, а тому має перевагу в застосуванні правовідносин у цій справі.
Відповідно до приписів пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилась процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2019 року №00002461402, №00002471402 до ДФС України.
Відповідно до пункту 5 розділу ІХ Порядку розгляду скарг платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків.
Рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.
Рішення вважається надісланим (наданим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено особисто фізичній особі або її законному представнику під розписку чи надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Ганган В.Г. у своїй скарзі зазначив адресою для кореспонденції власну поштову адресу.
Надалі, рішення ДФС України за результатами розгляду скарги вручено позивачу 15 травня 2019 року. Рішення ДФС України за результатами розгляду скарги вручено представнику позивача 22 травня 2019 року.
Частиною першою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку (частина третя статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відлік місячного строку для звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРУП» розпочався 16 травня 2019 року та закінчився 16 червня 2019 року, що є вихідним днем (неділя), тобто граничним строком є 17 червня 2019 року.
Відлік місячного строку для звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження у представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРУП» адвоката Ганган В.Г. розпочався 23 травня 2019 року та закінчився 23 червня 2019 року.
Доводи апелянта щодо достовірності факту вручення позивачу рішення ДФС саме 15 травня 2019 року судова колегія відхиляє, оскільки надіслане контролюючим органом поштове відправлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається належним врученням.
Контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року (справа №826/17798/18) та від 23 вересня 2021 року (справа №640/8096/19).
Щодо вимоги надання опису вкладення до рекомендованого повідомлення про вручення позивачу рішення за результатами розгляду скарги, судова колегія зауважує, що частиною восьмою Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила), оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; секограми - прості, рекомендовані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Частиною одинадцятою Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до частини 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Наведене в сукупності свідчить, що до інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю, опис вкладення не передбачений.
Таким чином, адміністративний позов ТОВ «Трансгруп» подано 18 червня 2019 року, тобто з пропуском 1 дня.
Наведене дозволяло суду першої інстанції в межах своєї дискреції вирішити питання про поновлення строку звернення до суду з огляду на темпоральні межі його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Щодо визначення належного відповідача у справі судова колегія враховує, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №640/11050/19 замінено відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Доводи апелянта про 1095-денний строк на оскарження рішень податкового органу до адміністративного суду судова колегія відхиляє з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24.
На підставі вищенаведеного в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково та передчасно залишив без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгруп".
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає частково обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду та вирішення питання поважності пропуску строку звернення до суду.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 312, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРУП» задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року скасувати, справу № 640/11050/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень від 28.02.2019 №00002461402, №00002471402 направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан