Справа № 640/20018/20
18 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсантехніка" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві подано апеляційну скаргу 10 жовтня 2025 року через підсистему "Електронний суд", яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 13 жовтня 2025 року за вх.№А/855/33411/25.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України. Апелянту надано строк 7 (сім) днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
За правилами частини 5 статті 251 КАС України Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
21 жовтня 2025 року о 01:10 год відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.
Отже, датою вручення копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року апелянту є 21 жовтня 2025 року. Відповідно, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 28 жовтня 2025 року.
23 жовтня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про продовження строку усунення недоліків, також апелянт посилається на нормативно-правові акти, які передбачають відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання відповідач вказує про відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки апелянт фінансується з Державного бюджету та введений воєнний стан, а також для відстрочення сплати судового збору просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, згідно з якою юридична особа не позбавлена права звернутись з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Перевіривши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.
Тож, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, предметом оскарження у цій справі є визнання протиправним рішення Головного управління ДПС у м. Києві, що виключає можливість застосування правової позиції, на яку посилається апелянт.
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
З урахуванням наведеного клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
У поданому апелянтом клопотанні, окрім посилання на воєнний стан, введений на всій території України, відсутність фінансування та неможливість проведення платежів щодо сплати судового збору, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору саме у цій справі. Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для продовження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги не є наслідком введення воєнного стану в Україні та призупинення Державною податковою службою України документальних, камеральних та фактичних перевірок, а обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для продовження строку сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
Колегія суддів вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому наведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвала Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 160/8779/21, від 03 червня 2022 року у справі № 200/1869/21-а та інших.
Станом на 18 листопада 2025 року вимоги ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги відповідачем не виконані.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з частиною сьомою статті 298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Отже, з огляду на те, що апелянт не усунув зазначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст. 169, 255, 298 КАС України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсантехніка" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна