Справа № 620/3072/25
18 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
за участю секретаря судового засідання Краснової О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна» про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У березні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна» (далі - позивач/ТОВ «Нормаль-Україна») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач/апелянт/ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 грудня 2024 року:
- № 20224/ж10/25-01-07-00, яким за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - збільшено суму грошового зобов'язання на 939 505,00 грн, з яких 751 603,00 грн - за податковими та/або іншими зобов'язаннями, та 187 902,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 20225/ж10/25-01-07-00, яким за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 268 882, 00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року позов ТОВ «Нормаль-Україна» задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 27 грудня 2024 року № 20224/ж10/25-01-07-00, № 20225/ж10/25-01-07-00.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ «Нормаль-Україна» судовий збір у розмірі 18 125, 81 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 17 березня 2025 року № 82223, витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року - без змін.
25 жовтня 2025 року товариством з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна» подано заяву, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, яким вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 10 000, 00 грн у зв'язку із апеляційним переглядом рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 21 жовтня 2025 року, не вирішив питання щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в апеляції. Заявник наголошує, що відповідні докази - детальний опис виконаних робіт та акт підтвердження виконаних послуг адвокатом - були вчасно подані разом із відзивом на апеляційну скаргу, в якому прямо містилося прохання про їх стягнення. Оскільки ці витрати залишилися поза увагою суду, заявник вважає це підставою для ухвалення додаткового рішення з метою повного вирішення питання судових витрат у справі, відповідно до статті 243 КАС України.
В запереченні на заяву ГУ ДПС у Чернігівській області зазначило, що вимога позивача про стягнення 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, необґрунтованою та не відповідає критеріям співмірності, визначеним статтею 134 КАС України. Під час апеляційного розгляду адвокат позивача подав лише відзив обсягом три сторінки, у якому безпосередня правова аргументація займає менше однієї сторінки, а тому заявлений час і обсяг робіт не відповідають реальним витратам. Справа не була складною, не вимагала опрацювання значного масиву доказів чи додаткового юридичного аналізу, адже позиція у відзиві фактично дублює аргументацію, викладену в позовній заяві. ГУ ДПС у Чернігівській області посилається на практику Верховного Суду (постанови від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17 та від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20), де наголошено на необхідності доведення фактичності, неминучості та розумності витрат на правову допомогу.
14 листопада 2025 року від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 620/3072/25, колегія суддів враховує наступне.
За пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Про це саме зазначено в частині третій статті 143 КАС України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені умови позивачем дотримані, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу повідомлено суд про стягнення з відповідача понесених судових витрат, а відповідна заява подана протягом п'яти днів з дня проголошення рішення.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий самий правовий підхід застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Про таке йдеться також в іншій практиці ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01): заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2024 року між ТОВ «Нормаль-Україна» (далі - Клієнт) та адвокатом Андрієм Павленко (далі - Адвокат), укладено договір «Про надання правничої допомоги», згідно з пунктами 1.1. та 1.2. якого Адвокат за завданням Клієнта бере на себе зобов'язання виконати роботу, а саме: правничої допомоги, надання усних та письмових консультацій, складання документів правового характеру, участь в переговорах, представництво інтересів суді , в виконавчому проваджені , державній податковій службі , у нотаріуса, експерта, спеціаліста в тому числі: в спорі з контролюючими органами - ДПС України, ГУ ДПС в Чернігівській області в питанні оскарження податкових повідомлень-рішень, акту перевірки інших рішень, дій (бездіяльності) податкового органу за наслідками податкової перевірки оформленої Актом документальної позапланової виїзної перевірки податкового законодавства контроль якої покладено на податкові органи від 28 листопада 2024 року за № 16991/Ж5/25-01-07-02-01 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НОРМАЛЬ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 32415261)».
Відповідно до підпункту 2.1.2. пункту 2.1. зазначеного Договору за виконану роботу Клієнт сплачує Адвокату гонорар, який складається з фіксованої суми, а саме: підготовка документів по суті справи, процесуальних документів, подання документів до суду, участь в засіданні суду апеляційної інстанції - 10 000, 00 (десять тисяч) гривень.
Згідно з пунктом 2.6. Договору оплата Клієнтом роботи Адвоката здійснюється після набрання рішенням суду законної сили, на підставі виставлених рахунків.
Відповідно до акту виконаних робіт від 08 вересня 2025 року при наданні професійної правничої допомоги Адвокат виконав наступні роботи: поточні усні консультації, прийняття та вивчення документів, надання рекомендації, доведення позиції адвоката в спірних правовідносинах; складання та підготовка відзиву на апеляційну скаргу, формування документів, підготовка доказів, робота з документами; направлення відзиву на апеляційну скаргу та доказів сторонам; підготовка та складання документів що підтверджують роботу адвоката.
На виконання вищезазначених робіт адвокатом витрачено 18 годин робочого часу, створено та виготовлено документи на 27 сторінках. Копія детального опису виконаних робіт адвокатом надається до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку суд зобов'язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В даній правовій ситуації колегія суддів вважає, що визначений стороною та його адвокатом розмір гонорару у розмірі 10 000, 00 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на конкретні обставини справи.
Згідно з вимогами частини дев'ятої статті 139 КАС України сума відшкодування має відповідати принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності.
Тому, враховуючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, обсяг відзиву та його зміст, наданого представником позивача, відсутність участі в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що сума, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу, у розмірі 5 000, 00 грн є справедливою та достатньою.
Керуючись статтями 139, 143, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна» (адреса: 14026, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Красносільського, будинок 37, офіс 7, код ЄДРПОУ 32415261) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (адреса: 14000, місто Чернігів, вулиця Реміснича, будинок 11, код ЄДРПОУ 44094124) витрати на правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.
Повний текст додаткової постанови виготовлено 19.11.2025.