18 листопада 2025 року Справа № 320/43806/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., перевіривши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 апеляційну скаргу було залишено без руху оскільки апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду, установлено десятиденний строк для усунення її недоліків.
При цьому, судом було встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 11 лютого 2025 року, отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 11.02.2025 о 13:25, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в Електронному суді /т. 1 а.с.105/. Втім апеляційну скаргу подано через канцелярію суду 03.03.2025, тобто з пропуском десятиденного строку.
Копію зазначеної ухвали суду апелянтом отримано 01.10.2025.
Від Апелянта надійшло клопотання щодо поновлення строку звернення до суду та усунення недоліків у якому він просить поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою, зазначаючи, що він не зареєстрований у системі «Електронний суд».
Також Апелянт зазначає доводи щодо дотримання ним строку звернення до суду з цим позовом, можливість звернення до суду без обмеження будь-яким строком у разі порушення законодавства про виплату про пенсійне забезпечення, зупинення перебігу строку позовної давності на період дії воєнного стану. Окрім того, ОСОБА_1 посилається на обставини виконання рішення суду у справі №640/1522/21.
Аналізуючи доводи заявника, судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 6 т. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Водночас відповідно до ч 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
У справах цієї категорії спорів, з огляду на ст. 271 КАС України, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Отже, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту проголошення повного судового рішення
Водночас, ст. 287 КАС України не обмежує повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 3 ст. 295 КАС України; установлений вказаною статтею строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду прийнято 11.02.2025 у порядку письмового провадження. Разом з тим, у резолютивній частині рішення суду учасникам справи, зокрема й позивачу, було роз'яснено право на апеляційне оскарження та строк на оскарження саме 10 днів.
Як зазначає Апелянт у апеляційній скарзі, рішення суду було отримано ним 12.02.2025. При цьому, колегія суддів зазначає, що надходження відомостей на вказану користувачем адресу електронної пошти є додатковими допоміжними сервісами повідомлення про надходження документів до Електронного кабінету.
Втім, апеляційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 була подана лише 03.03.2025, тобто з пропуском десятиденного строку на оскарження, встановленого КАС України. При цьому, апелянт у скарзі посилається на тридцятиденний строк на оскарження, що дозволяє колегії суддів прийти до висновку про пропуск процесуального строку з огляду на помилкове тлумачення позивачем приписів ст. ст. 287, 295 КАС України, що не є поважною причиною його пропуску.
Посилання Апелянта на своєчасне звернення до суду першої інстанції з цим позовом, можливість звернення з позовом без обмеження будь-яким строком є помилковими, оскільки обставини щодо дотримання/пропуску строку звернення до суду з позовною заявою на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження судовою колегією не перевіряються.
Посилання Апелянта на запровадження воєнного стану також судом до уваги не приймається, оскільки сама по собі наявність воєнного стану не є автоматично поважною причиною для поновлення процесуальних строків. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні додатково необхідно враховувати, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі №640/3489/21.
Втім, на зазначені вище обставини апелянт не посилається, про наявність обставин, які об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку не наведено.
При цьому колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у цьому випадку суду не надано.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, оскільки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні Апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Отже, станом на 17.11.2025, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 169, 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії..
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев