П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1014/25
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
20.02.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000556/2 від 03.11.2024;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA500500/2024/001127 від 03.11.2024.
В обґрунтування позову зазначено, що в межах зовнішньоекономічного контракту позивачем ввезено на митну територію України товари. На підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідачеві представлено повний пакет документів, які підтверджують правильність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту.
Позивач наполягає на тому, що висновки митного органу про заниження Товариством митної вартості товарів та неможливість визначення митної вартості товарів за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Представлені матеріали підтверджують як умови постачання товарів на митну територію України так і кількісні та вартісні характеристики товарів. Проте, митним органом не надано належної правової оцінки представленим до митного оформлення документам, фактично вказані матеріали не досліджувались належним чином, що призвело до помилкових висновків про наявність в них розбіжностей, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари.
Зазначене у сукупності свідчить про те, що рішення про коригування митної вартості товарів та про відмову у митному оформленні товарів є необґрунтованими та прийняті без достатніх правових підстав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000556/2 від 03.11.2024.
Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA500500/2024/001127 від 03.11.2024.
Стягнув з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» сплачений судовий збір у розмірі 9665,42 грн.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для митного оформлення товарів позивачем надано всі документи, необхідні для визначення митної вартості. Подані позивачем документи містять повну інформацію про митну вартість товарів та її складові частини, не містять розбіжностей тощо. Митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності митної вартості товарів. Тому відмова відповідача у розмитненні товарів за митною декларацією є неправомірною, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні товарів є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.
В апеляційній скарзі Одеська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням Митного кодексу України та обставинам справи і помилково не враховано, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість підтвердити заявлену митну вартість за ціною договору та свідчать про правомірність і обґрунтованість рішень митного органу.
Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» у визначений апеляційним судом строк не надійшов.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 01.10.2024 року між OOO «POYAFZAL SERVIS URGUT» (Узбекистан), (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» (Покупець) укладений Контракт №2024-УК, відповідно до якого Продавець зобов'язується постачати, а Покупець прийняти та сплатити Взуття (Товар). Асортимент, кількість, ціна умови поставки, а також індивідуальні характеристики (за наявності таких) будуть вказані в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до пунктом 3.1 Контракту оплата товарів, що поставляються за цим контрактом, здійснюється Покупцем на умовах 100% оплати на розрахунковий рахунок Продавця протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати оформлення експортної ВМД.
Згідно пунктів 4.1, 4.2 Контракту продавець повинен здійснити поставку Товарів у відповідності з умовами поставки, які будуть визначатися сторонами додатково, і відображатися в інвойсах. Сторони погодилися, що для вказівки у специфікаціях чи інвойсах умов постачання, ними будуть застосовуватись Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 (Інкотермс-2010) Постачання здійснюється на територію України на умовах FCA Склад Продавця м. Ургут.
У пункті 5.2 Контракту Сторонами обумовлено, що товар повинен бути упакований Постачальником, таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару Покупцем.
З метою митного оформлення імпортованого товару подано митну декларацію №24UA500500037363U2 від 03.11.2024 року, яка містить наступний опис товару:
товар № 1 - взуття на підошві та з верхом з пластмаси. Домашні тапочки з підошвою та верхом з матеріалів з пластика, дошкільні 25-30 - 2010 пар. Домашні тапочки з підошвою та верхом з матеріалів з пластика, шкільні 30-35 - 1800 пар. Домашні тапочки з підошвою та верхом з матеріалів з пластика, підліткові 36-41 - 1680 пар. Домашні тапочки з підошвою та верхом з матеріалів з пластика, чоловічі 40-45 - 1920 пар. Торговельна марка: Elaro. Виробник: ТОВ "POYAFZAL SERVIS URGUT". Країна виробництва: Узбекистан, UZ;
товар № 2 - взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів. Тапочки з полімерних матеріалів дошкільні 25-30 - 300 пар. Тапочки з полімерних матеріалів шкільні 30-35 - 240 пар. Тапочки з полімерних матеріалів підліткові 36-41 - 600 пар. Тапочки з полімерних матеріалів чоловічі 40-45 - 1080 пар. Галоші сабо з полімерних матеріалів з вкладишем з текстильного матеріалу дошкільні 25-30 - 1608 пар. Галоші сабо з полімерних матеріалів з вкладишем з текстильного матеріалу шкільні 31-36 - 1848 пар. Галоші сабо з полімерних матеріалів з вкладишем з текстильного матеріалу чоловічі 37-42 - 840 пар. Для цивільного використання. Торговельна марка: Elaro. Виробник: ТОВ "POYAFZAL SERVIS URGUT". Країна виробництва: Узбекистан, UZ;
товар № 3 - взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів. Галоші з полімерних матеріалів з вкладишем з текстильного матеріалу дошкільні 25-30 - 480 пар. Галоші з полімерних матеріалів з вкладишем з текстильного матеріалу шкільні 31-36 - 480 пар. Галоші з полімерних матеріалів з вкладишем з текстильного матеріалу підліткові 37-42 - 1480 пар. Галоші з полімерних матеріалів з вкладишем з текстильного матеріалу чоловічі 41-46 - 2720 пар. Боти з полімерних матеріалів з вкладишем з текстильного матеріалу чоловічі 41-46 - 376 пар. Торговельна марка: Elaro. Виробник: ТОВ "POYAFZAL SERVIS URGUT". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.
Умови поставки - FCA.
В митній декларації визначена та заявлена митна вартість товарів за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту).
Митна вартість товару під час митного оформлення підтверджена, у тому числі на вимогу митного органу, наступними документами: пакувальний лист (Packing list) № 163 від 01.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 163 від 01.10.2024; домашній коносамент (House bill of lading) № 0009030 від 16.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № А1306359 від 01.10.2024; книжка МДП (TIR сarnet) № MX.85187982 від 01.10.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 488 від 01.11.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка про транспортні витрати) б/н від 01.11.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Специфікація) № 1 від 01.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 2024-УК від 01.10.2024; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA410011291301 від 01.10.2024; прайс-лист від 01.10.2024 б/н; експортна декларація №18005/01.10.2024/0026332 від 01.10.2024; договір на перевезення № 0424 від 04.04.2024.
Одеською митницею прийнято рішення №UA500500/2024/000556/2 від 03.11.2024 року про коригування митної вартості товарів. Згідно висновків митниці, в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Так, митницею зазначено наступне: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до п. 6.1 контракту №№2024-УК від 01.10.2024, зазначено що продавець зобов'язаний застрахувати товар, але до митного оформлення не було надано страховий поліс; 3) відповідно до п. 3.1 контракту 3 від 01.08.2023, оплата товарів, що поставляються за цим контрактом здійснюється продавцем з дати оформлення експортної ВМД, проте до митного оформлення даний документ не наданий. Також, митницею зауважено на тому, що 03.11.2024 декларантом ТОВ "ВЕЛ ТІМ" було додатково надіслано прайс-лист від 01.10.2024 б/н, однак без відомостей щодо терміну дії цього документа.
Також, Одеською митницею складена картка відмови в митному оформленні товарів №UA500500/2024/001127 від 03.11.2024.
Поставлений товар випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товарів, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
За змістом статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Аналіз наведених норм показав, що обов'язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому, такі сумніви митниці мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів піддаються законодавчим обмеженням у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості товару. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган має право витребувати, а позивач зобов'язаний надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.
Апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товарів позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; інвойс; транспортні документи, в яких містяться відомості про оцінюваний товар, його характеристики, кількість та вартість, відомості щодо продавця та покупця товарів, умови поставки товарів, в даному випадку - FCA, умови оплати товарів - з відстроченням платежу з моменту оформлення вантажної митної декларації.
Отже, під час митного оформлення товарів позивачем подано документи, обумовлені у Контракті від 01.10.2024 №2024-УК, та за якими відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України має підтверджуватись заявлена митна вартість товарів.
Поряд з цим, судом першої інстанції правильно враховано, що у пункті 5.2 Контракту Сторонами зовнішньоекономічного договору чітко обумовлено, що товар повинен бути упакований Постачальником, таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару Покупцем.
Також, згідно правил Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів. в національній та міжнародній торгівлі) FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При FCA поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки. Відповідно до ст. А9 Правил Інкотермс 2010 щодо FCA, продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки.
Таким чином, згідно умов Контракту, всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування вже були включені продавцем у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах, а тому надання додаткових документів, в яких в тому числі й окремо визначається вартість пакування та маркування митним законодавством, не передбачається. У спірному ж випадку, вартість упаковки за товар, що постачався, вже включено у ціну товару, чим підтверджується відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару). Відтак, витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», водночас у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Слід також враховувати й обумовлені Сторонами у пункті 6.1 Контракту, яким передбачено, що продавець зобов'язаний застрахувати товар, що поставляється покупцеві проти звичайних ризиків в страхових компаніях, що користуються доброю репутацією у відповідності з їх правилами страхування на повну вартість товару, що поставляється. З наведеного слідує, що покупець не має жодних зобов'язань щодо укладення договорів (контрактів) страхування товару, при цьому позивач зазначає, що страхування вантажу не здійснювалося. Отже, враховуючи, що у спірному випадку страхування товарів не покладено в обов'язок покупця та, відповідно, не є окремою складовою митної вартості товарів, є необґрунтованими висновки митниці про обов'язок декларанта документально підтверджувати таку складову митної вартості, як витрати на страхування товарів.
Поряд з цим, слід враховувати, що порядок фактичної оплати товарів Сторонами врегульований пунктом 3.1 Контракту з умовою відстрочення платежу, чим спростовується висновок митниці про обов'язок декларанта підтвердити відповідні складові митної вартості на підставі платіжних (розрахункових) документів. Крім того, з огляду на положення пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, відстрочка платежу не стосується числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів, відтак такі обставини не могли бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у тому числі для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.
Також, судом першої інстанції правильно акцентовано увагу на тому, що прайс-лист - це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми. Чинним законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. З наведеного слідує безпідставність зауважень митниці стосовно того, що у прайс-листі від 01.10.2024 б/н відсутні данні щодо терміну дії цього документу, не обґрунтовано жодною нормою законодавства України, міжнародного законодавства, які б зобов'язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. Посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу частиною 2 статті 53 МК України не передбачено. Відтак, митний орган не може посилатися на відсутність, невідповідність відомостей прайс-листа та комерційної пропозиції, як на підставу для коригування митної вартості товарів.
В контексті спірних правовідносин, слід враховувати, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товарів надано митниці документи, які містять необхідну інформацію про оцінюваний товар та його ціну. Натомість, суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, необхідність застосування другорядних методів митної вартості товарів.
Слід також зазначити, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента. Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами. Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов'язки сторін Договору за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товарів є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість товарів, коригування митної вартості товарів проведене не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для задоволення позову та скасування оспорюваних рішень митниці.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв