П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4195/25
Категорія 113000000Головуючий у суді І інстанції: Ярощук В.Г. час і місце ухвалення: прощене провадження, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року по справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування бойового наказу від 06.02.2023 № 4дск/пу, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування бойового наказу від 06.02.2023 № 4дск/пу, мотивуючи його тим, що у судовому засіданні 07.04.2025 в адміністративній справі № 400/9543/24 він дізнався про наявність наказу військового коменданта оборони АДРЕСА_1 (командира військової частини НОМЕР_1 ) від 06.02.2023 № 4дск/пу (далі - Наказ № 4). На переконання позивача наведений наказ є протиправним, оскільки начальником позивача не приймалось рішення щодо необхідності направлення у відрядження військовослужбовців відділення військової служби правопорядку (далі - ВСП) АДРЕСА_1 до іншого населеного пункту з метою виконання службових (бойових) завдань. Наказ № 4 прийнято з перевищенням повноважень військового коменданта сил оборони, що визначені Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 (далі - Порядок № 573), і Порядком встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 (далі - Порядок № 1455).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано бойовий наказ військового коменданта оборони АДРЕСА_1 (командира військової частини НОМЕР_1 ) від 06.02.2023 № 4дск/пу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Крім того, на час подання позовної заяви, предметом якої є визнання протиправним та скасування бойового наказу №4 дск/п від 06.02.2023 про включення ІНФОРМАЦІЯ_2 до складу сил оборони АДРЕСА_1 , вказаний підрозділ на підставі Акту від 17.02.2024 та на виконання оскаржуваного бойового наказу було включено до складу сил оборони АДРЕСА_1 . За такого, цей наказ №4 дск/п від 06.02.2023, як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки скасування цього наказ у не може призвести до відновлення порушеного права, адже у період йото дії особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_3 був залучений до виконання бойових завдань у складі сил оборони м, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі листа позивача від 28.12.2022 № 802/6641/мтз (а.с. 14, том 2) командир військової частини НОМЕР_1 прийняв наказ (по стройовій частині) від 31.12.2022 № 414 про зарахування на харчування з 01.01.2023 військовослужбовців позивача, які проходять військову службу в Очаківському гарнізоні (а.с. 15, том 2).
Відповідно до Наказа № 4 Очаківське відділення позивача включено до сил оборони м. Очаків.
Згідно з Актом прийняття відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 до складу сил оборони АДРЕСА_1 від 17.02.2024 внесено пропозицію прийняти до складу сил оборони м. Очаків Миколаївської області відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - Акт від 17.02.2024) (а.с. 9-13, том 2).
Вважаючи Наказ № 4 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з тим, що Наказ № 4 стосувався питання щодо включення структурного підрозділу позивача до сил оборони м. Очакова, його проект підлягав обов'язковому погодженню позивачем. Однак, відповідач не погодив його з позивачем. Таким чином, Наказ № 4 прийнятий з порушенням вимог Інструкції № 124. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 573 комендант - уповноважена особа органу військового управління, яка призначається наказом військового командування або військової адміністрації (у разі її утворення) та якій надано повноваження щодо організації та забезпечення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування на території, де запроваджено комендантську годину та/або встановлено спеціальний режим світломаскування, координації дій сил і засобів підрозділів та органів військового управління Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів (підрозділів), органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій (у разі їх утворення) на такій території.
Комендант - уповноважена особа органу військового управління, що призначається наказом військового командування, якій надано спеціальні повноваження щодо організації та забезпечення встановлення заходів особливого режиму на визначеній території, координації дій сил та засобів підрозділів та органів військового управління Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів військових формувань (далі - військові формування), правоохоронних органів, органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій (у разі їх утворення) на такій території (абзац третій пункту 3 Порядку № 1455).
Таким чином, комендант є уповноваженою особою органу військового управління, якій надано спеціальні повноваження щодо організації та забезпечення встановлення заходів особливого режиму на визначеній території.
Однак, згідно з чинними нормативно-правовими актами комендант не наділений повноваженнями щодо включення (виключення) до (з) сил оборони відповідних населених пунктів інших органів військового управління, військових частин тощо, зокрема відділень зональних відділів ВСП Збройних Сил України.
Вказане також підтверджується повноваженнями коменданта сил оборони району (області), затвердженого Командувачем оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » інв. № 239 від 22.08.2023 (а.с. 6-8, том 2), поміж яких не передбачено право коменданта включити до сил оборони відповідних населених пунктів інших органів військового управління, військових частин тощо.
Відтак Наказ № 4 в частині включення Очаківського відділення позивача до сил оборони м. Очаків прийнятий військовим комендантом оборони міста Очаків поза межами його компетенції.
Факт зарахування військовослужбовців позивача на харчування до відповідача не свідчить про наявність в останнього повноважень щодо включення структурного підрозділу позивача до сил оборони АДРЕСА_1 , тому що при цьому не відбулось виключення відповідних військовослужбовців зі списків особового складу та інших видів забезпечення позивача.
Крім цього, при прийняті Наказу № 4 у відповідній частині було допущено порушення процедури прийняття наказів.
Так, Наказ № 4 є бойовим наказом військового коменданта оборони міста Очакова (а.с. 5, том 2).
Згідно з абзацом третім підпункту 2.1.6 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сила України від 07.04.2017 № 124 (далі - Інструкція № 124) (чина на день прийняття Наказа № 4), бойовий наказ - акт військового управління за встановленою формою, яким відповідно до плану операції (бойових дій) доводяться бойові завдання підпорядкованим військам (силам). Як правило, використовується для постановки бойових завдань в оперативно-тактичній та тактичній ланці.
Тобто бойовий наказ не може бути виданий не підпорядкованим військам (силам), і його предметом не може бути включення тих чи інших не підпорядкованих відповідному командиру військам (силам).
Оскільки позивач підпорядковується відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» ІНФОРМАЦІЯ_7 , а отже не є підпорядкованим військовому коменданту оборони АДРЕСА_1 , останній не мав права видавати жодних бойових наказів позивачу або його структурним підрозділам.
Крім того, Наказ № 4 в частині, що стосується позивача, за змістом не є бойовим наказом, а є наказом з питань здійснення організаційних (організаційно-штатних) заходів (підпункт 2.3.7 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції № 124).
Відповідно до абзацу першого підпункту 2.8.20.1 підпункту 2.8.20 пункту 2.8 розділу 2 Інструкції № 124 погодження може здійснюватися як у військовій частині (установі) посадовими особами, які відповідно до їх компетенції вирішують питання, порушенні в проекті документа (внутрішнє погодження), так і за її межами іншими заінтересованими установами (зовнішнє погодження).
У зв'язку з тим, що Наказ № 4 стосувався питання щодо включення структурного підрозділу позивача до сил оборони АДРЕСА_1 , його проект підлягав обов'язковому погодженню позивачем.
Однак, відповідач не погодив його з позивачем.
Таким чином, Наказ № 4 прийнятий з порушенням вимог Інструкції № 124.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач зазначає, що зі змістом Наказу № 4 його представник ознайомився 07.04.2025 при ознайомлені з матеріалами адміністративної справи № 400/9543/24 (а.с. 1-2, том 1), що підтверджується заявою від 07.04.2025 про ознайомлення з матеріалами справи № 400/9543/24 (а.с. 7, том 1).
З матеріалів справи вбачається, що Наказ № 4 безпосередньо до позивача відповідачем не доводився.
Крім того, зазначення в Акті від 17.02.2024 підставою його прийняття Наказа № 4 не свідчить про ознайомлення з його змістом посадовими особами, які його підписували.
Слід зазначити, що навіть у випадку ознайомлення начальника оперативної групи ІНФОРМАЦІЯ_8 оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з Наказом № 4, це не свідчить про те, що з ним був ознайомлений позивач, який є окремим органом управління, враховуючи абзац четвертий пункту 1 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України».
З наведеного слідує, що зі змістом Наказа № 4 позивач ознайомився лише 07.04.2025.
Позовну заяву в цій справі позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду 28.04.2025.
Таким чином, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом через 21 день, коли він дізнався про наявність Наказа № 4, тобто у межах строків, встановлених статтею 122 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року по справі № 400/4195/25, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький