П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2675/25
Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В. Дата і місце ухвалення: 10.09.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладеної у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 17.12.2024р. №155050004351, та скасувати вказане рішення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:
з 06.01.1998р. по 22.06.1998р. на території Республіки Казахстан згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ,
з 08.07.1999р. по 25.03.2000р. згідно довідки від 09.12.2024р. №01-46-532,
з 01.04.2000р. по 25.03.2002р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ,
період поза строкової військової служби з 06.07.1991р. по 09.01.1998р. на території Республіки Казахстан згідно уточнюючої довідки від 04.12.2024р. №10482;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в пільговому обчисленні один місяць служби за три періоди безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.09.2022р. по 29.12.2022р., з 11.01.2023р. по 21.07.2023р., з 07.08.2023р. по 06.10.2023р., з 17.10.2023р. по 04.12.2023р., з 06.02.2024р. по 05.08.2024р. згідно довідок військової частини НОМЕР_2 №557 та №2565 від 26.02.2024р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024р. про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій, відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №155050004351 від 17.12.2024р.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2024р. про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій, відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до його страхового стажу період роботи з 06.01.1998р. по 22.06.1998р. в Атирауській ВТШ. МО. РК, період поза строкової військової служби на території Республіки Казахстан з 06.07.1991р. по 09.01.1998р., період роботи з 08.07.1999р. по 25.03.2002р. в КСП «Мирне», та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.09.2022р. по 29.12.2022р., з 11.01.2023р. по 21.07.2023р., з 07.08.2023р. по 06.10.2023р., з 17.10.2023р. по 04.12.2023р., з 06.02.2024р. по 05.08.2024р. в пільговому обчисленні, з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 10.09.2025р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що рішенням від 17.12.2024р. №155050004351 ГУ ПФУ в Кіровоградській області правомірно відмовило позивачу в призначенні пенсії відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю у нього необхідного страхового стажу 25 років. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 19 років 27 днів. Щодо зарахування періодів роботи на території Республіки Казахстан, то апелянт зазначає, що 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», яким зупинено у відносинах, зокрема, з Казахстаном, дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993р. і ратифікованої Законом України від 10.11.1994р. за №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993р., вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР. У зв'язку з тим, що після 01.01.1992р. до страхового стажу не зараховується період трудової діяльності за межами України, тому судом першої інстанції безпідставно зобов'язано Головне управління зарахувати до страхового стажу період позастрокової військової служби ОСОБА_1 на території Республіки Казахстан з 01.01.1992р. по 09.01.1998р. та період його роботи з 06.01.1998р. по 22.06.1998р. на території Республіки Казахстан.
Апелянт вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.04.2000р. по 25.03.2002р. без сплати страхових внесків. Зазначає, що відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи. Наявність записів у трудовій книжці про періоди роботи не звільняє від врахування інших умов, встановлених Законом №1058-VI, Порядком №637 та Порядком №22-1, необхідних для призначення пенсії за віком. Трудовий стаж стає страховим виключно за умови сплати страхових внесків. Доказів того, що позивачем в порядку, визначеному ПФУ, здійснювалася доплата до сум страхових внесків, відповідно до приписів пункту 2 частини третьої статті 24 Закону №1058-ІV, суду не надано.
Посилається апелянт і на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 передбачено зарахування до вислуги років у трикратному розмірі періодів проходження військової служби при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону. Чинним законодавством не передбачено зарахування у трикратному розмірі періодів проходження військової служби при призначенні пенсії відповідно до Закону №1058-ІV.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.12.2024р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви позивачем було додано:
посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 ;
трудову книжку серії НОМЕР_4 ;
довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за №557 від 16.11.2024р., видану військовою частиною НОМЕР_2 , згідно якої вбачається, що позивач в період з 15.09.2022р. по 29.12.2022р., з 11.01.2023р. по 21.07.2023р., з 07.08.2023р. по 06.10.2023р., з 17.10.2023р. по 04.12.2023р., з 06.02.2024р. по 05.08.2024р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Миколаївська обл., Миколаївський р-н, Первомайська територіальна громада, н.п. Новомиколаївка, Херсонська та Каховський р-н, Новакаховська територіальна громада, н.п. Веселе;
архівну довідку відділу трудового архіву виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області №01-46-532 від 09.12.2024р., з якої вбачається, що ОСОБА_1 працював у КСП «Мирне» Березівського району Одеської області, а згідно наказу №5 від 25.03.2002р. як робітник центральної садиби «був звільнений з 25.03.2000р.»;
довідку №10482 від 04.12.2024р., видану ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на строкову військову службу 11.11.1985р. та звільнений у запас 13.12.1988р. на підставу наказу МО СССР №93 від 25.03.1987р., а також призваний на поза строкову службу 06.07.1991р. та звільнений у запас 09.01.1998р. на підставу наказу КВВ РК №96 від 05.01.1998р.
Відповідно до п.4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, заяву позивача за принципом екстериторіальності передано для розгляду до ГУ ПФУ в Кіровоградській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №155050004351 від 17.12.2024р. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.
Зазначено, що страховий стаж позивача складає 19 років 27 днів з необхідних 25 років. До страхового стажу не зараховано наступні періоди:
- період поза строкової військової служби на території Республіки Казахстан з 06.07.1991р. по 09.01.1998р. згідно уточнюючої довідки від 04.12.2024р. №10482;
- період роботи з 06.01.1998р. по 22.06.1998р. на території Республіки Казахстан згідно трудової книжки серії НОМЕР_5 ;
- період роботи з 08.07.1999р. по 25.03.2000р. згідно довідки від 09.12.2024р. №01-46-532, оскільки у довідці наявна розбіжність між датою звільнення (25.03.2000р.) та датою наказу про звільнення (25.03.2002р.);
- період з 01.04.2000р. по 25.03.2002р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 , оскільки відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також, як стверджує позивач та не заперечує ГУ ПФУ в Кіровоградській області, пенсійним органом не було зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.09.2022р. по 29.12.2022р., з 11.01.2023р. по 21.07.2023р., з 07.08.2023р. по 06.10.2023р., з 17.10.2023р. по 04.12.2023р., з 06.02.2024р. по 05.08.2024р. на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, що підтверджується розрахунком страхового стажу форми РС-право, доданого до рішення №155050004351 від 17.12.2024р.
Не погоджуючись з правомірністю рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №155050004351 від 17.12.2024р. ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Задовольняючи позов суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності спірного рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №155050004351 від 17.12.2024р. Суд зазначив, що Головне управління діяло неправомірно при неврахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи з 06.01.1998р. по 22.06.1998р. викладачем О.В.П. в Атирауській ВТШ. МО. РК, проходження військової служби з 06.07.1991р. по 09.01.1998р. на території Республіки Казахстан, періоду його роботи з 08.07.1999р. по 25.03.2000р. в КСП «Мирне», відомості щодо яких наявні у трудовій книжці серії НОМЕР_4 . Суду не надано доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву у тому, що у трудовій книжці серії НОМЕР_4 зазначені недостовірні відомості. Щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.04.2000р. по 25.03.2002р. з підстав відсутності відомостей в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то з посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.07.2019р. у справі №144/669/17, суд зазначив, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника (роботодавця), у зв'язку з чим відсутність у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.04.2000р. по 25.03.2002р., не є підставою для не включення вказаного періоду до страхового стажу позивача.
Крім того, за висновками суду, наявні підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду безпосередньої його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.09.2022 по 29.12.2022, з 11.01.2023 по 21.07.2023, з 07.08.2023 по 06.10.2023, з 17.10.2023 по 04.12.2023, з 06.02.2024 по 05.08.2024 на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці при призначенні пенсії на підставі Закону №1058-ІV, що відповідає сталій практиці Верховного Суду у аналогічних правовідносинах.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004р.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно ч.1 ст.26 Закону №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - 31 рік.
Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону №1058-IV)
Згідно ч.2, ч.4 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію вказаної норми Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993р. №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктами 1 та 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Як вже зазначалося колегією суддів, підставою для відмови спірним рішенням №155050004351 від 17.12.2024р. у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком став висновок ГУ ПФУ в Кіровоградській області про відсутність у позивача необхідного страхового стажу 25 років.
При цьому, пенсійним органом не було враховано, зокрема, період роботи позивача з 06.01.1998р. по 22.06.1998р. на території Республіки Казахстан згідно трудової книжки серії НОМЕР_5 та період позастрокової військової служби з 06.07.1991р. по 09.01.1998р. на території Республіки Казахстан згідно уточнюючої довідки від 04.12.2024р. №10482.
Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 вказаних періодів ГУ ПФУ в Кіровоградській області в апеляційній скарзі зазначає, що наразі правові відносини з Казахстаном офіційно зупинені, обмін інформації між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення вказаної держави не здійснюється, у зв'язку з чим неможливо отримати документи про неотримання позивачем пенсійних виплати в іншій державі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких доводів відповідача з огляду на наступне.
Частиною першою статті 5 Закону №1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, обчислення стажу особи здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась її трудова діяльність. Пільговий стаж, набутий на території однієї з цих держав, визнається іншою державою.
23.12.2022р. набув чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022р. №2783-IX.
Згідно вказаного Закону Україна зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993р. і ратифікованої Законом України від 10.11.1994р. №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993р., вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997р. і ратифікованого Законом України від 03.03.1998р. №140/98-ВР.
Оскільки відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, положення Закону №2783-IX підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022р.
А відтак, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача про неможливість прийняття поданих позивачем документів на підтвердження його стажу роботи через набрання 23.12.2022р. чинності Законом №2783-IX.
Постановою КМУ №107 від 04.02.2023р. «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» передбачено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, документи виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостилю тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.,
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ГУ ПФУ не було надано доказів, які б спростовували факт того, що позивач у період з 06.01.1998р. по 22.06.1998р. працював викладачем О.В.П. в Атирауській ВТШ. МО. РК (на території Республіки Казахстан), або доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву у тому, що у трудовій книжці серії НОМЕР_4 зазначені недостовірні відомості.
За аналогічних обставин суд першої інстанції правомірно визнав необґрунтованим неврахування пенсійним органом періоду поза строкової військової служби позивача на території Республіки Казахстан з 06.07.1991р. по 09.01.1998р. до його страхового стажу.
Підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 08.07.1999р. по 25.03.2000р. згідно довідки від 09.12.2024р. №01-46-532 стало те, що в довідці наявна розбіжність між датою звільнення (25.03.2000р.) та датою наказу про звільнення (25.03.2002р.).
Колегія суддів зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і лише за відсутності у трудовій книжці, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, на підтвердження таких періодів приймаються інші документи, що уточнюють спірні моменти.
Так, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_4 , виданої на ім'я позивача, він з 08.07.1999р. по 25.03.2000р. працював в КСП «Мирне».
Вищевказані записи щодо спірного періоду роботи з 08.07.1999р. по 25.03.2000р. у трудовій книжці серії НОМЕР_4 виконані акуратно, будь-яких виправлень не містять.
При цьому, як вже наголошувалося колегією суддів, чинним законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Ймовірне допущення в довідці від 09.12.2024р. №01-46-532 помилки щодо зазначення дати наказу про звільнення не може слугувати достатньою підставою для неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 цього періоду роботи, який підтверджено основним документом - трудовою книжкою.
Більше того, при вирішенні спору колегія суддів враховує, що статтею 44 Закону №1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ не використало своє право та не провело відповідну перевірку обґрунтованості видачі архівної довідки відділу трудового архіву виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області №01-46-532 від 09.12.2024р.
Орган ПФУ, маючи низку повноважень, визначених частиною 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права позивача на пенсію не вчинив, поклавши весь тягар відповідальності на позивача.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01.04.2000р. по 25.03.2002р. з підстав відсутності відомостей в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на роботодавця - КСП «Мирне», як страхувальника. А відтак, відсутність у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.04.2000р. по 25.03.2002р., не є підставою для невключення вказаного періоду до страхового стажу позивача.
Зобов'язуючи ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.09.2022р. по 29.12.2022р., з 11.01.2023р. по 21.07.2023р., з 07.08.2023р. по 06.10.2023р., з 17.10.2023р. по 04.12.2023р., з 06.02.2024р. по 05.08.2024р. до страхового стажу в пільговому обчисленні, з розрахунку один місяць служби за три місяці, суд першої інстанції врахував правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 21 березня 2023 року по справі №160/6146/19, від 05 червня 2018 року по справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року по справі №346/1454/17. Суд зазначив, що період проходження військової служби у передбачених Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014р. №530, випадках підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема і при призначенні пенсії на підставі Закону №1058.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р. передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу», особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п'ятий статті 1 Закону України від 21.10.1993р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною другою статті 1-2 цього Закону перебачено, що у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII передбачено, що порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України..
Кабінет Міністрів України 17.07.1992р. прийняв Постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393), пунктом 3 якого встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.
Варто зауважити, що пункт 3 Порядку №393 до 19.02.2022р. був викладений у такій редакції: до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.
Однак, Кабінет Міністрів України постановою від 16.02.2022р. №119 (набрала чинності 19.02.2022р.) вніс зміни до згаданого пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.
З урахуванням того, що на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії пункт 3 Порядку №393 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022р. №119, тому колегія суддів доходить висновку, що періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.09.2022р. по 29.12.2022р., з 11.01.2023р. по 21.07.2023р., з 07.08.2023р. по 06.10.2023р., з 17.10.2023р. по 04.12.2023р., з 06.02.2024р. по 05.08.2024р. підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком, в календарному обчисленні, тобто повної кількості календарних днів.
Що ж до посилань суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 05.06.2018р. у справі № 348/347/17, від 30.07.2019р. у справі №346/1454/17 та від 21.03.2023р. у справі № 160/6146/19, то колегія суддів зазначає, що вказані постанови ухваленні за інших фактичних обставин (позивачі у справах брали участь у антитерористичній операції та зверталися до пенсійних органів для призначення пенсії до 19.02.2022р., тобто до зміни правового регулювання) та за іншого правового регулювання (висновки стосуються норм Положення №530, яке згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII спірні правовідносини не регулює).
Висновки колегії суддів у відповідній частині узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 червня 2025 року по справі №360/665/24.
При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 28.08.2025р. по справі №640/13694/22 залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024р. про визнання протиправними та нечинними пункту 4, підпункту 1 пункту 5, пунктів 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».
Згідно з частиною 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на дату набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024р. у справі №640/13694/22 (28.08.2025р.), станом на 17.12.2024р. (дата прийняття спірного рішення ГУ ПФУ) п.3 Порядок №393 був чинним зі змінами, внесеними Постановою №119, та орган ПФУ правомірно керувався його приписами.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що зобов'язуючи ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.09.2022р. по 29.12.2022р., з 11.01.2023р. по 21.07.2023р., з 07.08.2023р. по 06.10.2023р., з 17.10.2023р. по 04.12.2023р., з 06.02.2024р. по 05.08.2024р. до страхового стажу в пільговому обчисленні, з розрахунку один місяць служби за три місяці, суд першої інстанції допустив не правильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Оскільки судом першої інстанції при вирішенні спору в частині вимог щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.09.2022р. по 29.12.2022р., з 11.01.2023р. по 21.07.2023р., з 07.08.2023р. по 06.10.2023р., з 17.10.2023р. по 04.12.2023р., з 06.02.2024р. по 05.08.2024р. до страхового стажу в пільговому обчисленні, з розрахунку один місяць служби за три місяці, не правильно застосовано норми матеріального права, тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги ГУ ПФУ на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції частково задовольняє таку скаргу, скасовує рішення суду від 10.09.2025р. у відповідній частині з ухваленням в цій частині по справі нового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції від 10.09.2025р. підлягає залишенню без змін.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому перерозподіл судових витрат за правилами статті 139 КАС України не здійснюється.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити частково.
Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року про задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.09.2022р. по 29.12.2022р., з 11.01.2023р. по 21.07.2023р., з 07.08.2023р. по 06.10.2023р., з 17.10.2023р. по 04.12.2023р., з 06.02.2024р. по 05.08.2024р. до страхового стажу в пільговому обчисленні, з розрахунку один місяць служби за три місяці, при призначенні пенсії на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановити у цій частині по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук