П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/7965/24
Головуючий в 1 інстанції: Мороз О.А. Дата і місце ухвалення: 30.12.2024р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не нарахування і невиплати в повному обсязі одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини її чоловіка та батька неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 , які призвели до порушення прав дружини ОСОБА_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_3 на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити дружині - ОСОБА_1 та неповнолітньому сину ОСОБА_4 загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану, залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме в розмірі 2/4 частини від 15 000 000 грн., в сумі 7 500 000 грн. у рівних частинах кожному;
- зобов'язати Міністерство оборони України, як головного розпорядника бюджетних коштів, здійснити виділення ІНФОРМАЦІЯ_5 для виплати дружині - ОСОБА_1 та неповнолітньому сину ОСОБА_4 загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану, залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме в розмірі 2/4 частини від 15 000 000 грн., в сумі 7 500 000 грн. у рівних частинах кожному;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 після надходження коштів від Міністерства оборони України здійснити виплату дружині - ОСОБА_1 та неповнолітньому сину ОСОБА_4 загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану, залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме в розмірі 2/4 частини від 15 000 000 грн., в сумі 7 500 000 грн. у рівних частинах кожному.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 та неповнолітньому сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168.
Зобов'язано Міністерство оборони України, як головного розпорядника бюджетних коштів, прийняти рішення про виплату дружині ОСОБА_1 та неповнолітньому сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану, залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме у розмірі 2/4 частини від 15 000 000 грн. у сумі 7 500 000 грн., з розподілом цієї суми у рівних частинах кожному з них.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення від 30.12.2024р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень Постанови №168, у Міністерства оборони України не виникне обов'язку додатково сплачувати певні суми одноразової грошової допомоги у разі звернення із заявами інших осіб про її отримання у зв'язку із загибеллю чоловіка ОСОБА_1 , оскільки пунктом 2 Постанови №168 чітко передбачено, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Однак, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача, що Комісією було лише прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги в частині особі, яка відповідно до п.2 Постанови №168 має право на отримання ОГД, а саме: дружині загиблого. Частки допомоги, належні батькам загиблого, будуть виплачені позивачу в разі не звернення батьків загиблого до ТЦК та СП в термін, встановлений законодавством. Тобто, нерозподілена частина одноразової грошової допомоги зарезервована за дітьми загиблого ОСОБА_2 . А відтак, позовна вимога про зобов'язання Міністерства оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 нерозподіленої частини одноразової грошової допомоги є необґрунтованою та такою, що не підлягає виконанню.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Міністерства оборони України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.08.2023р. в районі Оріхово-Василівка Донецької області під час ворожого мінометного обстрілу, при виконанні бойового завдання загинув військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області зроблено 01.09.2023р. відповідний актовий запис №577 та видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 01.09.2023р.
ОСОБА_1 являється дружиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 29.08.2012р.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_9 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 10.08.2010р.
01.11.2023р. ОСОБА_1 звернулась через ІНФОРМАЦІЯ_10 і ІНФОРМАЦІЯ_11 із заявою та доданими до неї документами на розгляд комісії Міністерства оборони України щодо виплати їй та її неповнолітньому сину одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини її чоловіка та, відповідно, батька її дитини військовослужбовця ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. №168.
ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву позивача разом з висновком щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги направив до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Згідно висновку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.03.2024р. №9/1/2291 на підставі поданих документів мають право на одержання рівними частками одноразової грошової допомоги члени сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовця ОСОБА_2 дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 , 2010р.н., які звернулися за такою допомогою. Отримано інформацію щодо осіб, які мають право на отримання ОГД та не звернулися за її отриманням, а саме: син ОСОБА_3 , 1988р.н., та дочка ОСОБА_5 , 1993р.н.
05.07.2024р. рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №146/168, оформленим витягом з протоколу від 08.07.2024р., відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 2/4 частини 15 000 000,00 грн., що становить 7 500 000,00 грн.
Тобто, ОСОБА_1 та її сину відмовлено у виплаті у повному обсязі одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка і батька дитини, військовослужбовця ОСОБА_2 , з тих підстав, що у її загиблого чоловіка є діти - ОСОБА_3 , 1988р.н., та ОСОБА_5 , 1993р.н., які також мають право на отримання одноразової грошової допомоги і позивачем не надано документів щодо їх відмови від грошової допомоги. Решта суми зарезервована на користь дітей загиблого військовослужбовця.
Вважаючи порушеним своє право та право її неповнолітнього сина на отримання в належному розмірі одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168, у зв'язку з загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду. Стверджує, що відповідна грошова допомога має бути виплачена їй у повному обсязі, а тому залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме в розмірі 2/4 частини від 15 000 000 грн., в сумі 7 500 000 грн., підлягає доплаті на користь позивача та її неповнолітнього сина.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , виходив з того, що так як на день смерті військовослужбовця ОСОБА_2 його діти ОСОБА_3 , 1988р.н., та ОСОБА_5 , 1993р.н., були повнолітніми, це виключає їх право на отримання грошової допомоги відповідно до частини 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (в редакції, чинній на день загибелі військовослужбовця). Зазначене відповідачі мали встановити, адже відомості щодо дітей позивача останні отримали з Державного реєстру актів цивільного стану. Що ж до батьків позивача, які за Законом №2011-XII мали б право на отримання одноразової грошової допомоги, то вони померли, що сторонами у справі не заперечується. Також, суд першої інстанції звернув увагу, що зі змісту положень Постанови №168 вбачається, що у Міністерства оборони України не виникне обов'язку додатково сплачувати певні суми у разі звернення із заявами інших осіб про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю чоловіка позивача, оскільки пунктом 2 Постанови №168 чітко передбачено, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із статтею 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно ч.3 ст.16-2 Закону №2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Частинами 8, 9 статті 16-3 Закону №2011-XII передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022р., затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022р., введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022р. по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пунктом 2 якої передбачено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
На виконання вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Згідно пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 10 Порядку № 975 передбачено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.
Системний аналіз правових норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975, свідчать про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Отже, одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім'ї військовослужбовця; 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2024р. у справі №560/17953/21.
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначено статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, станом на дату виникнення права на отримання ОГД в розумінні п.3 Порядку №975), а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Згідно обставин даної справи, ОСОБА_1 та її сину відмовлено у виплаті у повному обсязі одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168, у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка і батька дитини, військовослужбовця ОСОБА_2 , з тих підстав, що у її загиблого чоловіка є діти - син ОСОБА_3 , 1988р.н., та дочка ОСОБА_5 , 1993р.н., які також мають право на отримання одноразової грошової допомоги та не звернулися за її отриманням.
Як стверджує Міністерство оборони України, нерозподілена частина одноразової грошової допомоги зарезервована за дітьми загиблого ОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань Міністерства, оскільки така позиція відповідача суперечить частині 1 статті 16-1 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на день загибелі військовослужбовця), відповідно до якої право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, діти, але які не досягли повноліття.
Сторонами у справі не заперечується, що діти загиблого військовослужбовця син ОСОБА_3 , 1988р.н., та дочка ОСОБА_5 , 1993р.н., станом на дату, зазначену у свідоцтві про смерть, були повнолітніми, що виключало їх право на отримання грошової допомоги.
А відтак, у Міністерства були відсутні підстави для резервування 2/4 частини одноразової грошової допомоги на їх користь. Наявність інших осіб, які мають право на отримання ОГД, з передбачених частині 1 статті 16-1 Закону №2011-XII, колегією суддів не встановлено та апелянт не зазначає.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність дій Міністерства оборони України щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 та неповнолітньому сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення скарги Міністерства оборони України та скасування рішення суду першої інстанції від 30 грудня 2024 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук