18 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/15878/25
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року по справі № 160/15878/25 за позовом Приватного підприємства "АРТ ЛОГІСТИК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
13 листопада 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , направлена через підсистему “Електронний суд» 12.11.2025.
Під час перевірки апеляційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Так, п.1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимогам наведеної норми права заявником апеляційної скарги не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Судом встановлено, що позов у цій справі подано юридичною особою та заявлені нею вимоги, які вирішені в межах розгляду цієї справи, стосуються оскарження рішення відповідача, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної, поданої позивачем до контролюючого органу, та зобов'язання її зареєструвати в ЄРПН, тобто мають немайновий характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 рік становить 3028 грн.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою наведеної статті встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі -застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи вищевикладене, заявнику апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у відповідності до Закону України "Про судовий збір", з урахуванням коефіцієнту
пониження, в розмірі 3633,60 грн. ((3028,00х150%)х0,8).
Окрім того, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Так, відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи 30.07.2025. Повний текст складено в цей же день. Згідно даних КП "ДСС" дане судове рішення доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 30.07.2025 о 20:23 год. Разом з тим, апеляційна скарга відповідачем подана лише 12.11.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Скаржником в апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що в межах визначеного законом процесуального строку відповідач вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі, проте скаргу було повернуто скаржнику через неусунення її недоліків зі сплати судового збору. Податковий орган зауважує, що був позбавлений можливості своєчасно виконати вимоги ухвали суду та сплатити судовий збір через відсутність фінансування в умовах воєнного стану. Наголошує на праві повторного звернення до суду зі скаргою після її повернення, що, за твердженнями скаржника, реалізовано ним у найкоротший строк.. Акцентує увагу на тому, що звертається із цією скаргою в межах одного року з дня складання повного тексту судового рішення.
Вивчивши аргументи заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Судом встановлено, що ГУ ДПС вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. З огляду на невиконання скаржником вимог ухвали суду Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.09.2025 повернув скаргу скаржнику. Копію даної ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему "Електронний суд" 23.09.2025 о 04:54 год. Вдруге своє право відповідач реалізував 12.11.2025.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення.
Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.
У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України в частині сплати судового збору, що і стало підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги. При повторному зверненні з апеляційною скаргою відповідачем також не було сплачено судовий збір, тобто недолік апеляційної скарги, який став підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, скаржник так і не усунув, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов'язків.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині надання документа про сплату судового збору є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося після спливу півтора місяці з дня вручення скаржнику копії ухвали суду апеляційної інстанції про повернення первісної апеляційної скарги, що ставить під сумнів довід скаржника про повторне звернення до суду в найкоротший строк.
При цьому, ГУ ДПС не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу для приведення апеляційної скарги відповідно до вимог КАС України.
Скаржником не надано обґрунтованих пояснень та належних доказів щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою невідкладно після отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги; не доведено, що зволікання щодо повторного звернення зі скаргою мало об'єктивно поважні причини, беручи до уваги й те, що недолік, який став підставою для повернення попередньої апеляційної скарги ГУ ДПС не усунуто.
Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на апеляційне оскарження, є направлення повторної апеляційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу, зокрема, з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги до повторного звернення з апеляційною скаргою, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду не надав.
З огляду на наведені скаржником аргументи неможливість сплати відповідачем судового збору пов'язана із відсутністю фінансування в умовах воєнного стану.
Введення з 24.02.2022 воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв'язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Поряд з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснення ним перерозподілу коштів задля виконання вимог закону.
Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносились.
Органи державної влади, яким є і скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Оскаржуване рішення у цій справі ГУ ДПС отримало 30.07.2025, відтак до дати звернення з апеляційною скаргою повторно у скаржника було достатньо часу для приведення своєї апеляційної скарги у відповідність із вимогами КАС України в частині надання доказів сплати судового збору, проте, звертаючись до суду з апеляційною скаргою вдруге, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги та не надано доказів сплати судового збору. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, апеляційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Повернення апеляційної скарги поданої вперше відповідно до процесуального закону надає право повторного звернення з апеляційною скаргою. Однак для визнання поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження у такому випадку скаржнику слід надати суду докази, які б могли свідчити про намір особи реалізувати право на апеляційне оскарження у найкоротший строк.
До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Аргументи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому апеляційна скарга має бути прийнята до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів.
Не встановлює ця норма і наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
В поданій заяві відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків шляхом направлення на адресу апеляційного суду:
- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;
- документу про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн., сплаченого за реквізитами:
Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _____(Дата оскарження справи) по справі _____(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись ст.169, ч.2 ст.298 КАС України, суддя -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року по справі № 160/15878/25 - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили 18 листопада 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.В. Семененко