19 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/10108/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Рянська В.В.) в адміністративній справі №160/10108/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні за останні три календарні роки, що передують призначенню пенсії за віком, а саме за 2022-2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити з 26.02.2025 пенсію за віком ОСОБА_1 із застосуванням при проведенні такого перерахунку показника середньої заробітної плати в Україні за останні три календарні роки, що передують призначенню пенсії по віку, а саме за 2022-2024 роки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З 02.09.2009 отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 26.02.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі зазначеної заяви позивача було переведено на пенсію за віком, однак при розрахунку пенсії відповідачем не враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023, 2024 рр. Листом від 25.03.2025 відповідач на звернення позивача повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії із застосуванням такого показника.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки при призначенні ОСОБА_1 з 26.02.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 26.02.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 27, ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 02.09.2009 отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з відомостями з ППВП ПФУ Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 05.03.2025 прийнято рішення № 912230123208 про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 26.02.2025 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При обчисленні розміру пенсії враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 рр. (3764,40 грн).
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 11.03.2025, у якій просила перерахувати розмір її пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески для обчислення пенсії за останні три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022-2024 рр. відповідно до положень ч. 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13946-10376/М-01/8-0400/25 від 25.03.2025 на звернення позивача від 11.03.2025 повідомлено, що з 26.02.2025 згідно з поданою заявою її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 рік не передбачено.
Вважаючи неправомірними дії відповідача, що виразились у незастосуванні при розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково виходив з того, що обчислюючи розмір пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки, відповідач діяв протиправно, тому з метою належного захисту та відновлення порушеного права позивача є необхідним зобов'язати відповідача здійснити з 26.02.2025 (з дати призначення пенсії за віком) перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, та з урахуванням раніше проведених платежів.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-ІVвизначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За змістом частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом №1058-IV (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. При цьому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення вперше пенсії саме згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 02.09.2009 їй була призначення пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, а починаючи з 26.02.2025 - призначена пенсія за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Суд звертає увагу, що за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV позивач вперше звернулась саме у лютому 2025 року. До 26.02.2025 вона отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку має місце саме призначення позивачу з 26.02.2025 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а не переведення її з одного виду пенсії на інший в розумінні частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, відтак, для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV. За наведених обставин, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії та виплати пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з дати призначення пенсії за віком, тобто з 26.02.2025, відповідач діяв протиправно.
Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17, від 12 червня 2020 року у справі №400/293/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17 (провадження № 11-731апп18).
Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV, відповідають зазначеним правовим позиціям Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення - відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/10108/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 19 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак