19 листопада 2025 року Справа № 640/17689/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №640/17689/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в особі голови ліквідаційної комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство внутрішніх справ, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в місті Києві від 16.04.2021 № 1 о/с про звільнення у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) капітана міліції ОСОБА_1 (М-259448), оперуповноваженого 1-го відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві згідно з п. п. "г" (через скорочення штатів) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
- поновити капітана міліції ОСОБА_1 (М-259448) в органах внутрішніх справ на посаді, рівнозначній посаді оперуповноваженого 1-го відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 22.04.2021;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22.04.2021 по дату ухвалення судового рішення.
Вимоги обґрунтовує тим, що 01.09.2001 на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справі України № 22 від 19.07.2001 її прийнято на службу в органи внутрішніх справ на посаду оперуповноваженого 4-го відділення 2-го відділу управління при ГУМВС України в м. Києві. У відповідності до наказу Головного управління МВС України в місті Києві від 06 листопада 2015 року № 32 о/с "По особовому складу", згідно із пунктами 10,11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) згідно з пп. "г" пункту 64 (через скорочення штатів), капітана міліції ОСОБА_1 (М- 259448), яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оперуповноваженого 1-го відділу управління, про що було повідомлено листом від 14.03.2016.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в березні 2016 року позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою.
17 листопада 2016 року Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 826/4663/16 постановою (ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва - без змін), визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві від 06 листопада 2015 року за N 32 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, та поновлення на посаді оперуповноваженого 1-го відділу управління ГУ МВС України в місті Києві з 07 листопада 2015 року.
В лютому 2021 року позивач скерувала рапорт на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в місті Києві, яким повідомила про закінчення відпустки для догляду за дитиною після досягнення нею шестирічного віку та про готовність приступити до виконання службових обов'язків з 22.04.2021.
05 квітня 2021 року позивачу вручено лист Головного управління МВС в місті Києві від 31 березня 2021 року за вих. № 1/332-Нч, яким повідомлено про можливе скорочення із займаної посади.
Втім, від Головного управління Національної поліції в місті Києві відповідь та і не надійшла.
Заявою від 07.04.2021 надіслано звернення до Міністерства внутрішніх справ України, яка, в свою чергу, скерована до відповідача для розгляду в межах компетенції. Про результат розгляду вказаного звернення повідомлено листом від 04.06.2021 № 1/617-Нч, отриманого 15.06.2021.
05 травня 2021 року отримано витяг з наказу Головного управління МВС в місті Києві від 16.04.2021 № 1 о/с щодо особового складу. Згідно якого відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ вирішено звільнити у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік), згідно з п.п. "г" (через скорочення штатів) пункту 64 капітана міліції ОСОБА_1 (М-259448), оперуповноваженого 1-го відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, 22 квітня 2021 року, установивши щомісячну премію у розмірі 0 відсотків.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" № 2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Сумського окружного адміністративного суду, дана справа передана судді Шаповалу М.М.
Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято справу № 640/17689/21 до свого провадження. Розгляд справи ухвалено розпочати спочатку зі стадії відкриття провадження у справі та проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі "Електронний суд") з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Відповідач позовні вимоги не визнав а разом із третьою особою просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки в межах спірних правовідносин вони діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Судом встановлено, що позивача 01.09.2001 на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справі України № 22 від 19.07.2001 прийнято на службу в органи внутрішніх справ на посаду оперуповноваженого 4-го відділення 2-го відділу управління при ГУМВС України в м. Києві.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, у тому числі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, і створено новий орган - Головне управління Національної поліції в Київській області.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1388 "Про організаційно штатні питання" вирішено вважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств згідно з відповідним переліком змін у штатах, у тому числі скорочуються всі посади Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
Таким чином, у межах спірних правовідносин встановлено скорочення штатів у зв'язку із ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ.
У відповідності до наказу Головного управління МВС України в місті Києві від 06 листопада 2015 року № 32 о/с "По особовому складу", згідно із пунктами 10,11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) згідно з пп. "г" пункту 64 (через скорочення штатів), капітана міліції ОСОБА_1 (М- 259448), яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оперуповноваженого 1-го відділу управління, про що було повідомлено листом від 14.03.2016.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2016 у справі № 826/4663/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, позов ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправним, скасовано наказ начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві від 06 листопада 2015 року за N 32 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, та поновлення на посаді оперуповноваженого 1-го відділу управління ГУ МВС України в місті Києві з 07 листопада 2015 року.
В лютому 2021 року позивач скерувала рапорт на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в місті Києві, яким повідомила про закінчення відпустки для догляду за дитиною після досягнення нею шестирічного віку та про готовність приступити до виконання службових обов'язків з 22.04.2021.
05 квітня 2021 року позивачу вручено лист Головного управління МВС в місті Києві від 31 березня 2021 року за вих. № 1/332-Нч, яким повідомлено про можливе скорочення із займаної посади.
Заявою від 07.04.2021 надіслано звернення до Міністерства внутрішніх справ України, яка, в свою чергу, скерована до відповідача для розгляду в межах компетенції. Про результат розгляду вказаного звернення повідомлено листом від 04.06.2021 № 1/617-Нч, отриманого 15.06.2021.
05 травня 2021 року отримано витяг з наказу Головного управління МВС в місті Києві від 16.04.2021 № 1 о/с щодо особового складу. Згідно якого відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ вирішено звільнити у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік), згідно з п.п. "г" (через скорочення штатів) пункту 64 капітана міліції ОСОБА_1 (М-259448), оперуповноваженого 1-го відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, 22 квітня 2021 року, установивши щомісячну премію у розмірі 0 відсотків.
Після цього позивач звернулась до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.10.2014 № 1118-р схвалено Концепцію першочергових заходів з реформування системи Міністерства внутрішніх справ та Стратегію розвитку органів внутрішніх справ.
Зокрема, Концепцією першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ пропонувалось здійснити комплекс організаційних і практичних заходів, спрямованих на розбудову Міністерства внутрішніх справ як цивільного органу європейського зразка та формування в найближчій перспективі поліції як основного виконавця заходів забезпечення безпеки населення.
Метою Концепції є визначення пріоритетів, основних напрямів, очікуваних результатів та засобів перетворення МВС на правоохоронне багатопрофільне цивільне відомство європейського зразка.
Одним із заходів щодо реалізації положень названої Концепції визначено розроблення та прийняття нових і внесення змін до чинних законодавчих актів з урахуванням європейських норм і стандартів, спрямованих на врегулювання діяльності Національної поліції.
02.07.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України № 580-VIІI "Про Національну поліцію", відповідно до преамбули якого цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Пунктом 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Особливий порядок набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" передбачено самим Законом.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон України "Про Національну поліцію" був опублікований в газеті "Голос України" 06.08.2015 № 141-142, тому з 07.08.2015 набрали чинності, зокрема, пункти 8, 9 цього Закону, отже з цієї дати всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Оскільки між пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" та статтею 49-2 Кодексу законів про працю України існує неузгодженість, хоча вказані нормативно-правові акти видані одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, тобто Закон України "Про Національну поліцію".
Більш того, Закон України "Про Національну поліцію" є спеціальним нормативно-правовим актом (на відміну від Кодексу законів про працю України, який є загальним нормативно-правовим актом), а тому перевага надається спеціальному нормативно-правовому акту - Закону України "Про Національну поліцію".
Верховним Судом України у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15 за позовом ОСОБИ_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі УМВС) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу висловлено правову позицію, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Таким чином, позивач вважається у встановленому законом порядку повідомленим про скорочення штатів в силу наведеної вище норми спеціального закону пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", а положення статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо персонального попередження працівників не пізніше ніж за два місця про наступне вивільнення до спірних відносин не застосовуються.
Відповідно до частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Отже, згідно з приписами частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України правом ліквідовувати юридичну особу наділений суб'єкт її створення.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.
Статтею 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, у тому числі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, і створено новий орган - Головне управління Національної поліції в Київській області.
Таким чином Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві ліквідовано, а не реорганізовано.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1388 "Про організаційно штатні питання" вирішено вважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств згідно з відповідним переліком змін у штатах, у тому числі скорочуються всі посади Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
Згідно з пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Отже, пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначена можливість колишніх працівників органів внутрішніх справ бути прийнятими на службу до поліції у спрощеній процедурі без проходження ними конкурсу, однак ці положення не містять в жодному випадку обов'язку керівників цих установ безапеляційно приймати до лав поліції усіх без винятку працівників лише за фактом виявлення останніми такого бажання, та допускає оцінку здатності працівника на виконання завдань, поставлених перед новоутвореною структурою поліції.
Пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Отже, вказана у оскарженому наказі підстава для звільнення позивача визначена у зв'язку з ліквідацією відповідача, наслідком чого є абсолютне скорочення штатів ОВС. Зазначена підстава прямо визначена наведеними нормами Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Отже, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону (Закон України "Про Національну поліцію" був опублікований в газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року № 141-142) могли бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
При цьому пункт 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", з огляду на особливий порядок набрання чинності цим Законом, набрав чинності з 07.08.2015. Таким чином, упродовж трьох місяців, починаючи з 07.08.2015, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, могли бути прийняті на службу до поліції, зокрема, шляхом видання наказів про призначення за їх згодою.
Відтак, питання можливості прийняття позивача на службу до поліції вирішувалося на підставі тих норм Закону України "Про Національну поліцію", які набрали чинності з 07.08.2015, про що зазначено у підпункті 1 пункту 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", тоді як Закон України "Про Національну поліцію" набрав чинності 07.11.2015.
За результатами розгляду рапорту позивача, що враховувалися відповідачем при вирішенні питання щодо можливості прийняття позивача на службу до поліції, відповідачем не було прийнято наказу про призначення позивача на посаду поліцейського у будь-якому органі поліції, а тому він не був прийнятий на службу до її лав. Заяви на проходження конкурсу на посади що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, позивач не подавав.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час винесення наказу від 16.04.2021 № 1о/с, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Протиправності в діях відповідачів або протиправної бездіяльності відповідачів, які б порушували права або інтереси позивача судом не встановлено.
А тому суд визнає, що позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, третя особа Міністерство внутрішніх справ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал