19 листопада 2025 року м. Рівне №460/9492/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка"
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми "С" від 21.05.2025 №8786/17000704.
Ухвалою від 02.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/9492/25. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги ПВКФ «Фіалка» ґрунтуються на тому, що податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нараховано пеню за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків в іноземній валюті при виконанні зовнішньоекономічних імпортних контрактів не ґрунтуються на вимогах законності і обґрунтованості. Так, процес нарахування пені за невчасне виконання зовнішньо-економічного імпортного контракту має відповідати вимогам ст.109 та ст.112 Податкового кодексу України, за якими правопорушенням є протиправне та винне діяння (дія чи бездіяльність), і особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення лише за умови наявності в її діянні вини (крім випадків, передбачених цим Кодексом). ПВКФ «Фіалка» стверджує про відсутність власної вини у неможливості виконання нерезидентом контрактів, адже про виникнення обставин, що мають влив на можливість виконання договірних відносин, завчасно повідомило власного контрагента, а також досягло з ним домовленості щодо повернення невикористаного авансового платежу. З метою з'ясування обставин, які зумовили невчасне повернення авансового платежу по контракту №PL23-04 від 23.04.2024 р. укладеним з контрагентом LLC «YA- COMMERCE» (Польща), ПВКФ «Фіалка» звернулося до нього із відповідним інформаційним запитом, в якому просило надати пояснення причин невчасного повернення авансу та поставки товару. Контрагент у відповідь на запит повідомив позивача, що згідно платіжних доручень від 07.11.2024 р. на суму 152 442 Євро, від 08.11.2024 р. на суму 558 Євро, такий контрагент доручив власному банку здійснити переказ грошових коштів із власного рахунку на зальну суму, що еквівалента 153 000 Євро на рахунки ПВКФ «Фіалка». Однак, у зв'язку із проведенням банком кореспондентом операції із фінансового моніторингу відповідних платежів, зумовленого необхідністю переказу значної суми коштів на рахунки юридичної особи, яка розташована в країні, на території якої здійснюються військові дії та введено військовий стан, а також з метою мінімізації ризиків незаконного фінансування тероризму та підтримки суб'єктів, які підозрюються в сприянні збройної агресії рф проти України, такі перекази банком кореспондентом фактично було проведено після завершення граничного терміну для розрахунків, а саме 14.11.2024 р. на суму 152 442 Євро та 15.11.2024 р. на суму 558 Євро. З наведеного слідує, що обставини затримки в проведені відповідних платежів перебували поза волею учасників відповідних договірних правовідносин. В підтвердження таких доводів про існування форс мажорних обставин LLC «YA-COMMERCE» надано для ПВКФ «Фіалка» Підтвердження Польсько-української господарчої палати №PUIG/2025/WJ/04/135 від 06 квітня 2025 р. Вказані форс-мажорні обставини підтверджені також і сертифікатом ТПП №3500-25-0748 від 12.05.2025 р. За наведеного, ПВКФ «Фіалка» просило позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти задоволення адміністративного позову заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що проведеною перевіркою позивача встановлено порушення частин 1, 3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018, з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ №5 від 02.01.2019, стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України при здійсненні виконання умов зовнішньоекономічних імпортних контрактів №PL23-04 від 23.04.2024 р. з контрагентом LLC «YA- COMMERCE» (Польща). Під час перевірки і розгляду заперечень ПВКФ «Фіалка» не надано сертифікатів ТПП України чи Польщі, які підтверджують форс-мажорні обставини за контрактами №PL23-04 від 23.04.2024 р.. Щодо банківських виписок, про повернення авансових платежів, то сторона відповідача зауважила, що відповідно до абз.2 п.5 Наказу Національного банку України №85 від 14.06.1994 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок» моментом одержання виручки у іноземній валюті вважається дата надходження коштів на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку України. Посилання позивача на наявність форс-мажорних обставин в період з 07.11.2024 р. по 15.11.2024 по зовнішньо-економічному імпортному контракту з LLC «YA- COMMERCE» №PL23-04 від 23.04.2024 р., на підтвердження чого надано сертифікат Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати №3500-25-0748 від 12.05.2025 р. сторона відповідача вважає безпідставним, оскільки із його змісту вбачається про неможливість ПВКФ «Фіалка» отримати повернення грошових коштів, не відповідає суті укладеного контракту. За наведеного, сторона відповідача вважає, що до позивача на законних підставах були застосовані відповідні штрафні санкції за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків в іноземній валюті при виконанні зовнішньоекономічних імпортних контрактів. Просила відмовити в позові повністю.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПВКФ «Фіалка» зареєстровано як юридична особа, основним видом діяльності якого є 41.20 Будівництво житлових та нежитлових будівель.
Відповідно до ст.20, пп.78.1.1 п.78.1, п.78.2, п.78.4 ст.78, п.81.1. ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДПС у Рівненській області №887-п від 21.03.2025 р., з 27.03.2025 р. по 02.04.2025 р. посадовою особою Головного управління ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «ПВКФ «Фіалка» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №PL23-04 від 23.04.2024 р. за період з 23.04.2024 р. по 28.02.2025. Результати перевірки оформлено актом №5844/Ж5/17-00-07-04-15/30207687 від 09.04.2025 р.
За висновками акту, перевіркою встановлено порушення: частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 (із змінами та доповненнями), а саме: порушення законодавчо встановлених строків надходження товару (повернення коштів) при здійсненні зовнішньоекономічного контракту: №PL23-04 від 23.04.2024 р. укладеного з фірмою-нерезидентом LLC «YA-COMMERCE» (Польща) за період з 23.04.2024 р. по 28.02.2025 р., а саме порушено законодавчо встановлених строків надходження товару (повернення валютних коштів) по імпорту на суму 153 000 Євро, / 6724 065,63 грн. Водночас, у акті перевірки, ревізорами стверджується, що ПВКФ «Фіалка» було не забезпечено вчасне виконання операцій зі імпорту продукції за зовнішньоекономічним імпортним контрактом №PL23-04 від 23.04.2024 р., укладеним з фірмою-нерезидентом LLC «YA-COMMERCE» (Польща), а також не забезпечено повернення авансу у строки визначені пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5.
На акт перевірки позивач подавав письмові заперечення №50 від 07.05.2025 р., до яких долучав додаткові документи, а саме: копію листування ПВКФ «Фіалка» із LLC «YA-COMMERCE», Польща з додатками платіжними дорученням LLC «YA-COMMERCE» (Польща) про переказ коштів для ПВКФ «Фіалка» від 07.11.2024 р. на суму 152 442 Євро, від 08.11.2024 р. на суму 558 Євро та листування із банком контрагента LLC «YA-COMMERCE» (Польща); копію Підтвердження Польсько-української господарчої палати №PUIG/2025/WJ/04/135 від 06 квітня 2024 р., копію заяви про засвідчення форс-мажорних обставин для отримання сертифіката ТПП №30/04 від 30.04.2025 р.
Також, 13.05.2025 р. ПВКФ «Фіалка» для ГУ ДПС у Рівненській області було подано додаткові пояснення та документи до заперечень, до яких долучено копію сертифікату Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати №3500-25-0748 від 12.05.2025 р.
За результатами розгляду заперечення висновки акту перевірки залишені без змін про що надано письмову відповідь №5396/Ж12/17-00-07-04-15/30207687 від 20.05.2025 р..
21.05.2025 р. Головне управління ДПС у Рівненській області винесло податкове повідомлення-рішення форми «С» №8786/17000704 від 21.05.2025 р., яким на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 застосувало до позивача штрафну санкцію у вигляді пені за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 121 038,02 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;
застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIII).
Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями, зокрема, з імпорту товарів регламентується відповідно до статті 13 Закону № 2473-VIII. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з вимоги ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про національний банк України" з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (далі - Постанова НБУ № 18).
Пунктом 14-2 Постанови № 18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).
За частинами шостою-сьомою цієї статті, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Як вбачається із вищенаведеного, обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.
Торгово-промислова палата України (далі ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Аналізуючи вищенаведені норми права суд зазначає, що підставою для зупинення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є наявність форс-мажорних обставин. Такі форс-мажорні обставини засвідчуються відповідним сертифікатом (висновком), виданим ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою.
Судом встановлено, що між ПФКФ «Фіалка» (покупець) та LLC «YA-COMMERCE» (Польща), (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №PL23-04 від 23.04.2024 р., а умовами якого «YA-COMMERCE» зобов'язалося надати транспортні засоби, техніку, механізми (товар), відповідно до Специфікації, які є невід'ємною частиною Контракту, а ПФКФ «Фіалка» - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, які передбачені Контрактом. Загальна сума контракту визначена на рівні 190 000 Євро. Оплата за товар здійснюється на умовах передоплати у розмірі 100% суми зазначеної у рахунках - фактурах та Специфікаціях відповідно до умов Контракту, шляхом банківського переказу. Терміни поставки - 180 днів від дати укладання Контракту. Умови поставки - DAP-Рівне, згідно Інкотермс 2010 р.
На виконання умов вищевказаного контракту, ПФКФ «Фіалка» перераховано «YA-COMMERCE» (Польща), валютні кошти в загальній сумі 190000 євро згідно банківської виписки від 13.05.2024.
Згідно із додатковими угодами до контракту №1 від 10.06.2024 р. сторони погодили специфікацію №2 і №3 на автомобільну техніку на загальну суму 190 000 євро (а.с.48-49).
Товар по імпорту надійшов на загальну суму 37 000,0 євро., а саме:
ВМД 24UA204130010314U1 від 20.06.2024 - на суму 5500 євро,
ВМД 24UA204130010438U4 від 24.06.2024 - на суму 12600 євро,
ВМД 24UA204130010528U7 від 26.06.2024 - на суму 18900 євро,
Решта товару поставлено не було і додатковою угодою №2 від 01.11.2024 р. сторони погодили можливість зменшення суми контракту №PL23-04 від 23.04.2024 р. та про повернення суми попередньої оплати на суму недопоставленого товару, у разі неможливості його вчасної поставки.
Згідно із листом №01112021/1 від 01.2024 р. ПФКФ «Фіалка» висловлено вимогу «YA-COMMERCE» (Польща) про повернення суми авансу в розмірі не відвантаженого товару, а саме 153 000 Євро в строк до 08.11.2024 р.
Згідно платіжних доручень YA-COMMERCE» (Польща) від 07.11.2024 р. на суму 152 442 Євро, від 08.11.2024 р. на суму 558 Євро, такий контрагент доручив власному банку здійснити переказ грошових коштів із власного рахунку на зальну суму, що еквівалента 153 000 Євро на рахунки ПВКФ «Фіалка».
Кошти в сумі 153 000 євро надійшли на рахунок ПФКФ «Фіалка» 14.11.2024 р. в сумі 152 442 Євро та 15.11.2024 р. в сумі 558 Євро.
В подальшому, відповідно до листа від 31.03.2025 р. контрагент позивача YA-COMMERCE» (Польща) повідомив, що згідно платіжних доручень від 07.11.2024 р. на суму 152 442 Євро, від 08.11.2024 р. на суму 558 Євро, такий контрагент доручив власному банку здійснити переказ грошових коштів із власного рахунку на зальну суму, що еквівалента 153 000 Євро на рахунки ПВКФ «Фіалка». Однак, у зв'язку із проведенням банком кореспондентом операції із фінансового моніторингу відповідних платежів, зумовленого необхідністю переказу значної суми коштів на рахунки юридичної особи, яка розташована в країні, на території якої здійснюються військові дії та введено військовий стан, а також з метою мінімізації ризиків незаконного фінансування тероризму та підтримки суб'єктів, які підозрюються в сприянні збройної агресії рф проти України, такі перекази банком кореспондентом фактично було проведено після завершення граничного терміну для розрахунків, а саме 14.11.2024 р. на суму 152 442 Євро та 15.11.2024 р. на суму 558 Євро. В підтвердження чого разом із таким листом надав копії платіжних індукцій та листування із банком в якому контрагент володіє відповідними платіжними рахунками.
Як стверджується у акті перевірки по авансовому платежу в розмірі 190000 євро (платіжне доручення №1 від 13.05.2024) граничний термін поставки - 08.11.2024 р., а товар до вказаної дати надійшов лише на суму 37000 євро, то утворилася заборгованість в розмірі 153000 євро, яка була погашена шляхом повернення покупцю коштів, які надійшли на його рахунок » 14.11.2024 р. в сумі 152 442 Євро та 15.11.2024 р. в сумі 558 Євро, то за результатами перевірки позивачу має бути нарахована пеня із розрахунку прострочення 6 днів, курсу валюти на дату виникнення заборгованості - 43,9499 та ставки пені за кожен день прострочення на рівні 0,3% : 153000 х 43,9499 х 0,3% х 36 = 121 038,02 грн.
Позивач разом запереченнями на акт перевірки надавав Підтвердження Польсько-Української господарчої палати №PUIG/2025/WJ/04/135 від 06 квітня 2025 р. щодо дії форс мажорних обставин для ПФКФ «Фіалка» за Контрактом №PL23-04 від 23.04.2024 р., укладеного з «YA-COMMERCE» (Польша).
В такому документі Польсько-Українська господарча палата з покликанням на ст.79 Віденської конвенції (Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі- продажу товарів від 11 квітня 1980 року), Принципи міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року); Закон Польщі «Про господарчі палати» від 30.05.1989 та Статут ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ГОСПОДАРЧОЇ ПАЛАТИ, підтвердила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили, які є надзвичайними , непередбачуваними, невідворотними і нездоланними обставинами, що об'єктивно унеможливили виконання договірних зобов'язань та знаходилися за межами досяжності суб'єктами господарчої діяльності) індивідуально для «YA-COMMERCE», які виникли 07 листопада 2024 року та діяли до 15 листопада 2024 року по Контракту №PL23-04 від 23.04.2024 р., укладеному з ПФКФ «Фіалка», що вплинуло на порушення за дотриманням: резидентом України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджених Постановою Національного банку України від 02.01.2019 №7.
Також до заперечення на акт перевірки позивач надавав заяву про засвідчення форс-мажорних обставин, яку він подавав президенту Кіровоградської регіональної ТПП.
Надалі для відповідача позивач 13.05.2025 р. разом із додаткові поясненнями до заперечень додатково подав сертифікат Кіровоградської регіональної Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3500-25-0748 від 12.05.2025 р.
Кіровоградською регіональною Торгово-промисловою палатою на основі Підтвердження Польсько-Української господарчої палати №PUIG/2025/WJ/04/135 від 06 квітня 2025 р. засвідчено, що у період із 07 листопада 2024 р. до 15 листопада 2024 р. діяли обставини непереборної сили) - зокрема блокування коштів Банком в якому «YA-COMMERCE» володіє відповідними платіжними рахунками, що стало причиною затримки зарахування коштів на рахунок ПВКФ «Фіалка» в Україні. Таким чином вищеописана ситуація виявилися надзвичайною, непередбачуваною, нездоланною, яка вплинула на можливість виконання ПВКФ «Фіалка» вимог Закону Укрїани «Про валюту і валютні операції».
Сертифікатом підтверджено період дії форс-мажорних обставин з 07 листопада 2024 р. до 15 листопада 2024 р.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За нормою частини шостої статті 13 Закон України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР від 02.12.1997 передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової Палати №44 (5) від 18.12.2014, вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до розпорядження Торгово-промислової палати України №3 від 25.02.2022 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України № 44 (5) від 18.12.2014.
Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22 зазначив, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23 Верховний Суд вказав, що положення Закону України «Про валюту та валютні операції» не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб'єкта господарювання обов'язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, частина шоста статті 13 Закону «Про валюту та валютні операції» надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.
Доводи Головного управління ДПС в Рівненській області про те, що відповідний сертифікат не надавався під час перевірки, а тому не може бути врахований судом відхиляються, з огляду на подання його разом із запереченнями та додатковими поясненнями до заперечень, що перебували прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у постановах від 11 вересня 2024 року у справі № 520/21174/23 та від 16 січня 2025 року у справі № 580/4079/23.
Так, Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 520/21174/23, сформував висновок щодо правозастосування норм пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у валютних правовідносинах.
У зазначеній постанові Верховний Суд зауважив, що відповідач покликається у касаційній скарзі на те, що відповідні сертифікати не подавались до перевірки, а тому не можуть бути враховані судами при вирішенні спору.
У контексті цього, як передбачає пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У постанові від 04 липня 2024 року у справі № 380/8597/23 Верховний Суд указав, що у зазначених положеннях закону мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не всі документи.
Отже, позиція відповідача у цьому випадку є помилковою, оскільки сертифікати торгово-промислової палати не належать до первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, та безпосередньо не пов'язані із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, а тому положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах не застосовуються.
Ураховуючи наявний висновок Верховного Суду, висловлений у вищезазначеній постанові щодо ключового питання у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що у розглядуваному випадку та обставина, що сертифікати про форс-мажорні обставини не були надані до перевірки, не змінюють того факту, що порушення граничних строків розрахунків за операціями відбулося внаслідок настання обставин непереборної сили, які об'єктивно існували та які в подальшому були підтверджені зазначеними сертифікатами.
Як встановлено судом визначений сертифікатом Кіровоградської регіональної Торгово-промислової палати №3500-25-0748 від 12.05.2025 р. період форс-мажорних обставин охоплює весь період порушення граничних строків розрахунків, за який позивача притягнено до відповідальності оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Отже, в цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для застосування до спірних правовідносин частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічним операціям, у зв'язку з чим відповідне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, суд зазначає, що така неможливість фактично спричинена не винною поведінкою позивача, а об'єктивними непереборними обставинами та поведінкою контрагентів за Контрактами.
Такий підхід відповідає принципу індивідуальної податкової відповідальності, на якому неодноразово наголошували Верховний Суд та Європейський суд з прав людини. Наведений висновок Європейський суд з прав людини неодноразово підтверджував у рішеннях у справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України» та ін.
Суд звертає увагу на те, що п. 112.8. ст. 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такими обставинами, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Крім цього, слід зазначити, що згідно з п.109.1 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 112 ПК України встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, відповідно до п.112.1 ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.112.2 ст.112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Пунктом 112.7 ст.112 ПК України визначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Також судом встановлено, що при проведенні розрахунку розміру пені має місце помилка в її обрахунку, а саме помилкове нарахування пені за 1 день.
Так, пеня нараховується за календарні дні, протягом яких заборгованість була прострочена. Тобто початок розрахунку це перший день після закінчення граничного строку, а кінець день, коли розрахунки завершені. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неотриманої виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України 02 січня 2019 року № 7 (далі - Інструкція № 7), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Згідно пунктів та 9 та 12 Інструкція № 7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків внаслідок зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:
5) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів.
Натомість, з дослідженого судом розрахунку пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами перевірки ПВКФ «Фіалка», який є додатком до акту перевірки (додатки №16 та 17) та відповідно до податкового повідомлення-рішення №8786/17000704 від 21.05.2025 р., вбачається, що датою граничного терміну розрахунків за Контрактом №PL23-04 від 23.04.2024 р. є 08.11.2025 р, що не відповідає вимогам пункту 14-2 Постанови № 18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Як вже зазначав суд, 13.05.2024 р. на виконання умов контракту ПФКФ «Фіалка» перераховано фірмі нерезиденту LLC «YA-COMVERCE» (Польща) валютні кошти в розмірі 190000 євро згідно платіжного доручення № 1 від 13.05.2024 р., що підтверджується банківською випискою, у якій міститься інформація про дату списання коштів з рахунку позивача, отже граничний термін надходження товарів або повернення коштів за Контрактом LLC «YA-COMVERCE» (Польща) є дата 09.11.2024 р. (180 календарних днів з дати здійснення платежу).
Враховуючи наведені вище обставини справи, з огляду на те, що граничний термін надходження товарів за Контрактом LLC «YA-COMVERCE» (Польща) є дата 09.11.2024 р., то першим днем нарахування пені за платіжним дорученням № 1 від 13.05.2024 р. на суму 190 000,00 євро повинно було бути саме 10.11.2024 р., а останнім є 14.11.2024 р., оскільки 15.11.2024 р. мало місце фактичне надходження коштів на рахунок Позивача.
Вказаний недолік у розрахунку пені не є самостійною підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки судом сформовано висновок про протиправність такого рішення виходячи із інших підстав, згадка про які міститься вище, однак, наявність такого недоліку в розрахунку свідчить лише про помилковість визначення зобов'язань Позивачу зі сплати пені за 1 день.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини, перевіривши правову та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 21.05.2025 №8786/17000704 не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача слід стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Рівненській області судовий збір в сумі 2422,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №52711 від 28.05.2025 р., яка знаходиться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватно виробничо-комерційної фірми "Фіалка" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми "С" №8786/17000704 від 21.05.2025 р.
Стягнути на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" (вул. Шкільна, буд.30,м. Здолбунів,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35705. ЄДРПОУ/РНОКПП 30207687)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений 19.11.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО