Рішення від 19.11.2025 по справі 460/13404/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 року м. Рівне №460/13404/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№96)"

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» про визнання протиправною та скасування постанови від 09.07.2025 року оголошену начальника відділення соціально-психологічної служби Державної установи «Городищенська виправна колонія (№ 96)» Назарук С.А. про накладення на засудженого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 09.07.2025 року було винесено постанову про накладення дисциплінарного стягнення за допущене порушення встановленого порядку відбування покарання, а саме за те, що засуджений 03.07.2025 допустив порушення встановленого порядку відбування покарання, які виразилися у вживанні жаргоних та нецензурних слів. В постанові вказано, що причиною дисциплинарного проступку є легковажність та власна недбалість до встановленого порядку відбування покарання. Керуючись ст.132, 134 КВК України за допущене порушення встановленого порядкувідбування покарання на ОСОБА_1 було накладено стягнення у вигляді - сувора догана. Вказав, що свою вину у вчиненому дисциплинарному проступку не визнає, оскільки ніякої нецензурної та жаргонної лексики у своїх розмовах із персоналом установи не вживав.

Ухвалою суду від 06.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що на підставі рапорту №27/2 від 03.07.2025 начальником відділення відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" проведено службову перевірку по факту недотримання правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом колонії (вживання нецензурних та жаргонних слів) засудженим ОСОБА_1 , за результатами якої складено висновок від 07.07.2025. В ході проведення службового розслідування було опитано працівників установи, які пояснили, що 03 липня 2025 року, близько 14 години 40 хвилин, під час обходу керівництвом установи локальної дільниці №2, на прийом звернувся засуджений ОСОБА_1 . Під час проведення бесіди засуджений вживав нецензурні та жаргонні слова. На зроблені зауваження про порушення встановленого порядку відбування покарання не реагував та продовжив вживати нецензурні та жаргонні слова. Начальником державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" винесено постанову про накладення дисциплінарного стягнення, згідно з якою за порушення встановленого порядку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 накладено сувору догану.

У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, та вважає, що твердження відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

03 липня 2025 року керівництвом відповідача здійснювався обхід житлової зони. Під час обходу локальної дільниці №2 близько 14 години 40 хвилин на прийом звернувся засуджений ОСОБА_1 , відділення СПС №2, який під час розмови вживав нецензурні та жаргонні слова. Начальником сектору - начальником відділення соціально-психологічної служби сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі майором внутрішньої служби ОСОБА_2 та оперуповноваженим оперативного відділу лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_3 засудженому було зроблено зауваження про порушення встановленого порядку відбування покарання, на що засуджений не відреагував та продовжував вживати нецензурні та жаргонні слова. Про що, ОСОБА_4 доповів рапортом начальнику установи № 27/2 від 03.07.2025.

На підставі рапорту № 27/2 від 03.07.2025 начальником відділення відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" майором внутрішньої служби ОСОБА_5 проведено службову перевірку по факту недотримання правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом колонії (вживання нецензурних та жаргонних слів) засудженим ОСОБА_1 , за результатами якої складено висновок, що затверджений начальником державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" від 07.07.2025.

В ході проведення службового розслідування було опитано працівників установи, а саме начальника сектору - начальник відділення соціально - психологічної служби сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі майора внутрішньої служби ОСОБА_6 та оперуповноваженого оперативного відділу лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 які пояснили, що 03 липня 2025 року, близько 14 години 40 хвилин, під час обходу керівництвом установи локальної дільниці №2, на прийом звернувся засуджений ОСОБА_1 . Під час проведення бесіди засуджений вживав нецензурні та жаргонні слова. На зроблені зауваження про порушення встановленого порядку відбування покарання не реагував та продовжив вживати нецензурні та жаргонні слова.

03.07.2025 позивачу було запропоновано надати письмове пояснення по факту порушення встановленого порядку відбування кримінальних покарань, однак засуджений письмове пояснення надати відмовився, про що працівниками установи було складено відповідний акт від 03.07.2025.

Крім того, 07.07.2025 позивач викликався в службовий кабінет начальника відділення СПС де було запропоновано дати письмове пояснення по факту порушення встановленого порядку відбування покарання, що виразилось у недотримані правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом колонії, однак позивач від надання письмових пояснень відмовився, усно факт порушення підтвердив, вину не визнав, адже вважав що його висловлювання не є жаргонними словами. З актом від 07.07.2025 позивач ознайомився, від підпису відмовився.

Позивачу була надана розписка від 03.07.2025, згідно з якою йому було роз'яснено, що він має можливість у встановленому порядку повідомити адвоката або іншого фахівця у галузі права, про участь у розгляді питання перевірки відносно нього по факту можливого порушення встановленого порядку відбування покарання, під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, а також щодо можливості звернутися за отриманням такої допомоги до суб'єктів надання такої допомоги. Від підпису позивач відмовився, вказана розписка була доведена позивачу шляхом зачитування.

Позивачу була оголошена розписка від 07.07.2025, згідно з якою йому було роз'яснено, що він має можливість у встановленому порядку повідомити адвоката або іншого фахівця у галузі права, про участь у розгляді питання перевірки відносно нього по факту можливого порушення встановленого порядку відбування покарання, під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, а також щодо можливості звернутися за отриманням такої допомоги до суб'єктів надання такої допомоги. Також вказаною розпискою було призначено засідання дисциплінарної комісії на 09.07.2025 о 10:30 год. Вказана розписка містить підпис позивача.

Відповідно до висновку службової перевірки по факту недотримання засудженим встановленого порядку відбування покарання у виді позбавлення волі від 07.07.2025 причинами даного дисциплінарного проступку є властива педагогічно занедбаним засудженим криміногенна зараженість. Маючи свідомий намір на порушення, мотивом стало бажання саме демонстративно недотриматися встановленого порядку відбування покарання.

Означеним висновком запропоновано відповідно до статті 132 Кримінально- виконавчого кодексу України за порушення встановленого порядку відбування покарання, розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 .

На підставі вище зазначених матеріалів начальник відділення соціально - психологічної служби відділу соціально - виховної та психологічної роботи майор внутрішньої служби державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" Назарчук С.А. клопотав перед дисциплінарною комісією притягнути засудженого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Витягом з протоколу засідання дисциплінарної комісії з питання доцільності застосування дисциплінарних стягнень від 09.07.2025 №42, до порядку денного внесено та розглянуто питання щодо доцільності застосування заходів дисциплінарного впливу до порушника встановленого порядку відбування покарання засудженого ОСОБА_1 відповідно до зазначеного протоколу виступали: від адміністрації майор внутрішньої служби Назачук С.А.; слухали: засудженого ОСОБА_1 , який вину не визнав; ухвалили: застосувати до засудженого в порядку ст.132, 134 КВК України сувору догану. Вказаний витяг протоколу містить підпис позивача та копію витягу засуджений отримав.

Начальником державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" полковником внутрішньої служби Юрієм Ткачуком 09.07.2025 винесено постанову про накладення дисциплінарного стягнення, згідно з якою за порушення встановленого порядку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 накладено сувору догану. Постанова позивачу оголошена та роз'яснено порядок її оскарження. Вказана постанова містить підпис позивача.

Вважаючи вищенаведену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Згідно зі статтею 3 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Відповідно до частини 1 статті 9 КВК України засуджені зобов'язані: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Режим у виправних і виховних колоніях, відповідно до частини 1 статті 102 КВК України, це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.

Відповідно до абзаців 1, 3 частини 3 статті 107 КВК України засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії.

Наказом Міністерства юстиції від 28.08.2018 №2823/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі - Правила), які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі та є обов'язковими для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено, що засуджені зобов'язані, зокрема: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами; ввічливо ставитися до адміністрації та персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Порядку засудженим забороняється, зокрема: спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій; чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених; вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська.

Частиною 2 статті 9 КВК України визначено, що невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Згідно з положеннями КВК України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою (частина 1 статті 131-1 КВК України).

Питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії (частина 1 статті 135 КВК України).

Відповідно до частини 1 статті 132 КВК України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

За приписами частин 1, 3, 4, 6, 13 статті 134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виняткових випадках - у строк не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується.

Стягнення накладається лише письмово.

Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого.

Згідно з частинами 1-6 статті 135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.

До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов'язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки.

На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу.

Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги.

Засуджений та/або його представник мають право:

отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії;

бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них;

надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази;

подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.

Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб.

Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п'ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.

Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії.

Суд зауважує, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.

З матеріалів справи встановлено, що 03.07.2025 позивачу було запропоновано надати письмове пояснення по факту порушення встановленого порядку відбування кримінальних покарань, однак засуджений письмове пояснення надати відмовився, про що працівниками установи було складено відповідний акт від 03.07.2025.

Позивачу була надана розписка від 03.07.2025, згідно з якою йому було роз'яснено, що він має можливість у встановленому порядку повідомити адвоката або іншого фахівця у галузі права, про участь у розгляді питання перевірки відносно нього по факту можливого порушення встановленого порядку відбування покарання, під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, а також щодо можливості звернутися за отриманням такої допомоги до суб'єктів надання такої допомоги. Від підпису позивач відмовився, вказана розписка була доведена позивачу шляхом зачитування.

Відтак, суд доходить висновку, що установою вживалися усі належні дії та заходи з метою інформування ув'язненого ОСОБА_1 про процедуру дисциплінарного провадження, дату та час проведення засідання дисциплінарної комісії, прийняті комісією за наслідками засідання рішення та протокол.

Посилання ж позивача на те, що він не вчиняв жодних порушень дисципліни, не висловлювався нецензурною лайкою та жодних протиправних дій не вчиняв, судом оцінюються критично, з огляду на таке.

Судом встановлено, що в ході проведення службового розслідування було опитано працівників установи, а саме начальника сектору - начальник відділення соціально - психологічної служби сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі майора внутрішньої служби ОСОБА_6 та оперуповноваженого оперативного відділу лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 які пояснили, що 03 липня 2025 року, близько 14 години 40 хвилин, під час обходу керівництвом установи локальної дільниці №2, на прийом звернувся засуджений ОСОБА_1 . Під час проведення бесіди засуджений вживав нецензурні та жаргонні слова. На зроблені зауваження про порушення встановленого порядку відбування покарання не реагував та продовжив вживати нецензурні та жаргонні слова.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач у ході розгляду справи сукупністю наданих письмових доказів довів правомірність й обґрунтованість рішення дисциплінарної комісії про застосування до позивача стягнення у вигляді оголошення суворої догани за порушення правил внутрішнього розпорядку, тоді як позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про недотримання Державною установою "Городищенська виправна колонія (№96)" вимог частини другої статті 2 КАС України та порушення його прав внаслідок прийняття оскарженого рішення.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 КАС України понесення сторонами судових витрат, які б підлягали розподілу при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову, судом не встановлено.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 листопада 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (с. Городище,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35341, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Державна установа "Городищенська виправна колонія (№96)" (с. Городище,Рівненська обл., Рівненський р-н,35341, ЄДРПОУ/РНОКПП 08564386)

Суддя С.А. Борискін

Попередній документ
131893187
Наступний документ
131893189
Інформація про рішення:
№ рішення: 131893188
№ справи: 460/13404/25
Дата рішення: 19.11.2025
Дата публікації: 21.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (03.12.2025)
Дата надходження: 04.08.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій