про повернення позовної заяви в частині
19 листопада 2025 року м. Рівне №460/19391/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Друзенко Н.В., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає в обчисленні розміру пенсії без встановлення доплати до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 20.03.2025 року та зобов'язання відповідача встановити з 20.03.2025 доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік понад 20 років, передбачений частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017.
Ухвалою суду від 23.10.2025 позовна заява була залишена без руху запропоновано позивачу у десятиденний строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової заяви про поновлення строку звернення до суду щодо строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку.
Станом на 19.11.2025 позивачем не подано до суду жодних заяв.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість причин пропуску позивачем строку звернення до суду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
А в силу вимог частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, за правилами пункту 9 частини четвертої цієї статті, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
В свою чергу, приписами частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з матеріалів справи, частина позовних вимог заявлена поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Суд наголошує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи викладене, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у відповідній частині вимог, не можуть вважатися поважними.
Додатково суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії»). Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності і сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає в обчисленні розміру пенсії без встановлення доплати до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 20.03.2025 по 17.04.2025 та зобов'язання відповідача встановити з 20.03.2025 по 17.04.2025 доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік понад 20 років, передбачений частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017., а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогам позивачем не подано, то суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зазначеній частині позовних вимог відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає в обчисленні розміру пенсії без встановлення доплати до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 20.03.2025 по 17.04.2025 та зобов'язання відповідача встановити з 20.03.2025 по 17.04.2025 доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік понад 20 років, передбачений частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017 - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 19 листопада 2025 року
Суддя Н.В. Друзенко