19 листопада 2025 року м. Рівне №460/16541/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає в незарахуванні ОСОБА_1 до її страхового стажу періоду роботи з 01.04.2006 по 15.07.2010 в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд";
зобов'язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.2006 по 15.07.2010 в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд" та провести відповідний перерахунок її страхового стажу починаючи з 01.07.2025 й виплатити різницю між розміром пенсії, який буде нараховано за результатом проведеного перерахунку страхового стажу та раніше виплаченим розміром.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на звернення позивача до пенсійного органу про зарахування до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії періодів роботи в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд" з 01.04.2006 по 15.07.2010 відповідач листом відмовив у перерахунку пенсії з врахуванням вказаного періоду роботи у зв'язку з відсутністю даних персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків.
Ухвалою суду від 16.09.2025 позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 26.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відзив відповідачем не подано, а відтак у відповідності до вимог ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком.
01.07.2025 звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила зарахувати період роботи з 01.04.2006 по 15.07.2010 в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд" до страхового стажу та провести відповідний перерахунок пенсії.
Листом від 07.08.2025 пенсійний орган повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків за спірний період.
Вважаючи таку бездіяльність пенсійного органу протиправною, позивач звернулася до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 9 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи зі змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.04.2006 по 15.07.2010 в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд", у зв'язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , зокрема, з 18.07.2005 переведена сторожем сторожової охорони ЗАТ УБ Рівненської АЕС, з 14.07.2010 звільнена з роботи згідно п.1 ст.40 КЗпП України.
Факт зайнятості ОСОБА_1 у спірний період підтверджується також архівною довідкою від 25.06.2025 №179/3130.4-03/25, в якій відображаються дані про заробітну плату позивача з січня 2006 року по липень 2010 року.
Отже з наявних у справі письмових доказів вбачається, що у спірний період роботодавцем позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески.
Водночас суд зазначає, що відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків за спірний період роботи не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачу.
Оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що у спірні періоди роботодавцем позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до пільгового та страхового стажу позивача вказаних періодів її роботи.
Необхідно звернути увагу, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Таким чином, позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів її роботи на такому підприємстві.
Відповідачем не надано доказів несплати роботодавцем позивача єдиного внеску, а лише зазначається про відсутність відомостей про сплату страхових внесків за спірний період.
Відтак, беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Рівненській області при обчисленні розміру пенсії позивачу безпідставно не зараховано до страхового стажу період її роботи з 01.04.2006 по 15.07.2010 в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд" з мотивів несплати страхувальником страхових внесків, оскільки належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі у їх сукупності підтверджується стаж роботи позивача у вказані періоди, виплату їй заробітної плати за ці періоди із відрахуванням страхових внесків.
Отже, з огляду на встановлені у справі обставини та на підставі норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає в незарахуванні ОСОБА_1 до її страхового стажу періоду роботи з 01.04.2006 по 15.07.2010 в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд" та зобов'язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.2006 по 15.07.2010 в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд" та провести відповідний перерахунок її страхового стажу починаючи з 01.07.2025.
Щодо вимоги виплатити різницю між максимально виплаченою та нарахованою пенсією з урахуванням вказаного перерахунку, то суд зазначає, що така вимога наразі є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, ще не проведено.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, як передчасних.
За змістом ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачкою, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає в незарахуванні ОСОБА_1 до її страхового стажу періоду роботи з 01.04.2006 по 15.07.2010 в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд" (Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС").
Зобов'язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.2006 по 15.07.2010 в Управлінні будівництва Рівненської АЕС тресту "Південатоменергобуд" (Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС") та провести відповідний перерахунок її страхового стажу починаючи з 01.07.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя С.А. Борискін