06 листопада 2025 року м. Рівне №460/14505/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Сищук К.М.; позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Парфелюка Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) у якому просить суд (з урахуванням об'єднання справ в одне провадження):
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та зменшення виплати щомісячної премії за липень місяць у розмірі 60% встановленого розміру щомісячної премії;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2025 № 2619 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани»;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за липень, серпень 2025 року у встановленому розмірі щомісячної премії;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та зменшення виплати щомісячної премії за липень місяць у розмірі 80% встановленого розміру щомісячної премії;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2025 № 2516 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани»;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за липень, серпень 2025 року у встановленому розмірі щомісячної премії.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на посаді начальника штабу - заступника командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 і наказами командира цієї військової частини його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, при цьому обґрунтування і підстави видачі таких наказів, як і роз'яснення які саме норми Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України були порушені, відповідачем до відома позивача не доведено. Зауважує, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани в подальшому стало підставою для зменшення розміру щомісячної премії для позивача за липень та серпень 2025 року. Звертає увагу суду на те, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, а тому прийняттю рішення про накладення дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування, чого відповідачем зроблено не було. Водночас, з оскаржуваних наказів неможливо встановити в чому полягає факт порушення та невиконання чи неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, дій чи бездіяльності військовослужбовця, які могли б бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідачем не було встановлено належним чином обставини вчинення дисциплінарного проступку, накази приймалися без повного встановлення обставин, які доводять вину військовослужбовця. З наведених у позові підстав позивач вважає, що оскаржувані ним накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
03.09.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, при цьому рішення про необхідність призначення службового розслідування визначає командир і закон не зобов'язує у кожному випадку виявлення порушення у діях військовослужбовця призначати службове розслідування, за винятком випадків вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, що не стосується до спірних правовідносин. Зауважує, що обставини допущеного позивачем порушення були очевидними для командира і, обираючи вид дисциплінарного стягнення ним було враховано характер допущеного позивачем порушення військової дисципліни, його особу, попередню службу, тривалість перебування на посаді, а також місце і час цього порушення. Зазначає, що закон не вимагає у наказі наводити обставини вчиненого правопорушення та мотиви застосування командиром конкретного виду дисциплінарного стягнення, а тому позивачу було доведено усно, в чому саме полягає допущене ним порушення військової дисципліни, а саме неналежне виконання обов'язків начальника штабу, визначених статтями 103, 104 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Щодо зменшення премії позивачу, то такі зменшення стосувалось лише липня місяця 2025 року, і не стосувалось серпня місяця 2025 року, тому приймаючи спірні накази, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.09.2025.
Ухвалою суду від 16.09.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 07.10.2025.
07.10.2025 підготовче засідання у справі не відбулося у зв'язку з участю головуючої судді Поліщук О.В. у тренінгу для суддів окружних адміністративних судів згідно з наказом суду від 06.10.2025 № 278-к. Підготовче засідання у справі призначено на 23.10.2025.
19.09.2025 представником військової частини НОМЕР_1 подано клопотання про об'єднання в одне провадження адміністративних справ № 460/14505/25 та № 460/14516/25.
Ухвалою суду від 23.10.2025 клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про об'єднання справ в одне провадження задоволено. Цією ж ухвалою адміністративну справу № 460/14505/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій, об'єднано в одне провадження з адміністративною справою № 460/14516/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій. Об'єднаній адміністративній справі присвоєно єдиний унікальний номер 460/14505/25.
Ухвалою суду від 23.10.2025, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 06.11.2025.
06.11.2025 у судовому засіданні, на підставі статті 227 КАС України, після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив його вступну та резолютивну частину.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2025 № 2516 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани», майора ОСОБА_1 - начальника штабу - заступника командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
За неналежне виконання обов'язків військової служби та накладення дисциплінарного стягнення «сувора догана», виплату щомісячної премії начальнику штабу - заступнику командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 , за липень місяць 2025 року здійснено у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
У наказі зазначено, що по факту неналежного виконання службових обов'язків, яке мало місце 21.07.2025, начальником штабу - заступником командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , майором ОСОБА_1 , вбачаються порушення вимог ст. 6, 11, 16, 17, 103, 104 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вимог ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2025 № 2619 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани», майора ОСОБА_1 - начальника штабу - заступника командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
За неналежне виконання обов'язків військової служби та накладення двох дисциплінарних стягнень «сувора догана» протягом місяця, перше з яких було оголошено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2025 № 2516, виплату щомісячної премії начальнику штабу - заступнику командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 , за липень місяць 2025 року здійснено у розмірі 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
У наказі зазначено, що по факту неналежного виконання службових обов'язків, яке мало місце 28.07.2025, начальником штабу - заступником командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , майором ОСОБА_1 , вбачаються порушення вимог ст. 6, 11, 16, 17, 103, 104 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вимог ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.
Не погоджуючись з наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2025 № 2516 та від 31.07.2025 № 2619, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації" в Україні введений воєнний стан.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).
Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Приписами статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Згідно з частиною першою статі 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Законом України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби), який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Відповідно до статті 6 Статуту внутрішньої служби внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Згідно зі статтею 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
За змістом статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України (стаття 17 Статуту внутрішньої служби).
Відповідно до статті 103 Статуту внутрішньої служби начальник штабу батальйону в мирний і воєнний час відповідає за організацію і підтримання управління підрозділами батальйону, за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання батальйоном бойових завдань, за планування та облік бойової підготовки, за підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів, за стан обліку особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів батальйону.
Начальник штабу батальйону підпорядковується командирові батальйону, є його першим заступником і прямим начальником усього особового складу батальйону.
Під час виконання рішень командира батальйону начальник штабу має право віддавати накази підпорядкованим командирові батальйону особам від його імені. Про всі віддані ним накази начальник штабу доповідає командирові батальйону.
За правилами статті 104 Статуту внутрішньої служби начальник штабу батальйону зобов'язаний: розробляти на основі плану бригади і вказівок командира батальйону план бойової підготовки батальйону та контролювати його виконання; знати фактичний стан справ у підрозділах батальйону та хід виконання поставлених перед ними завдань; проводити заняття з особовим складом батальйону і керувати підготовкою безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів; знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону, постійно вести з ними індивідуально-виховну роботу та роботу з підвищення рівня їх підготовки за спеціальністю; розподіляти між підрозділами поповнення, яке прибуло до батальйону; організовувати зв'язок у батальйоні, перевіряти стан і бойову готовність засобів зв'язку, розробляти заходи для прихованого управління військами та здійснювати контроль за їх виконанням; забезпечувати своєчасне і правильне доведення наказів командира батальйону та старших начальників до особового складу, перевіряти їх виконання; організовувати несення внутрішньої служби у батальйоні, перевіряти підготовку осіб, призначених у добовий наряд, і несення ними служби; вести облік бойової підготовки; знати наявність особового складу в підрозділах батальйону, не менше ніж один раз на три місяці перевіряти в підрозділах стан та облік озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, спорядження, статутів, порадників, навчальних посібників та інших матеріальних засобів, а облік особового складу - щомісяця, контролювати якість занять з питань додержання вимог безпеки на заняттях і під час роботи; своєчасно готувати і надсилати до штабу бригади відповідні донесення.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно з пунктами 1-3 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Службове розслідування не призначається:
у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг;
якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 608 визначено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Виходячи з аналізу зазначених вище норм Дисциплінарного статуту, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Порядку № 608, на переконання суду, підставою для дисциплінарної відповідальності військовослужбовця є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги.
Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 817/1318/17.
Суд зазначає, що для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність обов'язку проводити службове розслідування в умовах воєнного стану в силу приписів статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України відповідно до якої прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Тобто, в розумінні Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладання дисциплінарного стягнення можливе без проведення службового розслідування.
Однак, суд зазначає, що згідно норм Дисциплінарного статуту вирішальним при накладенні дисциплінарного стягнення за скоєний військовослужбовцем проступок є характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступінь вини, попередня поведінка порушника, а однією із обставин, які потрібно довести, є вина особи в невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього обов'язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з'ясовуються відповідним командиром самостійно або під час службового розслідування, і повинні бути відображені у відповідному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або висновку службового розслідування.
З матеріалів справи слідує, що у спірних правовідносинах підставою для застосування до позивача дисциплінарних стягнень у вигляді суворої догани є факти які мали місце 21.07.2025 та 28.07.2025. При цьому, зміст наказів не містить відомостей про обставини дисциплінарного проступку, ступінь вини позивача, наявність у його діях певного умислу, попередньої поведінки порушника дисципліни, розміру завданих державі та іншим особам збитків у зв'язку з допущеним порушенням дисципліни, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між дисциплінарним проступком і діями порушника дисципліни.
При прийнятті оскаржуваних наказів та вирішення питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не враховано також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлені характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступень вини, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
Як вже зазначав суд, підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Всупереч наведеному, жодних належних та достовірних доказів, що підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідач суду не надав, як і не зміг пояснити в ході розгляду судової справи в чому полягає неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків та які події сталися 21.07.2025 та, відповідно 28.07.2025; спірні накази не містять конкретних обставин вчинення позивачем правопорушення, крім посилання на норми законодавства, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, вимога про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за серпень 2025 року у встановленому розмірі щомісячної премії, задоволенню не підлягає, оскільки судом встановлено, що зменшення премії позивачу на підставі наказів, які визнані судом протиправними стосуються лише липня місяця 2025 року і позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач позбавив його премії за серпень місяць 2025 року у встановленому розмірі щомісячної премії.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені обставини, перевіривши правову та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що накази командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2025 № 2619 та від 24.07.2025 № 2516 не відповідають встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, у зв'язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та зменшення виплати щомісячної премії за липень місяць у розмірі 60 % встановленого розміру щомісячної премії.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2025 № 2619 "Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за липень 2025 року у встановленому розмірі щомісячної премії.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та зменшення виплати щомісячної премії за липень місяць у розмірі 80 % встановленого розміру щомісячної премії.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2025 № 2516 "Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді судової догани".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 премію за липень 2025 року у встановленому розмірі щомісячної премії.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Повний текст рішення складений 18 листопада 2025 року
Суддя Ольга ПОЛЩУК