19 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5041/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , а саме просить:
- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та військової частини НОМЕР_2 щодо виплати не в повному обсязі додаткової винагороди відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 22.08.2024 пропорційно часу його участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах);
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати додаткову винагороду відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 22.08.2024, виходячи з розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу його участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах);
- зобов'язання військової частини НОМЕР_2 виплатити додаткову винагороду відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 22.08.2024, виходячи з розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу його участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовано тим, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . За період з 05.05.2024 по 29.06.2024 та з 23.07.2024 по 22.08.2024 відповідач не нарахував та не здійснив виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, внаслідок чого порушив його права на належне грошове забезпечення, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 (суддя ОСОБА_2 ) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5041/25, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно із розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року №396 у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 на підставі рішення Вищої ради правосуддя №21420/15-25 від 16.10.2025, призначено повторний автоматичний розподіл справи №440/5041/25.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 року справу передано для розгляду судді Костенко Г.В.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 позовну заяву прийнято до провадження; розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Військова частина НОМЕР_1 позов не визнала, у наданому до суду відзиві просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що позивач наразі обіймає посаду бойового медика стрілецького взводу стрілецької роти окремого батальйону територіальної оборони, яка є одним із основних підрозділів військової частини НОМЕР_1 . Дана посада не являється посадою медичного персоналу медичного підрозділу чи медичного підрозділу підсилення. Таким чином, у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень як такому, що виконує бойові (спеціальні) завдання у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення).
Військова частина НОМЕР_2 позов не визнала, у наданому до суду відзиві просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що позивач не перебував у спірний період не виконував бойові (спеціальні) завдання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, заходи з евакуації поранених та загиблих військовослужбовців безпосередньо на лінії бойового зіткнення не здійснював, тобто у районах ведення воєнних (бойових) дії у якості медичного персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення) не вчиняв, що підтверджується рапортом командира підрозділу.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
У запереченнях військова частина НОМЕР_2 просила у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 15.01.2023, що підтверджується копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 15 від 15.01.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.07.2023 № 182 старшого солдата ОСОБА_1 , командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти звільнено з займаної посади та призначено бойовим медиком стрілецького взводу стрілецької роти, ВОС878033А з 01 липня 2023 року.
У період з 25.05.2023 по 17.07.2023, з 05.08.2023 по 07.01.2024, з 18.02.2024 по 30.03.2024, з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 22.08.2024 позивач брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в оперативно-тактичному угрупуванні “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 № 722 від 22.08.2024.
Позивач, вважаючи протиправними дії щодо не нарахування та не виплати військовою частиною НОМЕР_1 , додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн пропорційно часу його участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань, за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 22.08.2024, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова №168), встановлено, військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).) /пункт 12 постанови №168/.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
У абзаці шістнадцятому пункту 2 розділу І Порядку №260 (у редакції згідно з наказом Міністерства оборони від 25.01.2023 №44) визначено, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Крім того, наказом Міністерства оборони від 25.01.2023 №44 Порядок №260 доповнено розділом XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану, пунктом 2 якого передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Пунктами 9,10 Порядку № 260 визначено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
У цій справі спір стосується наявності чи відсутності підстав для виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови №168 за період з 05.05.2024 по 29.06.2024. з 23.07.2024 по 22.08.2024 .
Суд враховує, що позивач у період з 05.05.2024 по 29.06.2024. з 23.07.2024 по 22.08.2024 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в оперативно-тактичному угрупуванні “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 № 722 від 22.08.2024 та не заперечується сторонами.
Також матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01.07.2024 перебуває на посаді бойового медика стрілецького взводу стрілецької роти, а саме витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2023 № 182, що також не заперечується сторонами.
Однак, спірним у даній справи є приналежність посади бойового медика стрілецького взводу стрілецької роти окремого батальйону територіальної оборони яку обіймає позивач до посади медичного персоналу медичного підрозділу чи медичного підрозділу підсилення.
Щодо належності посади яку обіймає позивач до посади медичного персоналу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 5, 6 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», з метою впорядкування переліку посад, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України наказом Міністерства оборони України від 07.09.2020 № 317 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2020 року за № 927/35210 затверджено переліки військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців.
Згідно переліку штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад, передбачена посада “бойовий медик взводу» кодове (цифрове) позначення ВОС, посади 878033.
Крім того, відповідно до переліку військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України до медичних спеціальностей відносяться посади за номером ВОС 878 “Молодшого медичного персоналу».
Як вже зазначалося судом, Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.07.2023 № 182 старшого солдата ОСОБА_1 , командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти звільнено з займаної посади та призначено бойовим медиком стрілецького взводу стрілецької роти, ВОС878033А з 01 липня 2023 року.
Отже, враховуючи те, що посада бойового медика стрілецького взводу стрілецької роти яку обіймає позивач належить до посад молодшого медичного персоналу, суд відхиляє твердження відповідача про те, що дана посада не являється посадою медичного персоналу медичного підрозділу чи медичного підрозділу підсилення та дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 11 постанови №168, саме за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 22.08.2024.
Крім того, із наданого військовою частиною НОМЕР_2 листа за вх.783/с від 04.07.2022 військова частина НОМЕР_1 зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 та сторонами не заперечується.
Отже, повноваженнями щодо виплати грошового забезпечення позивачу наділено саме Військову частину НОМЕР_2 .
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене, суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 , встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 27.07.2024, 31.07.2024, з 04.08.2024 по 06.08.2024 , з 14.08.2024 по 22.08.2024 в сумі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 27.07.2024, 31.07.2024, з 04.08.2024 по 06.08.2024 , з 14.08.2024 по 22.08.2024 в сумі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій, з урахуванням проведених виплат, зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 27.07.2024, 31.07.2024, з 04.08.2024 по 06.08.2024, з 14.08.2024 по 22.08.2024 в сумі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій, з урахуванням проведених виплат.
Водночас, відповідно до довідки про суми нарахованої додаткової винагороди, здійсненої військовою частиною НОМЕР_2 (за військову частину НОМЕР_1 ) від 21.04.2025 № 1526/9/1136 вбачається, що у період з 28.07.2024 по 30.07.2024, з 01.08.2024 по 03.08.2024, з 07.08.2024 по 13.08.2024 позивачу нарахована додаткова винагорода, встановлена пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в сумі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій.
Таким чином, з огляду на відсутність порушених прав позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
При прийнятті рішення у цій справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Підстави для розподілу судового збору відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнкопп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 , встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 27.07.2024, 31.07.2024, з 04.08.2024 по 06.08.2024, з 14.08.2024 по 22.08.2024 в сумі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 27.07.2024, 31.07.2024, з 04.08.2024 по 06.08.2024 , з 14.08.2024 по 22.08.2024 в сумі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 05.05.2024 по 29.06.2024, з 23.07.2024 по 27.07.2024, 31.07.2024, з 04.08.2024 по 06.08.2024, з 14.08.2024 по 22.08.2024 в сумі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій, з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Г.В. Костенко