19 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8907/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8907/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.06.2025 адвокат Ясниська Олена Олексіївна, здійснюючи на підставі ордеру серія ВІ №1305875 від 30.05.2025 представництво інтересів ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії та зобов'язати ГУПФ здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, без обмеження пенсії максимальним розміром за вирахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи (захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС). На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025, застосовано понижуючі коефіцієнти і розмір пенсії обмежено максимальним розміром, що, на думку позивача, суперечить вимогам законодавства.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Вказував, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №440/6807/24 ГУПФ проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024 та нараховано заборгованість за період з 20.03.2024 по 28.02.2025 у сумі 53215,90 грн, яку обліковано в "Інтегрованій комплексній інформаційній системі" підсистеми "Реєстр судових рішень" для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. Виплата коштів ОСОБА_1 за період з 20.03.2024 по 28.02.2025 у сумі 53215,90 грн буде здійснена у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. З 20.03.2024 розмір пенсії ОСОБА_1 без обмеження загального розміру пенсії максимальним склав 28787,50 грн. До пенсії позивача застосовано коефіцієнти до таких сум пенсій: розмір пенсії за рішенням суду - 30287,50 грн, що перевищує 21 ПМ, отже застосовуються всі 5 коефіцієнтів: до суми пенсії від 10 ПМ до 11 ПМ застосовано коефіцієнт 0,5: 25 971,01 грн - 2 3610 грн = 2 361,01 х 0,5 = 1 180,50 грн. До суми пенсії від 11 ПМ до 13 ПМ: 30 287,50 грн - 25 971,01 грн = 4316,50 х 0,4 = 1726,60 грн. До суми пенсії від 13 ПМ до 17 ПМ. Таким чином, загальна сума до виплати становить: 23 610 грн + 1180,5 грн + 1726,60 грн = 26517,10 грн. Доводи позивача про порушення його прав є необґрунтованими, оскільки позивачу здійснили нарахування пенсії у розмірі, який обчислений на виконання рішення суду, із застосуванням до нарахованого розміру пенсії (30 287,50 грн) коефіцієнтів при її виплаті відповідно до вимог статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме - у 2025 році у період дії воєнного стану.
Розгляд справи, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУПФ, де отримує пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування фактичних збитків), що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №440/6807/24 суд зобов'язав ГУПФ здійснити з 20.03.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та індексації, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.
На виконання рішення суду у справі №440/6807/24 ГУПФ здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , внаслідок якого розмір пенсії склав 28 787,50 грн.
Рішенням №916010179688 від 16.12.2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та обчислено пенсію з надбавками: з 20.03.2024 по 31.03.2024 в розмірі 28787,50 грн; з 01.04.2024 по 17.09.2024 в розмірі 28787,50 грн; з 18.09.2024 по довічно в розмірі 28787,50 грн, максимальний розмір пенсії 23610,00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що до пенсії позивача застосовано коефіцієнти до таких сум пенсій: Розмір пенсії за рішенням суду - 30287,50 грн, що перевищує 21 ПМ, отже, застосовуються всі 5 коефіцієнтів: до суми пенсії від 10 ПМ до 11 ПМ застосовано коефіцієнт 0,5:25971,01 грн - 23610 грн = 2361,01 х 0,5 = 1 180,50 грн. До суми пенсії від 11 ПМ до 13 ПМ: 30287,50 грн - 25971,01 грн = 4316,50 х 0,4 = 1726,60 грн.
Таким чином, загальна сума до виплати становить: 23610,00 грн + 1180,50 грн + 1726,60 грн = 26517,10 грн.
09.06.2025 адвокат позивача Ясниська О.О. звернулася до відповідача з адвокатським запитом, в якому просила здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної в порядку Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням проведених індексацій та доплат до пенсії, підвищення або надбавки до пенсії, та з урахуванням виплачених сум.
ГУПФ листом від 13.06.2025 №1600-0217-8/46028 повідомило заявника, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 по справі №440/6807/24 проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024 без обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024 становить 28787,50 грн. З 01.01.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Перерахунок пенсії з 01.01.2025 на виконання Постанови не проводився, розпорядження в матеріалах пенсійної справи відсутні. З 01.03.2025 проведено автоматичну індексацію пенсійних виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році". Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 становить 30287,50 грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії ГУПФ щодо обмеження розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення: порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з 01.01.2025, звернувся через представника до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначені Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до ст. 49 Закону №796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-ІV), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з ч. 1 ст. 2 розділу І Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тож на осіб, яким пенсія призначена (перерахована) відповідно до нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 Закону №3668-VІ, зокрема, Закону №796-ХІІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, від 15.11.2023 у справі №120/6735/23, від 28.02.2024 у справі №240/20830/21, від 24.04.2024 у справі №580/365/20.
Враховуючи ще й висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.01.2023 у справі №380/12268/20 та 05.09.2023 у справі №120/1602/23, суд зазначає, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ є лише частиною вказаного нормативно-правового акту, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності названого Закону та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу згаданого Закону.
З часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VІ).
До того ж норми статті 2 Закону №3668-VI кореспондуються з положеннями частини 3 статті 67 Закону №796-XII.
Отже, на осіб, яким пенсія (призначена) перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого призначення (перерахунку).
Поряд з цим суд враховує, що 20.03.2024 Конституційний Суд України ухвалив Рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини 3 статті 67 Закону № 796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024, припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини 3 статті 67 Закону №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 20.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.
З урахуванням вищенаведеного, зважаючи на правові висновки, сформульовані у рішенні Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, суд у спірних правовідносинах дійшов висновку про те, що з 20.03.2024 відповідач втратив правові підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, статтею 46 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (надалі - Закон №4059-ІХ) встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 46 Закону №4059-ІХ Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1, яка набрала чинності 03.01.2025 та застосовується з 01.01.2025.
Пунктом 1 Постанови №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини 1 статті 27, абзацу другого частини 1 статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини 1 статті 27, абзацу другого частини 1 статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2 Постанови №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Таким чином, положеннями ст. 46 Закону №4059-ІХ та Постанови №1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, в тому числі, які мають право на пенсію за Законом №796-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законами №1058-ІV та №796-ХІІ.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на обставини того, що Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 №4-р(І)/2024 дійшов висновку про те, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями.
Суд зазначає, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali).
Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" вважати загальними нормами (lex generalis).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Водночас Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 зазначав, що предмет закону про державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини 2 статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині 2 статті 19, статті 130 Конституції України.
Таким чином, як за висновком адміністративного суду, зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи можлива лише у випадку внесення відповідних змін до законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.
Положеннями статті 46 Закону №4059-ІХ та Постанови №1 встановлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №796-ХІІ, що є неприпустимим.
Закон №4059-ІХ та Постанова №1 фактично змінили умови та норми пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають право на пенсію за Законом №796-ХІІ, без внесення відповідних змін до цього Закону та Закону №1058-ІV, що порушує соціальну гарантію пенсійного забезпечення таких осіб, яка встановлена Законом №796-ХІІ.
Суд наголошує на тому, що для спірних правовідносин спеціальними є норми Закону №796-ХІІ, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно більш пізніх у часі положень Закону №4059-ІХ.
Оскільки положення статті 46 Закону №4059-ІХ та Постанови №1 не були відображені в Законі №796-ХІІ шляхом внесення відповідних змін, вказані положення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
У постанові від 11.08.2023 в адміністративній справі №380/103/22 Верховний Суд зауважив наступне: "20. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи".
Враховуючи зазначене, а також численні висновки Конституційного Суду України, суд доходить висновку про те, що обмеження пенсії позивача з 01.01.2025 шляхом застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 є неправомірним.
За таких обставин суд визнає протиправними дії ГУПФ щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 максимальним розміром пенсії та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та зобов'язує ГУПФ нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром пенсії та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для задоволення позову у спосіб, встановлений судом.
Позивач від сплати судового збору звільнений, як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інших судових витрат не поніс, тож підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/8907/25 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 максимальним розміром пенсії та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, запроваджених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун