Справа № 420/38579/25
19 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши поза межами судового засідання заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
17 листопада 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 17.11.2025 року) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до інформації, які міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного НОМЕР_3 та довідки Військово-лікарської комісії №13/2081 від 21.04.2023 року;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного НОМЕР_3 та довідки Військово-лікарської комісії №13/2081 від 21.04.2023 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями в адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
В обґрунтування вимог позову зокрема, зазначено, що у 21.04.2023 році ОСОБА_1 пройшов медичне обстеження, за результатами якого визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі ст. 78а графи ІІ Розкладу хвороб (наслідки неправильного зрощеного перелома великого горбня лівої плечової кістки зі зміщенням уламків із значним порушенням функцій, вираженого больовим синдромом). Вищезазначене підтверджується результатами медичних обстежень, які були надані ІНФОРМАЦІЯ_4 та Довідкою ВЛК №13/2081 від 21.04.2023 року. На підставі зазначеного висновку ВЛК, Позивачу було видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_3 від 21.04.2023 року до якого внесено відомості про непридатність позивача та виключення його з військового обліку. Разом з тим, зазначені відомості про непридатність та зняття з військового обліку не були внесені до державних реєстрів, зокрема до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», що підтверджується зокрема скріншотом з за стосунку «Резерв +». У«Резерв +» вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Нацполіції, щоб доставити ОСОБА_1 для складання протоколу, що є необґрунтованим з огляду на його виключення з військового обліку. Позивач неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо належного внесення даних до відповідних баз та реєстрів; здійснити заходи щодо відкликання звернення до Національної поліції України стосовно доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу, зокрема із заявою від 14.09.2025 року, яку направив цінним листом з описом вкладення. Заява ОСОБА_1 задоволена не була, відповідні відомості не були внесені до Реєстру. 30.10.2025 року позивачем від відповідача була отримана відповідь №19081 від 18.10.2025 року, зі змісту якої вбачається, що відповідач, посилаючись на статтю 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підтверджує право позивача звертатись з такою заявою, проте не вніс відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України та пропонував позивачу прибути до ТЦК особисто. Відповідач умисно уникає від виконання своїх зобов'язань та протиправно пропонує особистої явки особи до РТЦК з метою перевірки відомостей щодо порушення військового обліку та мобілізаційного законодавства, замість усунення порушень у відповідності до вимог Порядку №559 на підставі первинного документа, що встановлює непридатність Позивача до проходження військової служби та необхідність його виключення з військового обліку - дійсної довідки ВЛК.
Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, у якій представник позивача просить суд:
заборонити ІНФОРМАЦІЯ_7 та іншим районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки видавати мобілізаційні розпорядження, вручати повістки на відправку до військової частини для проходження військової служби та здійснювати будь-які дії, спрямовані на мобілізацію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;
заборонити органам національної поліції, їх посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо розшуку за зверненням ТЦК та СП та примусового доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
В обґрунтування заяви з посиланням на норми ст.ст.150,151 КАС України крім доводів, наведених у позовній заяві, зазначено, що у застосунку «Резерв +» вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Нацполіції, щоб доставити ОСОБА_1 для
складання протоколу, що є необґрунтованим з огляду на його виключення з військового обліку. Хоча відповідно до вимог Закону Позивач вчасно став на облік, пройшов ВЛК та за результатами якої був виключений з військового обліку із зазначенням причини та проставленням відповідних відміток. Наведене вище унеможливлює розшук, затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Наявність графи в застосунку «Резерв+» вищевказаного запису перешкоджає позивачу вільно пересуватись на роботу та звертатись за запланованою медичною допомогою аби підтримувати свій стан здоров'я. Зважаючи на те, що розгляд даної справи в суді вимагає певного часу, а вільно пересуватися позивачу потрібно щодня, позивач змушений звернувся з даною заявою про забезпечення позову. Адже, тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) ТЦК своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до «Оберегу», не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткові обов'язки, в тому числі щодо повторного проходження ВЛК з метою підтвердження раніше встановленого та діючого висновку про непридатність до військової служби за станом здоров'я. А у разі невжиття заходів забезпечення позову до ухвалення судового рішення у цій справі відповідач може прийняти рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини, у тому числі в зоні бойових дій, що може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, то він набуде статусу військовослужбовця, що унеможливить та ускладнить захист законних прав та інтересів позивача в даному судовому процесі та зумовить необхідність подальшого звернення позивача за захистом з іншими позовами до суду для відновлення свого права. Негативні наслідки від не вжиття відповідних заходів забезпечення позову є явно неспівмірними з негативними наслідками, які можуть настати в разі незаконного призову позивача на військову службу та складання протоколів на підставі неправомірних відомостей.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані докази, суд дійшов наступного.
Згідно ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст.152 КАС України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною 4 цієї ж статті визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 7 статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що вона відповідає положенням ст.152 КАС України. Підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику без розгляду суд не убачає.
Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд вважає, що виключно твердження щодо існування обставин, які відповідають умовам забезпечення позову, не слугує безумовною підставою для застосування таких заходів. При оцінці обґрунтованості заявленого клопотання суд зобов'язаний встановити належність таких обставин критеріям, визначеним у ст.150 КАС України.
Протиправність оскаржуваної бездіяльності відповідача наразі є спірною, суд убачає з наявних доказів, що станом на 08.09.2025 року у застосунку «Резерв+» відносно позивача зазначено (мовою оригіналу) «ТЦК та СП 30.05.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не уточнили дані до 16.07.2025»
Станом на теперішній час звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 підрозділами поліції, до яких вони надходять не реєструються, внесення до Єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події здійснюється в автоматичному режимі.
Матеріали позовної заяви не містять доказів, що позивач наразі перебуває у розшуку.
Суд переконаний, що забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб (заборона відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії) є передчасним.
При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій», може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою.
Вивчивши заяву ОСОБА_1 суд не вбачає підстав для забезпечення позову з наведених у заяві мотивів, що не перешкоджає йому подати таку заяву у подальшому, ґрунтуючись на інших аргументах та відповідних доказах.
З цих підстав суд відмовляє позивачу у забезпеченні позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у забезпеченні позову у справі №420/38579/25 за заявою представника ОСОБА_1 від 17.11.2025 року.
Відповідно до ч.ч.8,9 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.
Суддя М.М. Аракелян