Справа № 420/9904/25
19 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Береславської окружної прокуратури до Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, третя особа - Ольгівський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про визнання протиправною бездіяльності щодо неоформлення правовстановлюючих документів,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, третя особа - Ольгівський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Тягинської сільської військової адміністрації щодо неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Ольгівський ліцеєм Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: вул. Шкільна, 1, с. Ольгівка, Бериславський район, Херсонська область;
- зобов'язати Тягинську сільську військову адміністрацію вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Ольгівським ліцеєм Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: Шкільна, 1,с. Ольгівка, Бериславський район, Херсонська область.
На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що під час вивчення стану додержання органами влади та місцевого самоврядування вимог законодавства в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти встановлено, що за адресою вул. Шкільна, 1, с. Ольгівка, Бериславський район, Херсонська область розміщений заклад освіти Ольгівський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Відповідно до законодавства, Тягинська сільська військова адміністрація як державний орган, на якого покладено повноваження засновника Ольгівського ліцею зобов'язана вжити заходів щодо виготовлення правовстановлюючих документів та реєстрації права постійного користування на земельну ділянку під вказаним навчальним закладом, але використання земельної ділянки, здійснюється без державної реєстрації права власності та постійного користування, що є беззаперечним порушенням вимог законодавства України. Тягинською сільською військовою адміністрацією із часу прийняття повноважень, не вжито дієвих заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Відсутність правовстановлюючих документів створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, будівлями та спорудами закладу, ризики нормального функціонування закладу та культурно - освітнього процесу, що можуть призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.
Захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей, шляхом зобов'язання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться навчальний заклад. Крім того, захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей, шляхом створення належних та безпечних умов для здобуття освіти, які порушено протиправною бездіяльністю відповідача. Просять задовольнити позовні вимоги.
Тягинською сільською військовою адміністрацією поданий відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнали та зазначили, що с. Ольгівка знаходиться в зоні активних бойових дій де населений пункт зруйнований до 80%, значна територія засмічена вибухонебезпечними речовинами., мешканці евакуйовані, освітній процес в Ольгівському ліцеї не здійснюється, заклад не функціонує. На сьогоднішній день фактично та юридично неможливо виконати технічні роботи, оскільки це потребує доступу до земельної ділянки, присутності користуванчів або представників ліцею, погодження з суміжними землекористувачами, фактичного існування об'єкта нерухомості. Враховуючи реальність загрози, масштаб руйнувань, відсутність населення та неможливість безпечного виконання технічних робіт, заява прокуратури є передчасною та необґрунтованою. Вимога оформити документацію на території, яка тимчасово не підконтрольна для повноцінного функціонування органів влади, є штучною підставою для тиску на військову адміністрацію під час воєнного стану.
Прокурор подав відповідь на відзив в якому зазначив, що Тягинською сільською військовою адміністрацією із часу прийняття повноважень (починаючи з жовтня 2022 року), не вжито дієвих заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні вказаного закладу освіти. Функціонування Тягинської СВА на території громади свідчить про можливість проведення необхідних землевпорядних робіт та інвентаризації з дотриманням правил безпеки, шляхом звернення до організацій, які готові такі послуги відповідачу надати.
Третя особа - Ольгівський ліцей письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог не надали.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Бериславською окружною прокуратурою Херсонської області під час вивчення стану додержання органами влади та місцевого самоврядування вимог законодавства України в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти встановлено, що за адресою вул. Шкільна, 1, с. Ольгівка, Бериславський район, Херсонська область розміщений заклад освіти Ольгівський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області (далі за текстом - Ольгівський ліцей).
Зазначені обставин відповідачем не спростовуються, а навпаки визнаються, що така документація відсутня, але зазначають про неможливість виконання технічних робіт з причин безпеки. Неспростовують, що Тягинська сільська військова адміністрація наділена функціями і повноваженнями Тягинської сільської ради, як засновника закладів освіти.
Питання щодо відведення земельних ділянок та оформлення прав врегульовані нормами ЗК України.
Так, положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, зокрема, набувають заклади освіти незалежно від форми власності.
Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.
Статтею 126 Земельного кодексу України регламентовано, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 вказаного закону загальними засадами державної реєстрації прав є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Дослідивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Так, у позовній заяві прокурор просить суд визнати протиправною бездіяльність Тягинської сільської військової адміністрації щодо неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Ольгівським ліцеєм та зобов'язати Тягинську сільську військову адміністрацію вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.
Суд зазначає, що вимога «зобов'язати Тягинську сільську військову адміністрацію вжити заходів» не є конкретною та зобов'язальною щодо вчинення конкретних дій по усуненню виявленого порушення, оскільки «вжиття заходів» не можна розглядати як позовну вимогу.
Суд зазначає, що позивач обрав спосіб судового захисту, який законом не передбачений та не забезпечує ефективний захист тих інтересів держави, які порушені відповідачем у спірних правовідносинах.
Неефективність обраного прокурором способу судового захисту інтересів держави обґрунтовується тим, що обов'язок оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, (або «вжиття заходів») вже покладений на відповідача Земельним Кодексом України, а тому, в разі невиконання його приписів, за загальним правилом, органи влади, суб'єкти владних повноважень, в тому числі і прокурор, мають право на вжиття заходів примусу та реагування, щодо виявлених порушень.
Суд зазначає, що державний примус є основним засобом, за допомогою якого відбувається реалізація норм права. Право без примусу безсиле і перетворюється не більше, ніж на декларацію. Держава володіє широким арсеналом, за допомогою якого спонукає фізичних та юридичних осіб до правомірної поведінки. Державний примус являє собою владний вплив з метою підтримання певного порядку, який відбувається шляхом застосування встановлених у правових нормах заходів суб'єктом владних повноважень.
Слід зазначити, що державне управління у сфері земельних відносин здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), яка є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до п.п. 1) п. 3. Положення про Державну службу України з питань геодезії,
затвердженого постановою КМУ від 14 січня 2015 року № 15, основними завданнями Держгеокадастру є:
1) реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; …
4. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань:
пп. 33) організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності: …
40) складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення;…
41) розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, та вживає заходів до її відшкодування щодо земель державної власності сільськогосподарського призначення в установленому законодавством порядку;
42) подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом; …
44) вживає відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам; …
46) організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
47) здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні;
57) здійснює землеустрій, зокрема забезпечує проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;
Частиною 5 п. 6 вказаного Положення передбачено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
давати обов'язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і додержання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;…
звертатися до суду з позовом про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою; …
передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Перелік вищенаведених приписів законодавства, дає підстави для висновку, що діючим законодавством України, а саме ЗК України врегульовані земельні відносини, а Постановою КМУ від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, тобто визначений орган уповноважений на здійснення функцій контролю у цій сфері, а також передбачені заходи примусу та реагування в разі виявлення порушень в галузі землекористування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Верховний Суд неодноразово аналізував вказану норму Основного Закону України, зокрема, у постанові від 07 листопада 2024 року у справі № 990/184/24 (пункти 58, 59) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що вжите законодавцем формулювання «у спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Тобто, діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.
Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суб'єктів владних повноважень звернутися до адміністративного суду, однак виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що жодним діючим законодавством у сфері земельних відносин, не передбачено права звернення до суду суб'єкта владних повноважень чи прокурора з вимогою забов'язати «вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку», але передбачені заходи примусу та реагування щодо усунення виявлених порушень законодавства (приписи, складання протоколів про адміністративні правопорушення, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності), тобто вчинення дій «на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Таким чином, на думку суду, прокурор обрав неефективний спосіб усунення виявлених порушень, оскільки просить зобов'язати відповідача вчинити дії які він вже зобов'язаний вчинити відповідно до ЗК України. При цьому, прокурор та уповноважений орган в сфері контролю земельних відносин не реалізовують заходи примусу та притягнення до відповідальності за виявлені порушення.
Суд зазначає, що прокурор може самостійно визначати спосіб захисту інтересів держави та усунення виявлених порушень, але такий спосіб не може бути неконкретизованим та абстрактним, не може заміняти заходи реагування та примусу, що передбачені діючим законодавством, створюючи альтернативні, оскільки це суперечитиме ст. 19 Конституції України.
Виходячи з цього, суд приходить до наступних висновків.
Діючим законодавством визначений орган контролю у сфері земельних відносин яким є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру з повноваженнями щодо контролю у сфері земельних відносин, який зобов'язаний здійснювати не тільки контроль, але і примус.
Заявлений прокурором спосіб захисту не є ефективним та не усуває виявлене порушення в разі задоволення позову, а лише є вимогою зобов'язати виконати те, що уже зобов'язаний виконати відповідач.
Крім того, суд повністю погоджується з обґрунтуваннями відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву щодо безпекової ситуації у вказаному населеному пункті та відсутності необхідності усунення порушення у період активних бойових дій.
При цьому суд зазначає, що с. Ольгівка та Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області знаходять в прибрежній лівобережній території р. Дніпро та були окупованими у 2022 році, а в подальшому деокуповані. На сьогоднішній день, вказані населені пункти перебувають в зоні щоденних артилерійських обстрілів російських окупаційних військ з лівого берега - зона активних бойових дій, що є загальновідомим фактом у не потребує доведення.
Прокурор жодним чином не спростовує тверджень відповідача, що 80% населеного пункту зруйновані та засмічені вибухонебезпеченими відходами, навчальний заклад не працює за місцем його розташування.
Відповідно, суд не знаходить відповіді на питання - яка мета у прокурора, станом на сьогодні, у покинутому населеному пункті, при непрацюючому навчальному закладі, за відсутності будь - яких органів влади та керівництва ліцею на місці, під час систематичних обстрілів, вчиняти дії по виділенню бюджетних коштів для виготовлення технічної документації по землекористуванню та вчинення інших дій щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Ольгівським ліцеєм?
На думку суду, в умовах активних бойових дій у вказаних населених пунктах та врахуванням їх географічного розташування, не тільки виконання робіт, але і перебування людей там є небезпечним, а витрата значних бюджетних коштів на виготовлення технічної документації не може бути сьогодні виправданою та ефективною.
Відповідно до ст. 3 Конституції України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Саме тому, наявність чи відсутність правоустановлюючих документів на небезпечних територіях та щодо зруйнованих чи пошкоджених приміщень не може бути вищою ніж життя людей, а тому вимоги прокурора не є розсудливими та пропорційними, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований цей позов.
Суд відхиляє посилання прокурора на порушення Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VІІІ, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № ІІІ, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, оскільки відсутність реєстрації та оформлення права користування земельною ділянкою жодним чином не впливає на виховний та навчальний процес у Ольгівському ліцеї який не функціонує, не порушує права та інтереси дітей, а тому викладені обґрунтування є помилковим тлумаченням вказаних законів та припущенням прокурора.
В той же час, суд зазначає, що незважаючи на встановлений та неоспорюваний відповідачем факт порушення земельного законодавства, відповідач в умовах воєнного стану та безпекової ситуації діє розсудливо, добросовісно та пропорційно.
Зазначене не виправдовує протиправну бездіяльність відповідача та не звільняє його від усунення порушень законодавства при іншій безпековій ситуації у вказаному регіоні.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав обґрунтування прийнятого тимчасового рішення щодо нездійснення дій по реєстрації прав користування земельною ділянкою, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.241-246 КАС України, суд
Відмовити повністю Береславській окружній прокуратурі у задоволені позову до Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, третя особа - Ольгівський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про визнання протиправною бездіяльності щодо неоформлення правовстановлюючих документів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
.