справа № 380/3339/25
19 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-ІМПОРТ» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-ІМПОРТ» код ЄДРПОУ 45544314 місцезнаходження: 88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Міксата Кальмана, 48 (далі за текстом позивач, ТОВ «ДМ-ІМПОРТ») до Львівської митниці Державної митної служби України код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, Львівська область м. Львів, вул. Т. Костюшка, 1 (далі за текстом відповідач), в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000475/2 від 19.08.2024;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000480/2 від 21.08.2024;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000482/2 від 22.08.2024;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000484/2 від 23.08.2024;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000494/2 від 28.08.2024.
Ухвалою від 25.02.2025 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 11.03.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 19.11.2025 суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом при поданні митних декларацій надано усі документи, які містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, на думку позивача, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару. Зазначені митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості товарів.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію від 16.08.2024 №24UA209110006004U0 на товар електрогенераторні установки, потужністю не більше 7.5 кВА: генератор бензиновий Dnipro-GX-25 - 370 шт, генератор бензиновий Dnipro-M GX-30E - 120 шт.
Розрахована декларантом митна вартість товару - 79969,20 доларів США.
Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.
19.08.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000475/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом у розмірі - 121399,29 доларів США.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне.
Згідно з пунктом 1.1 контракту на поставку товарів №DMI-IM-240701 від 01.07.2024 постачальник зобов?язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась.
Відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу покупця несе покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 02.08.2024 №FS-EXP-001436/24 умовам поставки товару - СРТ-Тернопіль.
Відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR №7717409/SL від 14.08.2024 у графі 22 відсутні будь які відмітки відправника.
Відповідно до інформації зазначеної у графі 15 митної декларації країною відправлення товару є Китай. Однак, транспортні (перевізні) документи по всьому маршруту слідування не надано. Відповідно до інформації, що міститься у митній декларації Республіки Польща №24PL322080NS6WGF10 від 13.08.2024 був наявний коносамент №278598059, який до митного оформлення не надано.
До митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща №24PL322080NS6WGF10 від 13.08.22 оформлену в митому режимі транзиту. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано.
Згідно з пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки постачальником відповідної партії товару та отримання покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 02.08.2024 №FS-EXP-001436/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).
Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана.
Додатково декларантом надіслано звіт про незалежну оцінку товарів №041 від 21.06.2024. Інших документів, які усували чи роз?яснювали виявлені розбіжності не надано. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари, не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ . Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 доларів США за кг.
Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2024/000099.
До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію від 20.08.2024 №24UA209110006079U8 на товар електрогенераторні установки, потужністю не більше 7.5 кВА, генератор бензиновий Dnipro-GX-70Е - 245 шт.
Розрахована декларантом митна вартість товару - 124702,50 доларів США.
Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.
21.08.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000480/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом у розмірі - 131605,43 доларів США.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне.
Згідно з пунктом 1.1 контракту на поставку товарів №DMI-IM-240701 від 01.07.2024 постачальник зобов?язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась.
Відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу покупця несе покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 02.08.2024 №FS-EXP-001437/24 умовам поставки товару - СРТ-Тернопіль.
Відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR від 17.08.2024 у графі 22 відсутні будь які відмітки відправника.
Відповідно до інформації зазначеної у графі 15 митної декларації країною відправлення товару є Китай. Однак, транспортні (перевізні) документи по всьому маршруту слідування не надано. Відповідно до інформації, що міститься у митній декларації Республіки Польща №24PL322080NS6WQFM8 від 16.08.2024 був наявний коносамент №278598065, який до митного оформлення не надано.
До митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща № 24PL322080NS6WQFM8 від 16.08.2024 оформлену в митому режимі транзиту. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано.
Згідно з пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки постачальником відповідної партії товару та отримання покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 02.08.2024 №FS-EXP-001437/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).
Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана.
Додатково декларантом надіслано звіт про незалежну оцінку товарів №041 від 21.06.2024. Інших документів, які усували чи роз?яснювали виявлені розбіжності не надано. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари, не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ . Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 доларів США за кг.
Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2024/000103.
До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію від 22.08.2024 №24UA209110006136U9 на товар електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 7.5 кВА, але не більше як 75 кВА, дизельний генератор бензиновий Dnipro-DX-65- 195 шт.
Розрахована декларантом митна вартість товару - 117547,90 доларів США.
Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.
22.08.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000482/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом у розмірі - 127391,94 доларів США.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне.
Згідно з пунктом 1.1 контракту на поставку товарів №DMI-IM-240701 від 01.07.2024 постачальник зобов?язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась.
Відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу покупця несе покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 02.08.2024 №FS-EXP-001430/24 умовам поставки товару - СРТ-Тернопіль.
Відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR від 20.08.2024 у графі 22 відсутні будь які відмітки відправника.
Відповідно до інформації зазначеної у графі 15 митної декларації країною відправлення товару є Китай. Однак, транспортні (перевізні) документи по всьому маршруту слідування не надано. Відповідно до інформації, що міститься у митній декларації Республіки Польща №24PL322080NS6WХQZ8 від 19.08.2024 був наявний коносамент №278435666, який до митного оформлення не надано.
До митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща №24PL322080NS6WХQZ8 від 19.08.2024 оформлену в митому режимі транзиту. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано.
Згідно з пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки постачальником відповідної партії товару та отримання покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 02.08.2024 №FS-EXP-001430/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).
Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана.
Додатково декларантом надіслано звіт про незалежну оцінку товарів №041 від 21.06.2024. Інших документів, які усували чи роз?яснювали виявлені розбіжності не надано. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари, не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ . Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 доларів США за кг.
Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2024/000105.
До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію від 23.08.2024 №24UA209110006166U3 на товар електрогенераторні установки потужністю не більше 7.5 кВ: генератор бензиновий Dnipro-М GX-25 - 75 шт, генератор бензиновий Dnipro-M GX-30E - 400 шт.
Розрахована декларантом митна вартість товару - 75744,25 доларів США.
Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.
23.08.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000484/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом у розмірі - 127724,18 доларів США.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне.
Згідно з пунктом 1.1 контракту на поставку товарів №DMI-IM-240701 від 01.07.2024 постачальник зобов?язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась.
Відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу покупця несе покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 02.08.2024 №FS-EXP-001435/24 умовам поставки товару - СРТ-Тернопіль.
Відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR № 1266 від 12.08.2024 у графі 22 відсутні будь які відмітки відправника.
Відповідно до інформації зазначеної у графі 15 митної декларації країною відправлення товару є Китай. Однак, транспортні (перевізні) документи по всьому маршруту слідування не надано. Відповідно до інформації, що міститься у митній декларації Республіки Польща №24PL322080NS6WD9C08 від 12.08.2024 був наявний коносамент №MAEU238963379, який до митного оформлення не надано.
До митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща №24PL322080NS6WХQZ8 від 19.08.2024 оформлену в митому режимі транзиту. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано.
Згідно з пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки постачальником відповідної партії товару та отримання покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 02.08.2024 №FS-EXP-001435/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).
Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана.
Додатково декларантом надіслано звіт про незалежну оцінку товарів №041 від 21.06.2024. Інших документів, які усували чи роз?яснювали виявлені розбіжності не надано. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари, не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ . Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 доларів США за кг.
Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2024/000106.
До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію від 28.08.2024 №24UA2091100061296U43 на товар електрогенераторні установки потужністю не більше 7.5 кВ: генератор бензиновий Dnipro-М GX-50Е - 255 шт.
Розрахована декларантом митна вартість товару - 105751,00 доларів США.
Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.
28.08.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000494/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом у розмірі - 126684,00 доларів США.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне.
Згідно з пунктом 1.1 контракту на поставку товарів №DMI-IM-240701 від 01.07.2024 постачальник зобов?язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась.
Відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу покупця несе покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі від 02.08.2024 №FS-EXP-001438/24 умовам поставки товару - СРТ-Тернопіль.
Відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR від 25.08.2024 у графі 22 відсутні будь які відмітки відправника.
Відповідно до інформації зазначеної у графі 15 митної декларації країною відправлення товару є Китай. Однак, транспортні (перевізні) документи по всьому маршруту слідування не надано. Відповідно до інформації, що міститься у митній декларації Республіки Польща №24PL322080NS6Х1F81 від 20.08.2024 був наявний коносамент №278598063, який до митного оформлення не надано.
До митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща №24PL322080NS6Х1F81 від 20.08.2024 оформлену в митому режимі транзиту. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано.
Згідно з пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки постачальником відповідної партії товару та отримання покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 02.08.2024 №FS-EXP-001438/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).
Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана.
Додатково декларантом надіслано звіт про незалежну оцінку товарів №054 від 13.08.2024. Інших документів, які усували чи роз?яснювали виявлені розбіжності не надано. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари, не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ . Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 6,21 доларів США за кг.
Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209110/2024/000109.
Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі за текстом МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою (частина перша статті 52 МК України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.
У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.
У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 2.1 “Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У частинах четвертій, п'ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.
Як встановив суд, уповноважена особа декларанта для здійснення митного оформлення подала до відповідача разом із поданими митними деклараціями: зовнішньоекономічний контракт, пакувальні листи, інвойси, міжнародні товарно-транспортні накладні, експортні декларації.
Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта, відповідно до вимог частин другої-третьої статті 53 МК України, вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме:
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.
Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.
Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений частиною третьою статті 53 МК України.
3 цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
В оскаржуваних рішеннях відповідачем вказано, що згідно з пунктом 1.1 контракту на поставку товарів №DMI-IM-240701 від 01.07.2024 постачальник зобов?язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась.
Суд зазначає, що відсутність при митному оформленні замовлень не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Суд також зауважує, що відповідач не довів, яким чином неподання заявок впливає на заявлену позивачем митну вартість товару.
Так, саме по собі замовлення позивача на поставку товарів не свідчить про досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов та не є обов'язковим документом, що подається митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до вимог статті 53 МК України.
Відповідач також вказує, що відповідно до п. 4.6 Контракту всі витрати по транспортуванню товару до складу покупця несе покупець. Це суперечить визначеним в інвойсі умовам поставки товару - СРТ-Тернопіль. Відповідно до інформації зазначеної у графі 15 митної декларації країною відправлення товару є Китай. Однак, транспортні (перевізні) документи по всьому маршруту слідування не надано. Відповідно до інформації, що міститься у митній декларації Республіки Польща був наявний коносамент, який до митного оформлення не надано. До митного оформлення надано митну декларацію Республіки Польща №24PL322080NS6WGF10 від 13.08.22 оформлену в митому режимі транзиту. Митну декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано.
Так, Згідно з Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року, термін СРТ означає «Фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення) і застосовується до будь-якого виду транспорту (пункти 5, 17 Правил).
Крім того, термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб (пункт Б.10. Правил).
Таким чином, враховуючи зміст зовнішньоекономічного контракту на поставку товарів, а також умову поставки - СРТ -Тернопіль, визначену в інвойсах, ТОВ «ДМ-ЕКСПОРТ», як покупець товару, не несе і не повинен нести жодних додаткових витрат (окрім обов'язку сплатити продавцю вартість товарів), які підлягають включенню до складу митної вартості.
Крім того, відповідач не вказав, які саме складові митної вартості є непідтвердженими у зв'язку з відсутністю транспортних (перевізних) документів. Суд вказує, що поставка здійснюється за рахунок продавця, відтак покупець не несе жодних витрат на доставку (перевезення) товарів в місце призначення.
Позивач не відповідає за складання митних декларацій країни відправлення контрагентом. Вказаний документ не є обов'язковим, і відповідно до частини третьої статті 53 МК України за наявності визначених законом підстав (наявність обґрунтованого сумніву) може додатково подаватися декларантом лише у випадку визначеному частиною 3 статті 53 МК України, надавши відповідачу копії митних декларацій країни відправлення, за правильність складання яких відповідає постачальник позивача China Tools Export sp. z o.o.
Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 у справі № 813/1350/14 вказав, що покупець не відповідає за заповнення експортної декларації країни відправлення.
Суд звертає увагу, що частини 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Серед вказаного переліку відсутня необхідність надавати контролюючому органу коносаменти.
В оскаржуваних рішеннях також вказано, що відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR у графі 22 відсутні будь які відмітки відправника.
Проте, факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару чи незаповнення граф 22 жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару.
CMR є транспортним документом, який не містить відомостей про вартість перевезення, а тому зміст такого документа не впливає на можливість відповідача перевірити вартість перевезення з інших документів.
Окрім того, відповідач також посилається на те, що згідно з пунктом 3.1 Контракту, якщо інше не встановлено сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки постачальником відповідної партії товару та отримання покупцем відповідного інвойсу (рахунку-фактури). Відповідно до поданого рахунку-фактури від 02.08.2024 №FS-EXP-001436/24 умови оплати 100% протягом 50 днів після видачі CMR. Тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені замовлення до митного оформлення не подавалась).
У постанові від 11.06.2019 по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Даючи оцінку умовам поставки та умовам оплати (до виставлення інвойсу), слід виходити з того, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18.
В свою чергу, Львівська митниця не є тим органом на якого законодавством покладено обов'язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 №815/137/17.
Суд зазначає, що позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України. Замовлення не містить інформації, яка може вплинути на визначення митної вартості товару.
Суд також зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.
З оскаржених рішень видно, що джерелом коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом є митна декларація від 24.06.2024 №UA100320/2024/421046. Проте, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), що додатково свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішення.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність рішень про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000475/2 від 19.08.2024, № UA209000/2024/000480/2 від 21.08.2024, № UA209000/2024/000482/2 від 22.08.2024, № UA209000/2024/000484/2 від 23.08.2024, № UA209000/2024/000494/2 критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 16772,43 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000475/2 від 19.08.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000480/2 від 21.08.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000482/2 від 22.08.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000484/2 від 23.08.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000494/2 від 28.08.2024.
Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-ІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 45544314 місцезнаходження: 88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Міксата Кальмана, 48) судовий збір у розмірі 16772 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн 43 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.