19 листопада 2025 рокусправа № 380/18305/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 11.06.2025;
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 11.06.2025.
Ухвалою від 12.09.2025 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 380/22838/24 перерахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення у розмірі 3275,06 грн. Однак, відповідач не здійснив нарахування та не виплатив компенсацію втрати частини доходу.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх.№81899 від 14.10.2025), у якому зазначає, що НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії є необґрунтованими, у задоволенні яких слід відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14 серпня 2024 року № 380-ОС припинено контракт та звільнено з військової служби згідно з підпунктом «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону в запас підполковника ОСОБА_1 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19 серпня 2024 року № 386-ОС виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року.
Відповідно до інформації відображеної в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення слідує, що ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у період - з січня 2015 року по грудень 2017 року включно - в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_4 ) правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) та з січня 2018 року по грудень 2018 року включно - у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17.12.2024 у справі № 380/22838/24 визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , з-поміж іншого, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.05.2025 у справі № 380/22838/24 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишив без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в справі № 380/22838/24 без змін.
11.06.2025 відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 380/22838/24 здійснено, з-поміж іншого, перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення на загальну суму 3 275,06 грн (вказана сума увійшла до складу загальної 4 352,57 грн), що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та довідкою щодо перерахунку щомісячної додаткової грошової винагороди.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Статтями 3 та 4 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв Постанову № 159, якою затверджено "Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
Пунктом 1 Порядку № 159 визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється, як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі № 681/423/15-а, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 05.10.2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18 та від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а та від 29.04.2021 року у справі № 240/6583/20.
Суд встановив, що 11.06.2025 відповідач на виконання рішення суду здійснив виплату позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Однак, під час проведення цієї виплати відповідач не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, що відповідачем не заперечується.
Оскільки факт несвоєчасної виплати за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, встановлений рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 380/22838/24, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Компенсація втрати частини доходу є спеціальним видом юридичної відповідальності, який застосовується до органу, що здійснює нарахування та виплату доходів, з метою захисту майнових інтересів громадян та є прямим правовим наслідком невиконання обов'язку щодо своєчасного нарахування та виплати особі відповідних доходів.
При цьому основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Розглядаючи справу № 240/11882/19, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
А в постанові від 29.04.2021 при розгляді справи № 240/6583/20 Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та вважав, що наведені правові норми, якими врегульовані спірні правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.
Аналогічна позиція також була висловлена Верховним Судом і в постановах від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16 та від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.
Враховуючи вищевикладене, суд висновує щодо протиправної бездіяльності відповідача стосовно ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, за весь час затримки виплати
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з лютого 2016 року по день фактичної виплати 11.06.2025.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ), ЄДРПОУ НОМЕР_6 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 11.06.2025.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 11.06.2025.
4.Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна