про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2025 рокусправа № 380/22616/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у м. Львові матеріали позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:(мовою оригіналу):
"1. ППР №4140/13-01-07-09 від 07.06.2022 на суму 17000,00 грн, ППР №4141/13-01-07-09 від 07.06.2022 на суму 5100,00 грн, ППР №4143/13-01-07-09 від 07.06.2022 на суму 30,00 грн, ППР №4142/13-01-07-09 від 07.06.2022, ППР №000/76590905 від 26.09.2022 рік на суму 1020,00 грн. визнати недійсними та скасувати.
2. Відновити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (2451411479) реєстрацію платника єдиного податку 2 групи.
3. Судові витрати стягнути з відповідача.".
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду :
- фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позову немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач заявляє вимоги про скасування ППР, що є вимогами майнового характеру - ціною позову є сума нарахованих зобов'язань згідно спірних ППР. Позовна заява також містить вимогу немайнового характеру (відновити реєстрацію платника єдиного податку 2 групи) - судовий збір становить 3028,00 грн.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
Відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір у таких розмірах:
- за вимогу немайнового характеру - 3028,00 грн;
- за вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позовній заяві позивач посилаючись на п.11, 15 ч.2 ст.3 ЗУ "Про судовий збір" вважає, що він звільнений від сплати судового збору.
Варто зауважити, що положеннями ч.2 ст.3 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за подання:
- позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду (п.11 ч.2 ст.3);
- позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (п.15 ч.1 ст.3).
Однак предметом розгляду у даній справі є правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень та прийняття рішення про анулювання позивачу реєстрацію платника єдиного податку ІІ групи, що не підпадає під передумови звільнення від сплати судового збору за ст.3 ЗУ "Про судовий збір".
Крім того, згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення прийняті 07.06.2022. При цьому до суду позивач звернувся 14.11.2025, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ст.122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Як стверджує позивач про існування спірних ППР йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи №380/16633/25. Проте, жодних доказів такого твердження позивач не надав. Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску також відсутня.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями ст.94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
До позовної заяви позивач долучив диск CD на якому розміщені письмові докази в електронних копіях.
Проте, такі копії не засвідчені у встановленому законом порядку, зокрема, на них не накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Відтак, позивачем до позовної заяви не долучено жодного письмового доказу, які підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не зазначив наявність підстав, що унеможливлюють подання таких доказів.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме:
- надання документу про сплату позивачем судового збору : - за вимогу немайнового характеру - 3028,00 грн; - за вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
- надання заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів;
- подання письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у кількості сторін у справі).
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/22616/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяМорська Галина Михайлівна