18 листопада 2025 рокусправа № 380/26176/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" про стягнення грошових коштів,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-листопад 2024 року у розмірі 247 974,98 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в Українсько-німецькому спільному підприємстві в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" працювали особи, які відповідно до п.п. "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач стверджує, що на адресу відповідача був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за січень-листопад 2024 року в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Втім, Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" не сплатило у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за січень-листопад 2024, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по цих витратах у розмірі 247 974,98 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Отже, суд розглядає справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Ухвалою від 06.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Ухвала від 06.01.2025 про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу в його електронний кабінет 06.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
27.01.2025 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що 26.01.2022 ТОВ "Інтернешл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" прийняло рішення № 01/2022 про припинення діяльності Товариства та призначення ліквідатора. Строк заявлення кредиторських вимог до Товариства складає два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення. Такі відомості внесені до Єдиного державного реєстру 26.01.2022.
Отже, строк заявлення Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області кредиторських вимог до ТОВ "Інтернешл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" закінчився через 2 місяці з дня оприлюднення, тобто 26.03.2022.
Наголошує, що на зазначену дату, 26.03.2022 відповідач не отримав від позивача жодного письмового повідомлення щодо заявлення фондом будь-яких кредиторських вимог, а, отже, позивачем на даний час пропущено строк на заявлення кредиторських вимог до ТОВ "Інтернешл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)".
Відтак, у Пенсійного фонду України відсутні передбачені законом підстави щодо заявлення кредиторських вимог.
Із наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.
03.02.2025 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що у Дрогобицькому відділі державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства на виконанні перебуває 13 виконавчих документів про стягнення заборгованості у сумі 1 088 871,94 грн з Українсько-німецького спільного підприємства в формі ТОВ "Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (СМ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відмічає, що відповідно до надісланих відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодуванню Пенсійному фонду України за період з січня до листопада 2024 року підлягає сума у розмірі 247 974,98 грн. Крім цього, стягнення з відповідача сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах постійно проводиться у відповідності до рішень суду, на виконання яких виконавчі листи скеровані до органів державної виконавчої служби, в тому числі і за рішеннями суду, які постановлені після 26.01.2022 - внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи - Українсько-німецького спільного підприємства в формі ТОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" у справах № 380/1112/22, № 380/19036/22, № 380/8455/23, № 380/12772/22, № 380/23989/23, № 380/1092/24.
Із наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Основними нормативно-правовими актами, які здійснюють регулювання відносин, пов'язаних з пенсійним забезпеченням, призначенням, перерахунком та виплатою пенсій, справлянням та використанням збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відшкодуванням витрат Пенсійному фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), Закон України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) та Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Відповідно до ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з абз. 5 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР у редакції № 2148-VIII від 03.10.2017 для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР).
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Статтею 13 Закону № 1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- пункт "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- пункти "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Вказані Списки затверджені постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" № 461 від 24.06.2016.
Відповідно до п. 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 16.01.2003 № 36 (далі - Постанова № 36), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зазначеним вище особам пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція № 21-1).
Відповідно до п. 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.7 вказаної Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції).
За правилами п. 6.9 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Із матеріалів справи суд встановив, що за спірний період роботи в Українсько-німецькому спільному підприємстві в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" є працівники, які отримали право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1 та Списком № 2.
Таким чином, Українсько-німецьке спільне підприємство в формі ТОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" зобов'язане згідно з п. 6.8 Інструкції в термін до 25 числа щомісячно забезпечувати відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно з наданими розрахунками.
Щодо доводів відповідача про те, що 26.03.2022 закінчився строк заявлення позивачем кредиторських вимог в сумі заявленої Підприємству заборгованості, суд наголошує, що при вирішенні цього спору суд надає оцінку обґрунтованості позовних вимог, тобто встановлює наявність законних підстав для стягнення з Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Отже, в межах цього спору суд не вирішує питання про черговість погашення заборгованості.
Варто відмітити, що абзац 2 пункту 6.8 статті 6 Інструкції № 21-1 забороняє Пенсійному фонду направляти на адресу підприємства, що знаходиться в стадії ліквідації, розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, натомість не містить приписів щодо зупинення нарахування сум для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на такому підприємстві.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача розрахунки по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Загальна сума витрат, які необхідно відшкодувати, становить 247 974,98 грн.
Втім, відповідач добровільно не відшкодував на користь позивача суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 247 974,98 грн.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1- 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач у добровільному порядку не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню цих витрат у сумі 217 681,26 грн, позовні вимоги є обґрунтованими, а вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.
За правилами статті 139 КАС України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Тураша, буд. 20; код ЄДРПОУ 14300674) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ 13814885) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-листопад 2024 року у сумі 247 974 грн (двісті сорок сім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн 98 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисильова Ольга Йосипівна