18 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4599/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді К.М. Притули, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Гідросенд» (ЄДРПОУ 41095214, 27552, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Власівка, вул. Молодіжна, 65) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ПП «Гідросенд» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми «В4» № 00075890707 від 17.06.2025 в частині, якій ПП «Гідросенд» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 736 947 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що господарські операції між ПП «Гідросенд» та контрагентом ТОВ «КГ Агро», зазначеним в акті перевірки підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач позовних вимог не визнав. У поданому відзиві на позов представник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки ПП «Гідросенд» в додатку 2 до уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року (№9115975543 від 29.04.2025) включено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 736 947,05 гривень по постачальнику ТОВ «КГ АГРО» (код ЄДРПОУ 40197741) всупереч п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, у показниках рядків 10.3 і 17 (колонка Б) податкової декларації за березень 2025 року операцій з придбання насіння соняшника, що не відбулися у дійсності.
Ухвалою судді від 08.07.2025 відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 26.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
10.10.2025 суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження, що відображено в протоколі судового засідання.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Гідросенд» щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт №6688/11-28-07-07/41095214 від 29.05.2025 (т.1 а.с.75-103).
Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.3 ст.198 ПК України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за березень 2025 року на суму 1 771 281 грн.
На підставі акту перевірки №6688/11-28-07-07/41095214 від 29.05.2025, ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 17.06.2025 №00075890707, яким ПП «Гідросенд» зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість на суму 1 771 281 грн. (т.1 а.с.131-132)
Так, в акті перевірки вказано, що підстави для позбавлення платника податку права на від'ємне значення з податку на додану вартість за березень 2025 року виникли, виходячи з наступного:
- ПП «Гідросенд» при співставлені даних Єдиного реєстру зареєстрованих податкових накладних з даними декларації з податку на додану вартість та даними бухгалтерського обліку (картка рахунку 361 по контрагенту) встановлено: не включення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість операцій з реалізації шрот соняшниковий універсальний тостований негранульований ТОВ «АГРАРНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 36047216) за березень 2025 року на суму 34334,40 грн. Податкова накладна №35 від 11.03.2025 року по вищезазначеним операціям зареєстрована в ЄРПН із вищевказаними сумами податку на додану вартість з запізненням 01.05.2025;
- ПП «Гідросенд» в додатку 2 до уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року (№9115975543 від 29.04.2025) включено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 736 947, 05 грн по постачальнику ТОВ «КГ АГРО» всупереч п.198.1 п.198.3 ст.198 ПК України, у показниках рядків 10.3 і 17 (колонка Б) податкової декларації за березень 2025 року операцій з придбання насіння соняшника, що не відбулися у дійсності.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що погоджується з висновками акту перевірки в частині визначених порушень щодо невключення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість операцій з реалізації шроту соняшникового універсального тостованого гранульованого ТОВ «АГРАРНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 36047216) за березень 2025 року на суму 34334,40 грн.
Натомість, ПП «Гідросенд» не погоджується із висновками податкового органу в частині визнання безтоварними, такими, що не відбулися в дійсності господарських операцій за березень 2025 року з контрагентом-постачальником насіння соняшника ТОВ «КГ АГРО» на суму 1 736 947 грн.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абз. «а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому у п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Суд враховує, що відповідачем не встановлено факту формування податкового кредиту не на підставі податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Натомість визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення такої господарської діяльності.
З огляду на пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов'язана з господарською діяльністю платника податків.
Суд зауважує, що господарська діяльність платника податків повинна здійснюватися з належною податковою обачністю, як законною передумовою одержання податкової вигоди, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Європейського суду з прав людини «Булвес АД проти Болгарії».
Судом встановлено, що 17.02.2025 між ПП «Гідросенд» (покупець) та ТОВ «КГ АГРО» (постачальник) укладено договір поставки №17022501/2 відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію - насіння соняшника (в подальшому «товар»), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити оплату товару на умовах даного договору (т.1 а.с. 134-137).
В акті №6688/11-28-07-07/41095214 від 29.05.2025 вказується про нереальність господарських операцій позивача з придбання насіння соняшника у ТОВ «КГ АГРО», з огляду на те, що у наданих на перевірку ПП «Гідросенд» товарно-транспортних накладних щодо перевезення ТОВ «КГ АГРО» (насіння соняшнику) місце відпуску товарів зазначено Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Миколаївка-1, вул. Садова-5А, що не відповідає адресі жодного зі складів, чим не підтверджується факт отримання/передачі товару (насіння соняшника), задекларованого як придбаний ТОВ «КГ АГРО» саме від даного постачальника складські приміщення з яких могло відбуватись відвантаження були відсутні.
Враховуючи наведене, відповідачем зроблено висновок про неможливість встановити адресу, з якої фактично здійснювалось перевезення насіння соняшника та встановити його походження, а також неможливо ідентифікувати ланцюг його постачання від ТОВ «КГ «АГРО» (безпосередньо або від інших суб'єктів господарювання), що свідчить про відсутність фактичного руху активів від ТОВ «КГ АГРО» до ПП «Гідросенд».
Натомість вказані висновки відповідача, спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, в матеріалах справи міститься лист ТОВ «КГ «АГРО», відповідно до змісту якого підприємство підтверджує укладання договору поставки №17022501/2 від 17.02.2025 з ПП «Гідросенд» та зазначає, що відповідно до вищезгаданого договору ТОВ «КГ АГРО» поставило на адресу позивача власно вирощену продукцію, а саме насіння соняшнику в кількості 803391 кг, на загальну суму 22 026 414, 43 грн, в тому числі ПДВ 2 704 998,27 грн. Крім того, повідомлено, що між ТОВ «КГ АГРО» та ФОП Рєзнік укладено договір оренди будівлі №ДУ-1 від 01.10.2024. Дане складське приміщення знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Миколаївка-1, вул. Садова, 5А, використовується складське приміщення для зберігання соняшника, на підтвердження чого надано копію вказаного договору оренди.
Крім того, ТОВ КГ "АГРО", в листі зазначає, що у 2024-2025 роках товариство мало в обробітку більше 3000 гектар земельних ділянок, та на підтвердження того що насіння соняшника поставлене позивачу було саме власно вирощеним надало копії звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2024 року за формою 4-сг, копію звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів ягід і винограду за формою №29-сг, копію звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур за формою №37-сг (т.1 а.с.228-234).
Крім того, на підтвердження придбання позивачем насіння соняшника у ТОВ "КГ АГРО" було надано: копію договору поставки №17022501/2; специфікації до договору поставки №17022501/2; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; рахунки на оплату та платіжні інструкції.
Податковий орган не заперечує, що всі первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, господарські операції належно обліковані в бухгалтерських документах позивача.
Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 зазначив, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на наявність в матеріалах справи документальних доказів придбання позивачем насіння соняшника, яка в подальшому була передана на переробку, суд вважає безпідставним висновок податкового органу про непідтвердженість походження такої сировини.
Суд враховує, що доказами наданими позивачем та дослідженими судом під час розгляду справи підтверджено факт реальності господарських операцій ПП «Гідросенд» з ТОВ «КГ АГРО», а також зміну майнового стану ПП «Гідросенд» внаслідок такої господарської операції.
У даній справі відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.
Первинні документи за цей період, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зауважень щодо форми та змісту цих документів відповідач не висував, порушень порядку їх складання не встановив. У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідач не спростував та не довів, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.
У ході судового розгляду справи відповідач не надав достатніх та достовірних доказів, які б доводили нереальність виконання операцій з постачання насіння соняшника, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків або позбавляють його права на бюджетне відшкодування, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26054,21 грн.
28 липня 2025 року позивачем подано до суду заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн.
04.08.2025 відповідачем подано до суду заперечення щодо задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги від 30 червня 2025 року та додаток №1 до договору, копію рахунку на оплату №5 від 07.07.2025, акт виконаних робіт (прийняття послуг) від 07.07.2025.
За приписами ч.ч.3, 4 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, вказано в акті виконаних робіт (прийняття послуг) від 30.06.2025. Так, адвокатом здійснено ознайомлення з актом перевірки та його аналіз (1 година х 2000 грн.) 2000 грн, ознайомлення з первинними бухгалтерськими та іншими документами, які є додатковою базою в предметі спору, їх аналіз, збір додаткових доказів (3 години) 6000 грн, складання позовної заяви з формуванням додатків до неї 2000 грн, участь в судовому розгляді справи у суді 4000 грн, разом 14000 грн.
Відповідно до 4.7. додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 30.06.2025 сторони погодились з тим, що розмір гонорару за цим Договором становитиме 14000 грн.
Частиною сьомою статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, стаття 134 КАС України забезпечує право особи на правову допомогу, та, разом з тим, запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п'ятій цієї статті. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (зокрема, пункт 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункт 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01).
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд, дослідивши заяву представника позивача, встановив, що заявлені до стягнення витрати позивача на правничу допомогу є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Таким чином, в даному випадку заява представника позивача, з огляду на засади (принципів) адміністративного судочинства, підлягає задоволенню.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 26054,21 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 14000 грн) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов приватного підприємства «Гідросенд» (ЄДРПОУ 41095214, 27552, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Власівка, вул. Молодіжна, 65) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми «В4» № 00075890707 від 17.06.2025 в частині, якій ПП «Гідросенд» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 736 947 грн.
Стягнути на користь приватного підприємства «Гідросенд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судовий збір в сумі 26054,21 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 14000 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА