про самовідвід судді
19 листопада 2025 року Київ № 320/37693/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву судді Скрипки І.М. про самовідвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , предметом якого є бездіяльність відповідача щодо невиконання заяви позивача та ненадання йому письмової довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як таку, що порушує вимоги пункту 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та ненадання відповіді на заяву від 09.06.2025, у порушення вимог статті 20 Закону України «Про звернення громадян».
Ухвалою суду від 12.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
10.11.2025 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. від розгляду цієї справи.
Зі змісту заяви вбачається, що в порушення статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, справа не розглянута протягом 90 днів із дня відкриття провадження, а в порушенням вимог частини восьмої статті 171 Кодексу - суддя вирішувала питання про відкриття провадження протягом 19 днів. Станом на 10.11.2025 справа так і не розглянута.
Решта доводів заяви зводиться до оцінки дій та рішень судді у зв'язку з ухваленням рішень суду в інших справах за позовами позивача не на його користь, а саме: № 320/33719/24 та № 320/1028/25. У зв'язку із цим, не погоджуючись із рішеннями суду в інших справах, за наведених у заяві про відвід обставин, які вважає порушеннями його прав, вимушений звернутися зі скаргами на дії судді до ВРП (Вищої ради правосуддя).
На переконання позивача, існують сумніви у неупередженості суду, що може бути приводом для відводу.
Ухвалою суду від 10.11.2025 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. у справі № 320/37693/25.
Матеріали адміністративної справи № 320/37693/25 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 для розгляду заяви про відвід судді Скрипки І.М. адміністративну справу передано на розгляд судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою суду від 11.11.2025 (суддя Горобцова Я.В.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. в адміністративній справі № 320/37693/25, та постановлено передати адміністративну справу № 320/37693/25 до відділу документального забезпечення та контролю Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України іншим суддею, визначеним згідно статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.11.2025 суддею Скрипкою І.М. подано заяву про самовідвід, яку мотивовано необхідністю виключити будь-який сумнів у стороннього спостерігача щодо безсторонності суду і явною недовірою до судді у цій справи, висловленої позивачем, зокрема, і через факти відмови у задоволенні його позовних вимог у інших справах, які розглядалися суддею Скрипкою І.М.
За приписами пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
За положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини визначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
У рішенні від 15.10.2009 у справі «Мікаллеф проти Мальти» Європейський суд з прав людини вказав, що будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись.
У рішенні від 15.07.2005 у справі «Межнаріч проти Хорватії» цей же суд зазначив, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості.
У справі «Кастілльйо Альгар проти Іспанії» (рішення від 28.10.1998) ЄСПЛ зазначив, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.
У рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» і рішенні від 03.05.2007 у справі «Бочан проти України» ЄСПЛ наголосив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У рішенні від 08.04.2010 у справі «Фельдман проти України» ЄСПЛ визнав порушенням статті 6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.11.2021 у справі № 11-202сап21 звернула увагу на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі.
Згідно з висновком Венеційської Комісії від 11.12.2020 № 1012/2020, для суддів важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості.
Із метою забезпечення об'єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, усунення будь-яких сумнівів в учасників справи та у стороннього спостерігача щодо безсторонності, неупередженості та незалежності судді Скрипки І.М., а також виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду справи або ж упередженості при її розгляді (хоча і відсутні такі зацікавленість і упередженість) при розгляді вказаної адміністративної справи, а також, ураховуючи виключно сумнів позивача ОСОБА_1 в об'єктивному розгляді справи під головуванням судді Скрипки І.М., зважаючи на явну недовіру і великі сумніви у неупередженості позивача при розгляді цієї справи з підстав ухвалення Київським окружним адміністративним судом під головуванням судді Скрипки І.М. рішень в інших адміністративних справах за позовом ОСОБА_1 не на його користь, а саме: № 320/33719/24 та № 320/1028/25, зважаючи на те, що і позивач наголосив у своїй заяві про обов'язок суду гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно безсторонності, і на тому, що відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді, посилання ОСОБА_1 на практику Європейського суду з прав людини у питанні безсторонності і неупередженості суду, уважаю (як із метою уникнення гарантування виключення будь-якого обґрунтованого сумніву у стороннього спостерігача у безсторонності суду у цій справі, а також запобігання будь-яким спробам посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності), - за необхідне задовольнити подану заяву про самовідвід із цих підстав.
Згідно з вимогами частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
задовольнити заяву судді Скрипки І.М. про самовідвід.
Відвести суддю Скрипку І.М. від участі у розгляді справи № 320/37693/25.
Передати адміністративну справу № 320/37693/25 до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.