18 листопада 2025 року м. Київ справа №320/8401/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 03.10.2023 №035947.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною та необґрунтованою, оскільки позивач не надавав жодних послуг з перевезення вантажу, оскільки перевозив вантаж для власних потреб.
В обґрунтування позовних вимог товариство зазначало, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні допущено помилки при визначенні суб'єкта господарювання, який має нести відповідальність за порушення. Наголошували, що підприємство позивача не було автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» у спірному випадку, а також не було власником відповідного транспортного засобу. Звертали увагу на укладені договору із іншим суб'єктом господарювання, який і був виконавцем транспортно-експедиторських послуг, стверджували на направленні підтверджуючих документів до Укртрансбезпеки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку зі звільненням судді з посади, справа №320/8401/24 передана на розгляд судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 прийнято справу до провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали, що основною інформацією для притягнення особи до відповідальності несуть саме ті документи, які водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника подає до контролюючого органу під час проведення перевірки.
У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позов. Зазначили, що твердження відповідача є помилковими, оскільки товариство є транспортним експедитором, тобто суб'єктом господарювання, який не здійснює перевезення вантажів, а виконує організацію та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів, а не автомобільним перевізником. Вказали, що документи на підтвердження цієї позиції подавалися до Укртрансбезпеки, однак залишилися поза увагою.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» є юридичною особою, місцезнаходження якої 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, прим. 711-713 (в літ. « 1а»), основний вид економічної діяльності інша допоміжна діяльність у сфері транспорту
28.08.2023 посадовими особами відділу державного накладу (контролю) Укртрансбезпеки у Одеській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом щодо транспортного засобу SCANIA/TRAILER, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
Перевірку проведено на підставі направлення від 25.08.2023 №34/В та з урахуванням щотижневого графіку проведення рейдових перевірок.
Водієм ОСОБА_1 до перевірки було надано протокол перевірки технічного стану ТЗ № 01093-00392-22, посвідчення водія НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , який належить ТОВ «Трейт Транс», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_2 , ТТН №0004944 від 28.08.2023, калібрувальний протокол тахографу від 19.08.2021.
У товарно-транспортній накладній №0004944 від 28.08.2023 у графі «автомобільний перевізник» вказано «через Вертикаль ТЕК ТОВ».
За результатами перевірки складено акт № АР 016961 від 28.08.2023, у якому констатовано відсутність протоколу перевірки технічного стану ТЗ, протокол перевірки та адаптації тахографа ТЗ, відповідно, стверджено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Водій із актом ознайомлений, що підтверджується особистим підписом, від пояснень відмовився.
02.10.2024 направило заперечення на акт перевірки № АР 016961 від 28.08.2023, у якому виклало пояснення про те, що не є автомобільним перевізником у спірній ситуації, а протилежні висновки відповідача ґрунтуються виключно на зазначенні у товарно-транспортній накладній найменування підприємства позивача. Тут же наголошували, що ТОВ « ТЕК ВЕРТИКАЛЬ» не здійснювало перевезення вантажів, а було замовником надання таких послуг. До заперечень додали договір від 21-06/22 від 21.06.2022, акт здачі-прийняття робіт від 28.08.2023, копію реєстру перевезень до акту надання послуг, копію товарно-транспортної накладної від 28.08.2023, витяги з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо себе та щодо свого контрагента ТОВ «Трансекспедиція-НК» (основним видом діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт).
03.10.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №035947, якою до позивача, відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. за відсутність на момент проведення перевірки протоколу перевірки технічного стану ТЗ, протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ.
13.10.2023 товариством «ТЕК ВЕРТИКАЛЬ» подано до Державної служби України з безпеки на транспорті скаргу на постанову №035947 від 03.10.2023 з документами на обґрунтування своєї позиції.
Рішенням Державної служби України з безпеки на транспорті від 18.10.2023 «Про розгляд скарги» оскаржувану постанову залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Як вбачається із товарно-транспортної накладної №0004944 від 28.08.2023, замовником є ТОВ «Агропросперіс Трейд» (м. Вінниця), вантажовідправником ТОВ «ТІС Зерно», вантажоодержувачем ТОВ «Транс-Сервіс» (м. Чорноморськ), пункт навантаження ТОВ «Тіс -Зерно», Одеська область, с. Візирка, порт Південний, 16 причал; пункт розвантаження - МТП «Чорноморськ», ТОВ Транс-Сервіс», м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 32, критий склад №8.
У графі «автомобільний перевізник» вказано «через Вертикаль ТЕК ТОВ».
Також судом досліджено договір надання транспортно-експедиторських послуг від 21-06/22 від 21.06.2022, укладений товариством «Транспортно-експедиторська компанія «ВЕРТИКАЛЬ» (замовник) із ТОВ «Трансекспедиція-НК» (виконавець). У відповідності до пункту 1.1. цього договору виконавець зобов'язується за дорученням замовника за винагороду і за рахунок замовника організувати виконання транспортно-експедиторських послуг та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів вказаних замовником, залізницею та/або автомобільним транспортом при внутрішньодержавних та/або міжнародних перевезеннях. Також у пункті 2 договору закріплено, що виконавець зобов'язується організувати заявлене замовником перевезення в строк не пізніше трьох робочих днів з моменту подачі заявки і оплати вартості перевезення. Виконавець зобов'язується здійснювати своєчасне забезпечення надання транспортних засобів, з необхідними умовами і термінами їх використання.
Також позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ТЕ-0000036, підписаний 28.08.2023 товариствами «Транспортно-експедиторська компанія «ВЕРТИКАЛЬ» і ТОВ «Трансекспедиція-НК». В акті зазначено про проведення виконавцем по рахунку №ТЕ-0000036 транспортних послуг по перевезенню пшениці по маршруту Візирка-Чорноморськ, де виконавцем є саме ТОВ «Трансекспедиція-НК».
Перераховані документи подавалися позивачем до Укртрансбезпеки разом із запереченнями на акт перевірки, а потім із скаргою на постанову на застосування штрафу.
Суд зазначає, що позивач факту порушення законодавства про автомобільний транспорт в частині відсутності документів, підтверджуючих облік робочого часу водія (заповнених тахокарт) не заперечував.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За нормами пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до пункту 5 названого Положення Укртрансбезпека здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (Закон № 2344-III).
За визначенням у статті 1 названого Закону:
автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом;
автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Відповідно до положень частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством (стаття 18 Закону № 2344-III).
Згідно вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (стаття 48 Закон № 2344-III).
За правилами частини другої статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
У відповідності до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком №1567, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11 2006 (Порядок №1567).
Як закріплено у пункті 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).
За нормами пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (пункт 26 Порядку №1567).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі (пункт 26 Порядку №1567)
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (Положення №340).
За нормами пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
У відповідності до абзацу першого пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 6.2 Положення №340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (пункт 6.4 Положення №340).
За положеннями пункту 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (Інструкція № 385), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
За положеннями пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:
забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);
зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;
аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
За визначенням у пункті 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Також суд звертає увагу на постанову Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 1145, якою затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
За змістом пункту 3 цього Порядку для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.
За нормами пункту 6.2 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 11 серпня 2010 року № 379 за письмовою заявою власника транспортного засобу фізичної особи, зразок якої наведено в додатку 14 до цієї Інструкції, про надання права керування цим транспортним засобом іншій фізичній особі (за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) працівниками Центру оформляється та видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві.
Також, згідно з пунктом 6.3 Інструкції встановлено, що якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
За наведеного вище, суд приходить до наступних висновків.
По-перше, факт порушення законодавства про автомобільний транспорт не оспорюється сторонами, зокрема, відсутність протоколу перевірки технічного стану ТЗ та протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ.
По-друге, стосовно того чи можна вважати позивача належним суб'єктом відповідальності за правопорушення у досліджуваному випадку, суд зазначає таке.
Так, у спірному випадку власниками транспортного засобу з напівпричепом були зазначені вище фізичні особи, а не підприємство позивача.
Також встановлено, що ТОВ «ТЕК ВЕРТИКАЛЬ» уклало договір про надання транспортно-експедиторських послуг із ТОВ «Трансекспедиція-НК», за яким саме виконавець - ТОВ «Трансекспедиція-НК» зобов'язаний надавати послуги з організації перевезень. На підтвердження виконання перевезення у спірному випадку товариством «Трансекспедиція-НК» - позивачем надано і акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
При цьому, названі документи подавалися позивачем відповідачу разом із запереченням на акт перевірки та разом із скаргою на постанову про накладення адміністративно-господарських санкцій.
Суд зазначає, що саме автомобільний перевізник є особою відповідальною за умови праці та відпочинок водія, і, відповідно, забезпечення наявності документів на підтвердження цього.
У той же час, власник транспортного засобу повинен належним чином оформлювати передачу транспортного засобу у користування, з метою, у тому числі, виявлення особи, відповідальної за порушення законодавства про автомобільний транспорт, щоб, у цьому випадку, у посадових осіб Укртрансбезпеки було чітке і безальтернативне розуміння, хто є суб'єктом відповідальності.
Також суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, про те, що визначити автомобільного перевізника можна на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу.
За наведеного, суд приходить до висновку, що надані товариством докази (договір, акт приймання-передачі, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів) дають підстави стверджувати, що позивач не був перевізником у спірних відносинах. Доводи про те, що у межах спірних відносин ТОВ «ТЕК ВЕРТИКАЛЬ» не було перевізником, відповідачем не спростовано.
За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Із урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке
За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до платіжної інструкції від 01.11.2023 № 1763 позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2684,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.10.2023 №035947.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «ВЕРТИКАЛЬ» (код ЄДРПОУ: 43133523; місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, прим. 711-713) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 18 листопада 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.