18 листопада 2025 року справа №320/38741/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарнаї комісії прокурорів про застосування адміністративного арешту активів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.04.2023 № 78 дп-23 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладання на неї дисциплінарного стягнення у виді догани та закрити дисциплінарне провадження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи визначено суддю ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/38741/23.
З огляду на звільнення судді ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Марича Є.В.
Ухвалою суду справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовного провадженні.
Суд враховує, що відповідачем до суду подано заяву про визнання позову.
Дослідивши обставини справи, судом було встановлено наступне.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 78 дп-23 від 12.04.2023р. ОСОБА_1 , яка обіймає посаду начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
У рішенні № 78 дп-23 від 12.04.2023р. Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів констатовано, що протиправне діяння прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020110300000208 розпочалось 24.12.2020р. та завершилось 15.02.2022р. у день постановлення ухвали Білоцерківським міськрайонним судом про закриття кримінального провадження (15 сторінка рішення).
При цьому, відповідач зазначає, що строк накладення дисциплінарного стягнення на прокурора ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку вчиненого щодо кримінального провадження № 12020110300000208 не минув (15 сторінка).
Позивачка із таким твердженням не погоджується, що і послугувало підставою для їїзвернення до суду із даним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Статтею 43 вищевказаного Закону передбачено підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Нормами статті 44 Закону № 1697-VII закріплено, що дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.
У відповідності до ч. 1 ст. 45 Закону №1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Стаття 46 Закону №1697-VII регламентує порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги.
Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки (ч. 4 ст. 46 Закону №1697-VII).
Відповідно до ч. 6, 10, 11 ст. 46 Закону №1697-VII, під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.
Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.
Згідно ч. 1, 2 ст. 47 Закону №1697-VII, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
Вимогами ст. 48 Закону №1697-VII передбачений порядок прийняття рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора.
Так, відповідно до ч. 1, 3, 4, 6 ст. 48 Закону №1697-VII, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;
2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;
3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;
4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;
5) порядок і строк оскарження рішення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону №1697-VII, на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, догана.
Згідно з згідно з ч. 4 ст. 48 Закону №1697-VII, рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Тобто вказаною нормою закону чітко визначено строк упродовж якого прокурора можна притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Суд зауважує, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_3 розпочався 15.02.2022р. та, з урахуванням її перебування в 2022р. у двох відпустках загальною тривалістю 21 календарний день (наказ керівника обласної прокуратури № 125вк від 16.02.2022р. про надання частини щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 21.02. по 06.03.2022ро. та наказ керівника обласної прокуратури № 740вк від 26.08.2022р. про надання частини щорічної відпустки тривалістю 7 календарних днів з 5 по 11.09.2022р.), закінчився 08.03.2023р.
В період часу з 15.02.2022р. по 15.02.2023р. позивачка на лікарняному не перебувала, що підтверджується інформацією із порталу електронних послуг ПФУ України.
Враховуючи викладене, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №78 дл-23 від 12.04.2023р. про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани вважається таким, що прийняте поза межами строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, який передбачений ч, 4 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру», а саме через 35 днів піся спливу строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
3 огляду на наведені обставини рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 78 дп-23 від 12.04.2023р. про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Юрія Ільєнка, 81-б; код ЄДРПОУ 41356563) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Юрія Ільєнка, 81-б; код ЄДРПОУ 41356563) № 78 дп-23 від 12.04.2023р. про притягнення начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності та накладання на неї дисциплінарного стягнення у виді догани, закрити дисциплінарне провадження.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Юрія Ільєнка, 81-б; код ЄДРПОУ 41356563).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.