18 листопада 2025 року справа №320/26549/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Київській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні у розмірі 7 405 грн. 03 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених ЗУ «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески. за три роки (2020-2022), що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2023 року, з дати призначення пенсії за віком, тобто з 30.08.2023 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 в період роботи на посаді медичної сестри відділення реанімації та анестезіології (відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії) Держаної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» з 01.01.2004р. по 27.12.2010р. в одинарному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити донарахування та ОСОБА_1 пенсії з зарахуванням у страховий стаж у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи на посаді медичної сестри відділення реанімації та анестезіології (відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії) Держаної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» з 01.01.2004 року по 27.12.2010 року, з дати призначення пенсії, тобто з 29.12.2010р.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у спрощеному позовному провадженні без призначення судового засідання.
Дослідивши обставини справи, судом було встановлено наступне.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку та отримувала пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві за вислугу років відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 3У «Про пенсійне забезпечення» з 29.12.2010 року.
3 30.08.2023р. позивачу була призначена пенсія за віком, як матері дитини з інвалідністю з дитинства, відповідно до ст. 115 ЗУ «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
25.09.2023р. представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії позивачки із врахуванням пільгового стажу з 01.01.2004р. в подвійному розмірі.
Листом № 2600-0202-8/204114 від 17.10.2023р. ГУ ПФУ у м. Києві було повідомлено, що з 30.08.2023 року позивача згідно з поданої заяви про призначення пенсії за віком Головним управлінням ПФУ в Київській області переведено на пенсію за віком, яка розрахована виходячи із показника середньої заробітної плати, яка була врахована у пенсійній справі, а саме, у відповідності до норм ст. 45 Закону 1058 при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком при обчисленні розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати для перерахунку раніше призначених пенсій в розмірі 7405 грн. 03 коп., оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. При переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком обчислювати розмір пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2020-2022 роки), відсутні законні підстави.
Цим же листом ГУ ПФУ в м. Києві повідомило про відсутність підстав для врахування пільгового стажу роботи позивача з 01.01.2004 по 27.12.2010 року (на посаді медичної сестри відділення реанімації та анестезіології) відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в подвійному розмірі з посиланням на те, що відповідно до ст. 24 ЗУ «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» час трудової діяльності на роботах, передбачених ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» зараховується в подвійному розмірі по 31.12.2003 року включно, а з 1 січня 2004 року в одинарному розмірі.
Позивач вважає дії ГУ ПФУ щодо застосування при призначенні позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати в розмірі 7405 грн. 03 коп. та щодо не зарахування стажу роботи позивача з 01.01.2004 по 27.12.2010 року відповідно до ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в подвійному розмірі, протиправними, такими, що порушують права позивача на соціальне забезпечення та призвели до зменшення розміру пенсії позивача, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Наведену відповідь позивач розцінює, як протиправну бездіяльність щодо перерахунку її пенсії, що послугувало підставою для її звернення до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частина 5 статті 45 Закону №1058-IV передбачає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Однак, у даному випадку Головним управлінням ПФУ в м. Києві всупереч приписів ст. 40 Закону № 1058-IV не прийнято рішення про перерахунок пенсії або відмову у проведенні такого перерахунку, при цьому не може надати правової оцінки підставам, викладеним у листі пенсійного органу, оскільки з огляду на вказане, такий документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивач, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми встановлено, що суд при розгляді справи обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення" роз'яснив, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Враховуючи позицію Верховного суду України та керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог виключно з метою ефективного захисту прав позивача.
Отже, з метою правильного та ефективного способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок її пенсії, та відповідно, зобов'язання відповідача повторно розглянути таку заяву по суті з прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду такої заяви відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії - є передчасними та задоволенню не підлягають.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а тому позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають стягненню у розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368), Головного управління ПФУ у Київській області у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368), яка полягає у не прийнятті рішення за результатами розгляду заяви представника ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про перерахунок пенсії за віком, зареєстрованої 25.09.2023р. за № 25/09/23/С.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про перерахунок пенсії за віком, зареєстровану 25.09.2023р. за № 25/09/23/С, по суті з прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду заяви відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368).
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.