17 листопада 2025 року № 320/44360/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо пред'явлення постанови № 8/АДМ від 23.04.2025 до виконання;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О.О. від 13.05.2025 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №8/АДМ від 23.04.2025 про стягнення штрафу у розмірі 119 000,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О.О. від 13.05.2025 ВП № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору у розмірі 11 900,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко О.О. від 13.05.2025 ВП № НОМЕР_1 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про протиправність постанов Головного державного виконавця Подільського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з тих підстав, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якого відкрито виконавче провадження, оскаржується в судовому порядку, а відтак, у відповідача-2 були відсутні підстави для винесення оскаржуваних постанов.
ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) будь-яких пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не надав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 8/АДМ від 23.04.2025 (надалі - постанова) по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.05.2025 у справі № 761/17617/25 відкрито провадження про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Станом на час судового розгляду справи №320/44360/25 рішення у справі № 761/17617/25 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень не прийнято.
ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено постанову до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та згідно відомостей (інформації) про виконавче провадження датою надходження виконавчого документа до державного виконавця є 13.05.2025.
Головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольгою Олександрівною розглянуто заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове виконання постанови № 8/АДМ від 23.04.2025 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13.05.2025 року, постанову про стягнення виконавчого збору від 13.05.2025 року, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.05.2025 року.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом першим частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно пункту 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
За приписами статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Статтею 304 КУпАП визначено, що питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Статтею 307 КУпАП передбачені строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо іншу не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У даному випадку постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8/АДМ винесена 23.04.2025, відповідно до якої позивач мав право або сплатити суму штрафу в добровільному порядку або оскаржити таку постанову в 15-денний строк з моменту отримання, що в даному випадку відбулося шляхом отримання її 23.04.2025, про що свідчить особистий підпис позивача у зазначеній постанові.
Позивач скористався своїм правом на судове оскарження постанови № 8/АДМ від 23.04.2025 та звернувся до суду, про що зазначено в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 05.05.2025 року у справі № 761/17617/25 про відкриття провадження.
Таким чином, строки сплати суми штрафу в силу приписів КУпАП було зупинено, а тому зазначена постанова не підлягала направленню до примусового виконання, до розгляду справи Шевченківським районним судом м. Києва по суті та набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, строки пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання станом на день розгляду даної справи є зупиненими в силу КУпАП.
Виключно після набрання судовим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/17617/25 законної сили у та несплати суми штрафу позивачем в добровільному порядку у ІНФОРМАЦІЯ_1 є обов'язок направити до примусового виконання постанову № 8/АДМ від 23.04.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву від 12.05.2025 № 06/7831 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови № 8/АДМ від 23.04.2025 та згідно відомостей (інформації) про виконавче провадження датою надходження виконавчого документа до державного виконавця є 13.05.2025.
Оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.05.2025 року у справі № 761/17617/25 відкрито провадження у справі за позовом гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 8/АДМ від 23.04.2025, на момент направлення останнім до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяви від 12.05.2025 № 06/7831 про відкриття виконавчого провадження спір щодо законності зазначеної постанови вже оскаржувався у судовому порядку.
За таких обставин у ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні підстав для подання постанови № 8/АДМ від 23.04.2025 до примусового виконання, оскільки на той момент питання її законності вже розглядається судом.
Враховуючи вищезазначене, у Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та вчинення відповідних дій щодо примусового виконання постанови № 8/АДМ від 23.04.2025, стягувати виконавчий збір та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки станом на дату надходження виконавчого документу він був оскаржений судовому порядку та рішення у справі не було прийнято.
Водночас відповідно до норм Закону №1404-VIII під час відкриття виконавчого провадження виконавці не зобов'язані перевіряти факт оскарження боржником постанови про накладення суб'єктом владних повноважень штрафу чи іншого стягнення.
Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов'язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.
Відтак, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови № 8/АДМ від 23.04.2025 року без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Стосовно обрання належного способу захисту порушеного права позивача суд зазначає, що не можуть бути визнані протиправними спірні постанови, оскільки державні виконавчі органи і приватні виконавці в силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку, а тому вони підлягають лише скасуванню.
Вказана правова позиція узгоджується з постановами Верховного Суду: від 27.03.2019 у справі № 826/15117/17 та від 14.03.2024 у справі № 591/4234/23, які підлягають врахуванню судом при розгляді даної справи.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 4 844,80 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо пред'явлення постанови № 8/АДМ від 23.04.2025 до виконання.
Скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О.О. від 13.05.2025 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №8/АДМ від 23.04.2025 про стягнення штрафу у розмірі 119 000,00 грн.
Скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О.О. від 13.05.2025 ВП № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору у розмірі 11 900,00 грн.
Скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабенко О.О. від 13.05.2025 ВП № НОМЕР_1 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269,00 грн.
У задоволенні в іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) суму сплаченого судового збору у розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Лапій С.М.