19 листопада 2025 року Київ № 640/22619/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач).
Просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні, перерахунку та виплаті з 02.11.2020 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати відповідача вчинити дії - призначити, перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше проведених виплат, ОСОБА_1 із 02.11.2020 пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує право на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, натомість відповідач призначив пенсію на підставі пункту «б» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при страховому стажі 31 рік у розмірі 56% грошового забезпечення, тобто по змішаному стажу, у той час як остаточною датою закінчення проходження військової служби є 01.11.2020. Із посиланням на розрахунок вислуги років на пенсію ОСОБА_1 та наказ командира НОМЕР_1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.10.2020 № 333-ОС, вислуга років військової служби позивача станом на 01.11.2020 становить у календарному обчисленні 21 рік 00 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні 07 років 02 місяці 20 днів, трудовий стаж 10 років 08 місяців 01 день, що на переконання позивача, разом становить вислугу років військової служби 28 років 02 місяці 20 днів. Уважає, що оскільки за кожен рік вислуги понад 20 років, розмір пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 названого Закону, збільшується на 3% відповідного розміру грошового забезпечення, а пенсія за пунктом «б» частини першої статті 12 Закону збільшується лише на 1% за кожен рік стажу понад 25 років, означене призводить до порушення її права на отримання пенсії за вислугу років у більшому відсотковому розмірі грошового забезпечення. Із посиланням на норми статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393, додатково звернула увагу, що положеннями чинного законодавства набуття особою права на пенсію за вислугу років не ставиться у залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги, оскільки його положеннями чітко передбачено, що вислуга років у пільговому обчисленні також підлягає зарахуванню до вислуги років для призначення пенсії. Звернувшись із заявою до відповідача за вирішенням спірного питання, отримала відмову, яка мотивована відсутністю необхідної календарної вислуги років військової служби.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Скрипці І.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Від представника позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла відповідь на відзив (зареєстрована в ОАСК 22.10.2021), відповідно до якої заперечували щодо наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву доводів та міркувань, просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Натомість, у матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву, проте на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2024, від відповідача до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається із витягу з наказу командира НОМЕР_1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2020 № 293-ОС «Про особовий склад», припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби старшого мічмана ОСОБА_1 (П-017178), старшого техніка відділення телекомунікаційних систем центру зв'язку та інформаційних систем у запас на підставі підпункту «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу.
Згідно з витягом з наказу командира НОМЕР_1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.10.2020 № 333-ОС «Про особовий склад», виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення старшого мічмана ОСОБА_1 (П-017178), старшого техніка відділення телекомунікаційних систем центру зв'язку та інформаційних систем, яка наказом командира загону від 16.09.2020 № 293-ОС звільнена в запас підставі підпункту «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу.
Остаточною датою закінчення проходження військової служби зазначено вважати 01.11.2020.
Вислуга років на пенсію станом на 01.11.2020 становить: календарна: 21 рік 00 місяців 00 днів; трудовий стаж: 10 років 08 місяців 01 день; всього для призначення пенсії: 31 рік 08 місяців 01 день.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 07.05.2015, позивач є учасником бойових дій.
28.01.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Згідно із розрахунком (дата-час розрахунку: 11.03.2020 09:56), рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 262140002866 «Про призначення пенсії», позивачу призначено пенсію за віком на умовах, визначених абзацом 6 пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (учасник бойових дій).
23.12.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом від 16.01.2021 № 221/5 «Про надання документів для призначення пенсії» адресованим відповідачу, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, подано документи у кількості 29 аркушів для призначення пенсії за вислугу років звільненій з військової служби ОСОБА_1 .
Судом установлено, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України 11.01.2021 за № 11/ПВ-9736 сформовано подання про призначення пенсії позивачу, звільненої з військової служби 01.11.2020, згідно з яким розрахунок вислуги років на пенсію складено на підставі особової справи позивача.
У відповідності до подання, позивач виключена зі списків особового складу військової частини 01.11.2020. Страховий стаж станом на 01.11.2020 для призначення пенсії складає 31 рік 08 місяців 11 днів, у тому числі: військова календарна служба: 21 рік 00 місяців 00 днів; трудовий стаж: 10 років 08 місяців 01 день.
Згідно зі списком документів, що подавалися Адміністрацією Державної прикордонної служби України разом із поданням для призначення пенсії, відповідачу було подано: заяву про призначення пенсії від 23.12.2020; витяг з наказу про звільнення з військової служби від 16.09.2020 № 293-ОС; витяг з наказу про виключення зі списків особового складу частини від 30.10.2020 № 333-ОС; розрахунок вислуги років на пенсію від 30.10.2020; копія диплома НОМЕР_3 ; копія трудової книжки НОМЕР_4 ; грошовий атестат № 11; довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії № 219; копія паспорта; копія про присвоєння ідентифікаційного номера; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3001-5000221997 від 30.10.2019; картка реквізитів установи АТ «Ощадбанк»; довідка ПФУ № 295; копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 ; довідки про безпосередню участь в бойових діях; копія свідоцтва про укладання шлюбу.
Із розрахунку вислуги років на пенсію позивача без номера та дати вбачається, що позивач має календарну вислугу років військової служби - 21 рік 00 місяців 00 днів; пільгових - 07 років 02 місяці 20 днів; трудовий стаж - 10 років 08 місяців 01 день.
Згідно з даними про звільнення військовослужбовця без номера та дати вбачається, позивач має наступну вислугу років: календарна військова: 21 рік 00 місяців 00 днів; у пільговому обчисленні: 07 років 02 місяці 20 днів; трудовий стаж: 10 років 08 місяців 01 день. Всього для призначення пенсії: 31 рік 08 місяців 01 день.
Відповідачем призначено позивачу пенсію за віком з 16.01.2021 довічно, про що свідчить протокол за пенсійною справою 2610046801 (Державна прикордонна служба України) від 25.02.2021. За даними протоколу, пенсія позивачу призначена за вислугу років - 31 (календарних 21), у розмірі 56% грошового забезпечення. Не працює.
В інтересах позивача представником скеровано до відповідача адвокатський запит від 26.03.2021 про надання: копії рішення відповідача про призначення позивачу пенсії за віком; копії рішення відповідача про призначення позивачу пенсії за вислугу років; копії протоколів про призначення пенсії позивачу; копії документів наявних у матеріалах пенсійної справи позивача щодо призначення пенсії за віком; копії документів поданих уповноваженим органом, на підставі яких призначено пенсію позивачу за вислугу років; інформацію (довідку) про нараховану та фактично виплачену позивачу пенсію з дати призначення до теперішнього часу; копію грошового атестату позивача.
У відповідь на адвокатський запит, відповідач листом від 06.04.2021 № 2600-0204-8/58340 надіслав додатки в одному примірнику на 64 аркушах.
Із названого листа вбачається, що згідно з поданою заявою від 28.01.2020 позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як учаснику бойових дій з 03.11.2019. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 26 років 7 місяців 11 днів та заробітної плати, визначеної за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2019. Додатково повідомлено, що згідно із заявою від 23.12.2020 позивача переведено на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Надіслано запитувані документи, про що вже зазначено.
Представник позивача в її інтересах звернувся до відповідача із заявою від 20.05.2021 про перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, у якій просив: призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з 02.11.2020; перерахувати та виплатити із часу набуття права на пенсію за вислугу років із 02.11.2020 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням вислуги військової служби 28 років 02 місяці 20 днів у розмірі 70% грошового забезпечення з відрахуванням раніше проведених виплат.
У відповідь на заяву Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 07.06.2021 № 2600-0202-8/93128 повідомило про таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Оскільки позивач звільнена по статті 26 «а» у зв'язку із закінченням контракту на день звільнення вислуга років складала для призначення пенсії 31 рік (календарних - 21 рік, страховий стаж - 10 років), пенсія призначена у розмірі 56% від грошового забезпечення (50% + 1% х 6 р.). Ураховуючи наведене, пенсія виплачується відповідно до норм чинного законодавства.
Зазначили, що питання визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій належить до компетенції уповноважених органів міністерств і відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу.
Розрахунок вислуги років та трудового стажу на день звільнення зі служби здійснюють відповідні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (далі - міністерства та інші органи) за матеріалами особових справ осіб, які проходили службу. Особові справи цих осіб зберігаються в уповноважених структурних підрозділах, які визначені в кожному міністерстві та іншому органі.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, не передбачає надання органам, що призначають пенсії, вказаних розрахунків вислуги років та страхового стажу.
У поданнях для призначення пенсій, що складають уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів, вказується загальна (тобто разом з пільговою та додатковою) вислуга років осіб, які звільнені зі служби.
Зазначили, що пунктом 24 Порядку № 3-1 не передбачено подання заяв пенсіонерами для проведення перерахунків пенсій у зв'язку зі зміною грошового забезпечення.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у здійсненні призначення, перерахунку та виплати пенсії у запропонований ОСОБА_1 спосіб, позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію врегульовані Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За нормами пункту «а» статті 13 Закон № 2262-XII пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
За правилами пункту «б» статті 13 Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
За приписами пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: зокрема у розглядуваному випадку, з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Крім того, пунктом «б» статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Аналіз названих норм дає підстави стверджувати, що для призначення пенсії на підставі пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII, як особі звільненій з військової служби за контрактом, необхідною умовою, у цьому конкретному випадку, є вислуга років військової служби 25 років і більше, оскільки позивач звільнена з військової служби відповідно до наказу від 16.09.2020 № 293-ОС, а виключена зі списків особового складу - 01.11.2020 відповідно до наказу від 30.10.2020 № 333-ОС.
Однак, відповідно до наказу від 30.10.2020 № 333-ОС вислуга років на пенсію станом на 01.11.2020 становить: календарна: 21 рік 00 місяців 00 днів; трудовий стаж: 10 років 08 місяців 01 день. Всього для призначення пенсії: 31 рік 08 місяців 01 день.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 16.01.2021 за вислугу років 31 (календарних 21), у розмірі 56% грошового забезпечення у розмірі 7649,32 грн, оскільки відповідно до наказу від 30.10.2020 № 333-ОС, вислуга років на пенсію станом на 01.11.2020 становила: календарна: 21 рік 00 місяців 00 днів.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1 у редакції від 23.03.2012, чинній на момент призначення позивачу пенсії з 16.01.2021).
Цей Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12) (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 (1522-2006-п) «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян».
За правилами пункту 12 Порядку № 3-1, що регулює порядок підготовки і подання документів для призначення пенсії, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
За змістом пунктів 16, 17 Порядку № 3-1, при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників до оформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Так, 23.12.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
16.01.2021 відповідачем призначено позивачу пенсію за віком довічно, про що свідчить протокол за пенсійною справою 2610046801 (Державна прикордонна служба України) від 25.02.2021. За даними протоколу, пенсія позивачу призначена за вислугу років - 31 (календарних 21), у розмірі 56% грошового забезпечення. Не працює.
Підставою для призначення пенсії слугували документи, подані Адміністрацією Державної прикордонної служби України, серед яких було подання від 11.01.2021 за № 11/ПВ-9736 про призначення пенсії позивачу, звільненої з військової служби 01.11.2020, згідно з яким розрахунок вислуги років на пенсію складено на підставі особової справи позивача.
За наявними у поданні даними, позивач виключена зі списків особового складу військової частини 01.11.2020. Страховий стаж станом на 01.11.2020 для призначення пенсії складає 31 рік 08 місяців 11 днів, у тому числі: військова календарна служба: 21 рік 00 місяців 00 днів; трудовий стаж: 10 років 08 місяців 01 день.
Суд констатує, що подання від 11.01.2021 за № 11/ПВ-9736 про призначення пенсії не містить будь-яких інших періодів вислуги років, окрім зазначених.
Із названого подання не вбачається, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України було включено до військової календарної служби позивача пільгову вислугу років 07 років 02 місяці 20 днів, що свідчить про те, що відповідач при прийнятті рішення про призначення позивачу 16.01.2021 пенсії, виходив із даних, наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України для призначення пенсії, зокрема у відповідності до пунктів 12, 16, 17 Порядку № 3-1, - виключно із наявної у поданні від 11.01.2021 за № 11/ПВ-9736 інформації.
Натомість, як видно із розрахунку вислуги років на пенсію, позивач дійсно має вислугу років у пільговому обчисленні - 07 років 02 місяці 20 днів, проте такі дані не були включені Адміністрацією Державної прикордонної служби України як до наказу від 30.10.2020 № 333-ОС, так і до подання про призначення пенсії від 11.01.2021 за № 11/ПВ-9736, що у цьому конкретному випадку не дає підстави суду стверджувати наявність у діях відповідача порушень вимог чинного законодавства, про які наголошує позивач.
У силу вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України (підпункт «в» пункту 3).
За правилами пункту 1 названого Порядку, установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема військова служба в Державній прикордонній службі.
Позивач у позовній заяві посилалася на названий Порядок та на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а у якій зазначено, що з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, ураховуючи пільгове нарахування стажу, колегія суддів уважала за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17, та зробила наступний висновок: основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2023 у справі № 120/6653/21-а, подібність правовідносин означає, зокрема тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У постанові від 19.05.2020 (справа № 910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Встановлюючи обов'язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п'ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.
Так, предметом розгляду у межах справи № 805/3923/18-а, на постанову Верховного Суду від 03.03.2021 в якій посилається представник позивача, були дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України в частині незарахування особі-позивачу в наказі № 60 о/с від 19.03.2018 про звільнення до календарної вислуги років (17 років 05 місяців 10 днів) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 07.04.2014 по 01.03.2018 - один місяць за три місяці
У межах справи № 805/3923/18-а особа-позивач просила суд зобов'язати обчислити ОСОБА_1 вислугу років із урахуванням вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та внести зміни до наказу № 60 о/с від 19.03.2018 про звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 07.04.2014 по 01.03.2018 - один місяць за три місяці; зобов'язати Департамент оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII; у разі відсутності на момент подання заяви необхідних документів для призначення пенсії - надати допомогу в їх одержанні.
У той же час, предметом спору у цій справі є дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні, перерахунку та виплаті з 02.11.2020 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином спірні правовідносини у межах розглядуваної справи та справи № 805/3923/18-а не є подібними, тому висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а не підлягають застосування до спірних правовідносин у межах справи, предметом розгляду в якій є відмова в призначенні, перерахунку та виплаті пенсії у запропонований позивачем спосіб.
У той же час, не є предметом цього спору дії/бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невключення до подання про призначення пенсії інформації про пільгову вислугу років, тож суд не надає окремої оцінки названими обставинам.
У зв'язку із цим, проаналізувавши наведені норми та наявні докази, суд доходить висновку, що підстави для обчислення пенсії позивачу у розмірі 70% грошового забезпечення у відповідача на час призначення 16.01.2021 пенсії були відсутні, оскільки на таку пенсію мають право за цією нормою лише ті особи, у яких наявна вислуга 25 років і більше, що передбачено пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Суд, не заперечуючи право позивача на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, за наявності належним чином оформлених документів, що підтверджують таке право для призначення пенсії, звертає увагу на таке.
Як видно із подання про призначення пенсії від 11.01.2021 № 11/ПВ-9736, позивач виключена зі списків особового складу військової частини 01.11.2020. Страховий стаж станом на 01.11.2020 для призначення пенсії складає 31 рік 08 місяців 11 днів, у тому числі: військова календарна служба: 21 рік 00 місяців 00 днів; трудовий стаж: 10 років 08 місяців 01 день.
Із наказу командира НОМЕР_1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.10.2020 № 333-ОС «Про особовий склад», убачається, що остаточною датою закінчення проходження військової служби позивача вважати 01.11.2020.
Вислуга років на пенсію станом на 01.11.2020 становить: календарна: 21 рік 00 місяців 00 днів; трудовий стаж: 10 років 08 місяців 01 день; всього для призначення пенсії: 31 рік 08 місяців 01 день.
У названих документах (наказу та поданні) судом не встановлено наявності у позивача пільгової вислугу років 07 років 02 місяці 20 днів.
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що пенсія позивача станом на день її призначення (16.01.2021) була обчислена у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі названих документів та зазначених у них вислуги років та, зокрема, на підставі пункту «б» статті 13 Закону № 2262-ХІІ, тобто у розмірі 56% грошового забезпечення, у зв'язку з наявністю у останньої страхового стажу більше ніж 25 років, що наразі підтверджено документально поданням про призначення пенсії від 11.01.2021 № 11/ПВ-9736 та наказом від 30.10.2020 № 333-ОС.
Отже, відсутність необхідної вислуги років військової служби, визначеної пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу відповідно до пункту «а» статті 13 № 2262-ХІІ.
Окремо суд зазначає, що не є подібними правовідносини у межах справи № 480/4241/18, на постанову Верховного Суду від 14.04.2021 в якій посилається представник позивача, хоча і з аналогічним розглядуваній справі предметом, з огляду на таке.
Так, предметом спору у межах справи № 480/4241/18 була відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в перерахунку та переведенні на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Однак, у межах названої справи судом установлено, що наказом начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 22.09.2017 № 250/ОС-17, особу-позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Вислуга років особи-позивача станом на день звільнення складає в календарному обчисленні - 21 рік 11 місяців 4 дні, у пільговому - 23 роки 3 місяці 3 дні, страховий стаж - 26 років 5 місяців 17 днів.
Таким чином, оскільки у межах справи № 480/4241/18 у наказі про звільнення особи-позивача було зазначено про наявність вислуги років у пільговому обчисленні, чого не встановлено судом у межах розглядуваної справи № 640/22619/21, у Київського окружного адміністративного суду відсутні підстави для застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі № 480/4241/18 до правовідносин розглядуваної справи, оскільки вони не є подібними у розумінні висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2023 у справі № 120/6653/21-а, де подібність правовідносин означає, зокрема тотожність об'єкта та предмета правового регулювання тощо.
Оскільки зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи, а судом у межах справи № 640/22619/21 установлено, що в поданні про призначення пенсії від 11.01.2021 № 11/ПВ-9736 та наказі від 30.10.2020 № 333-ОС Адміністрацією Державної прикордонної служби України не зазначено про вислугу років позивача у пільговому обчисленні, висновки Верховного Суду, викладені в його постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 на цей час застосуванню не підлягають.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено та, ураховуючи наявність у позивача пільг, що звільняють від сплати збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.