19 листопада 2025 року м. Житомир справа №240/4673/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиплати їй разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме у розмірі 11850,00 гривень;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на її користь недоплачену разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 10850,00 гривень, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, вона, як учасник бойових дій, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який становить п'ять мінімальних пенсій за віком. Однак, у 2024 році їй було виплачено вказану допомогу в розмірі 1000,00 гривень, тобто в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році". Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в даній адміністративній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи правомірність своїх дій управління вказало, що позивач проходить військову службу та не перебуває на обліку в управлінні, як отримувач грошової допомоги, який отримує пенсію. У зв'язку з цим, відповідно до правових норм підпункту 4 пункту 5 Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396, виплату позивачу спірної грошової допомоги до Дня Незалежності України здійснювала військова частина/установа/організація за місцем її служби. Натомість управління лише здійснювало перерахунок коштів для виплати позивачу спірної грошової допомоги на небюджетні рахунки військової частини НОМЕР_1 за місцем проходження позивачем служби. Крім того, управління зауважило, що воно самостійно не визначає розмір грошової допомоги до Дня Незалежності України, розмір цієї допомоги у 2024 році був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369. У зв'язку з цим, протиправних дій щодо виплати позивачу грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік в неналежному розмірі управлінням не вчинялось. Враховуючи вищезазначені обставини, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просило відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій та є отримувачем щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України.
Матеріалами справи підтверджується, що у 2024 році позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога до Дня Незалежності України в розмірі 1000,00 гривень.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати їй у 2024 році разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369, а не в розмірі передбаченому Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На виконання конституційного обов'язку приписів частини 5 статті 17 Конституції України Верховна Рада України в Законі України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ) визначила правовий статус ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян, обсяг їх соціального захисту та гарантій, зокрема й передбачила пільги для вказаних осіб.
Відповідно до статті 4 Закону №3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік пільг особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачений статтею 12 Закону №3551-XII, однією з яких є надання щорічної разової грошової виплати.
Зазначена грошова виплата була запроваджена з 01 січня 1999 року шляхом внесення змін до Закону №3551-XII Законом від 25.12.1998 №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Так, Законом від 25.12.1998 №367-XIV статтю 12 Закону №3551-XII було доповнено частиною четвертою такого змісту: " Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується
разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Надалі зазначена норма зазнавала неодноразових змін та була предметом конституційного контролю в Конституційному Суді України.
Статтею 29 розділу IV Закону України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону №3551-XII здійснюється у таких розмірах: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 статтю 29 розділу IV Закону №489-V було визнано такою, що не відповідає Конституції України.
Законом України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" положення статті 12 Закону №3551-ХІІ щодо грошової допомоги учасникам бойових дій було викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зазначені положення Закону №107-VI щодо внесення змін до статті 12 Закону №3551-ХІІ були визнані неконституційними.
В подальшому, Законом України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України був доповнений пунктом 26, який передбачав, що окремі положення Закону №3551-ХІІ, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, з огляду на наявні фінансові ресурси державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Внаслідок цих змін протягом 2014-2022 років Кабінет Міністрів України ухвалював постанови, якими визначав фіксовані розміри щорічної разової допомоги до 5 травня.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 положення пункту 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13 Закону №3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, були визнані таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
20 березня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон №2983-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань", який набрав чинності 15.04.2023, яким частину п'яту статті 12 Закону №3551- XII виклала в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
При цьому, запроваджена Законом №2983-ІХ разова грошова виплата до Дня Незалежності України за своїм змістом та ознаками (щорічна періодичність; разовий характер; обов'язковість виплати; коло осіб, на яких поширюється) є аналогічною разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалася учасникам бойових дій до внесення Законом №2983-ІХ відповідних змін до частини п'ятої статті 12 Закону №3551-ХІІ. Однак, частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ була змінена дата, до якої приурочена така грошова виплата.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14.05.2025 в зразковій справі №440/14216/23, приурочення зазначеної виплати (виплати до Дня Незалежності України) до іншої дати з мотивів проведення декомунізації, про що чітко викладено в пояснювальній записці, не змінює і не може змінювати її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни, оскільки мета виплати такої соціальної допомоги не змінилася - надання матеріальної підтримки особам з інвалідністю внаслідок війни, вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві. Відтак, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за правовою природою грошову виплату до Дня Незалежності України не можна вважати новим видом соціального забезпечення, оскільки вона, хоча і відрізняється за назвою, порядком визначення розміру виплати (виплата здійснюється у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України), втім по суті є щорічною разовою грошовою допомогою певним суб'єктам, а приурочення її виплати до іншої дати і зміна порядку визначення її розміру не змінюють її природи саме як одного з видів соціальної допомоги - періодичної, одноразової виплати (допомоги) за рахунок бюджетних коштів певному колу осіб.
Суд зауважує, що правова норма статті 12 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №2983-IX є чинною, неконституційною вона не визнавалася.
Отже, починаючи з 15.04.2023, після внесення змін до спеціального законодавства, яке регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, процедура здійснення разової грошової виплати учасникам бойових дій, передбаченої статтею 12 Закону №3551-ХІІ врегульована по-іншому. Так, шляхом прийняття вказаного Закону №2983-IX Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати учасникам бойових дій.
При цьому, надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Крім того суд зазначає, що на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду перебувала зразкова справі №440/14216/23 (провадження №Пз/9901/14/20), предметом судового розгляду в якій було визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни.
Суд зауважує, що хоч дана адміністративна справа і не відповідає вказаним в ухвалі Верховного Суду від 22.11.2023 ознаками типових справ по відношенню до зразкової справи №440/14216/23, однак спірні правовідносини, що розглядаються у даній справі, є подібними до правовідносин, які розглядались Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23, оскільки виникли за аналогічного правового регулювання.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначене, суд вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.05.2025 за результатами розгляду зразкової справи №440/14216/23, підлягають врахуванню судом при вирішенні даної справі, оскільки спірні правовідносини виникли за аналогічного правового регулювання.
Так, аналізуючи наявність у Кабінету Міністрів України відповідних повноважень на визначення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 в зразковій справі №440/14216/23 зазначила, що зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв'язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.
Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала наступне:
«Тимчасове обмеження окремих соціальних пільг (допомог) особам, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність та набули статусу ветеранів війни, а також членам їх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону №389-VIII, може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць.
Передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-XII щорічна разова грошова виплата не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою), яка має разовий характер, є щорічною та поширюється на певне коло осіб.
Тобто зазначена разова грошова виплата не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів.
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нарахування разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено законом і конкретно не визначено в Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46, тому Верховна Рада України має певну свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цього виду державної допомоги.
Так, Верховна Рада України може встановлювати, модернізувати або поновлювати зазначений вид державної допомоги, змінювати її розмір, механізми її нарахування та надання, оскільки така допомога не закріплена в Конституції України, а визначається у законах відповідно до соціальної політики держави.
Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах її власних повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила частини п'ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону № 2983-ІХ як спеціального закону, який прийнятий в умовах запровадження в Україні воєнного стану з метою реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян з огляду на фінансові можливості держави».
Відтак, враховуючи вищезазначені висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.05.2025 у зразковій справі №440/14216/23, суд приходить до висновку, що оскільки, Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати учасникам бойових дій, то до спірних у даній справі правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 12 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №2983- ІХ, як спеціального закону.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону №2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
На реалізацію положень статті 12 Закону №3551-ХІІ (в редакції Закону №2983-IX) Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.12.2023 №1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах", якою, зокрема, затвердив Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Порядок №1396).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1396 грошова допомога виплачується до 24 серпня щороку в розмірах, визначених законодавством.
Крім того, 02 квітня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році" (далі - Постанова №369), якою визначив, що у 2024 році разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується у таких розмірах:
- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень;
- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Таким чином, чинне законодавство України не передбачає виплату у 2024 році особам, які мають статус учасників бойових дій, разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як про це зазначає позивач в своєму позові. Розмір такої допомоги у 2024 році, згідно Постанови №369, становив 1000,00 гривень.
При цьому суд зауважує, що зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII, викликане об'єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, вказаних у постанові від 14.05.2025 в зразковій справі №440/14216/23, та зроблених з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ, дії держави щодо зменшення розміру додаткових гарантії соціального захисту осіб, на яких поширюється дія Закону №3551-XII, не призвели до позбавлення таких осіб свого майна в розумінні статті 1 Протоколу №1.
Відтак, суд приходить до висновку, що здійснивши в 2024 році виплату позивачу грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі 1000,00 гривень, передбаченому Постановою №369, пенсійний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, оскільки керувався правовими нормами ч. 5 ст.13 Закону №3551-ХІІ (в редакції Закону № 2983-ІХ), які є чинними та неконституційними не визнавались.
Щодо вказаних у відзиві на позовну заяву доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про те, що воно не здійснювало виплату позивачу спірної грошової допомоги до Дня Незалежності України, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах" затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виплати особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах (далі - Порядок використання коштів №1396), а також Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Порядок здійснення разової грошової виплати).
Порядок використання коштів №1396 визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2501250 "Виплата особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах".
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку використання коштів №1396 бюджетні кошти за бюджетною програмою КПКВК 2501250 спрямовуються, зокрема, на здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України відповідно до Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396.
Згідно з пунктом 2 та підпунктом 3 пункту 3 Порядок використання коштів №1396 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики, а розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня щодо напряму, зазначеного у підпункті 4 пункту 4 цього Порядку (тобто щодо здійснення виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України), - Пенсійний фонд України. Перерахування бюджетних коштів здійснюється на реєстраційний рахунок Пенсійного фонду України, відкритий у Казначействі, з подальшим перерахуванням на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ “Ощадбанк».
При цьому, правовими нормами підпункту 4 пункту 5 Порядку використання коштів №1396 передбачено, що за напрямом, визначеним підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, тобто для виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, бюджетні кошти розподіляються в межах бюджетних призначень і спрямовуються Пенсійному фонду України на підставі заявки (за формою, визначеною Мінсоцполітики) на фінансування виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої частиною п'ятою статей 12-15, пунктом 1 частини першої статті 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і частиною третьою статей 6-1-6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), і витрат на оплату послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання.
Пенсійний фонд України формує заявку на фінансування грошової допомоги і витрат на оплату послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання, та подає її до 10 серпня поточного року Мінсоцполітики.
Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ “Ощадбанк».
Пенсійний фонд України перераховує кошти для виплати грошової допомоги:
- отримувачам грошової допомоги, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), - на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», або на поточні рахунки отримувачів грошової допомоги, відкриті в одному із уповноважених банків, відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, для виплати разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення допомоги до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання);
- отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), - на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби;
- отримувачам грошової допомоги, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, - на небюджетні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів;
- іншим отримувачам грошової допомоги - за місцем їх проживання на поточні рахунки таких отримувачів в уповноважених банках.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що саме Пенсійний фонд України формує та подає до Мінсоцполітики заявку на фінансування грошової допомоги і витрат на оплату послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою, та в подальшому, після отримання від Мінсоцполітики коштів для виплати цієї допомоги, здійснює її виплату. При цьому, особам, які отримують пенсію, Пенсійний фонд України здійснює виплату грошової допомоги, шляхом її перерахування на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій або на поточні рахунки отримувачів грошової допомоги в уповноважених банках для виплати разом з пенсією загальною сумою шляхом включення допомоги до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання). Натомість, у випадку, коли отримувач грошової допомоги не є пенсіонером, а є особою, яка проходить службу, то Пенсійний фонд України виплачує такій особі грошову допомогу до Дня Незалежності України шляхом її перерахування на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.
В свою чергу, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах" установлено, що інформація про осіб (за категоріями), які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України і не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України, подається Пенсійному фонду України до 1 серпня поточного року Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Головним управлінням Національної гвардії, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки, розвідувальними органами, Службою судової охорони, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями.
Вказане правове регулювання свідчить, що військова частина, установа чи організація, де проходить військову службу особа, яка є отримувачем грошової допомоги до Дня Незалежності України, самостійно не визначають розмір допомоги, який належить виплатити її отримувачу, відповідних повноважень на визначення розміру спірної допомоги вказані органи, згідно норм Порядку використання коштів №1396, не мають. Вони фактично виступають лише посередником між Пенсійним фондом України та отримувачем грошової допомоги і здійснюють виплату отримувачам такої допомоги в тому розмірі, який Пенсійний фонд України перераховує на їх небюджетні рахунки.
На Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Головне управлінням Національної гвардії, Національну поліцію, та на інші військові формуваннями, підприємствами, установи, організації, де проходять військову служби отримувачі допомоги до Дня Незалежності України, правовими нормами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 покладений лише обов'язок щодо подачі Пенсійному фонду України інформації про осіб (за категоріями), які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України і не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України.
Натомість, Пенсійний фонд України, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, згідно норм підпункту 4 пункту 5 Порядку використання коштів, є тим органом, який формує та подає до Мінсоцполітики заявку на фінансування грошової допомоги, а відтак, саме Пенсійний фонд України та його територіальні органи при формування такої заявки визначають розмір грошової допомоги до Дня Незалежності України, який належить до виплати кожному конкретному її отримувачу.
Враховуючи, що предметом судового розгляду у даній справі є саме спір щодо розміру грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, який був виплачений позивачу, а не бездіяльність щодо не виплати позивачу у 2024 році такої допомоги взагалі, а також беручи до уваги те, що відповідно до норм Порядку використання коштів №1396 саме Пенсійний фонд України є органом, який при формуванні та поданні до Мінсоцполітики заявки на фінансування грошової допомоги до Дня Незалежності України, визначає розмір цієї допомоги, який належить до виплати кожному її отримувачу, суд приходить до висновку про безпідставність доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо того, що воно не здійснювало виплату позивачу спірної грошової допомоги, та відхиляє їх.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати позивачу у 2024 році грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі, встановленому Постановою №369 є правомірними, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, стягнення коштів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович