19 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/25428/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про продовження строку залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції чинній до внесення змін Законом № 2148-VІІІ від 03.10.2017), а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції чинній до внесення змін Законом № 2148-VІІІ від 03.10.2017), а саме: без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 05.05.2025, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою суду від 12.11.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
14.11.2025 на виконання вимог ухвали суду, представник позивача надіслав до суду клопотання про відстрочення та/абр розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Суд ознайомившись зі змістом клопотання зважає на наступне.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак у порушення норм вказаної статті до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, до позовної заяви долучено клопотання позивачки про відстрочення та/абр розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Ознайомившись із змістом клопотанням позивачки та доданими до такого доказами, суд вважає що таке не підлягає задоволенню.
Так, питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат регулюється статтею 133 КАС України.
Положеннями частини 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями ч.1 ст.8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон України № 3674-VI) встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, положеннями ч.1 ст.8 Закону України № 3674-VI визначено чіткий перелік умов, за наявності яких можливе розстрочення сплати судового збору.
Позивачка у поданому клопотанні зазначає про те, що має право на доступ до правосуддя для вирішення певного питання, а тому не мають бути перешкоди для здійснення такого права.
При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява № 73547/01).
Доказами матеріального стану можуть слугувати у сукупності: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, така позиція неодноразово викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, в тому числі в ухвалі від 07.02.2022 прийнятої у справі №120/4764/21-а.
У той час, оцінити фінансовий стан позивачки суд не має можливості, оскільки будь-які докази на підтвердження скрутного фінансового становища до поданого клопотання позивачка не долучила.
Враховуючи викладене, для вирішення питання щодо звільнення позивачки від сплати судового збору за подання до суду цього позову, слід надати до суду довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (за повний 2024 рік).
Так, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону №3674-VI).
За таких обставин, а також враховуючи, що згідно з абзацом четвертим ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" №4059-IX від 19.11.2024 з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривні.
За подання до суду зазначеної заяви позивачка повинна була сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 0,8 коефіцієнт зменшення) за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача - код за ЄДРПОУ:37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
У той час, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Разом з тим, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
З метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, вважаю за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- довідки органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (за повний 2024 рік) або належних доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та/абр розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2025.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Єфіменко