Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 листопада 2025 року Справа №200/8534/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Куденков К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У листопаді 2025 року Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/ рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 255,22 грн та судового збору в сумі 2 422,40 грн.
З адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду 4 листопада 2025 року за допомогою засобів програмного забезпечення ЄСІТС «Електронний суд».
Судом установлено, що наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ від 15.06.2022 року № 239 о/с курсанта ОСОБА_1 було відраховано з університету та звільнено зі служби в Національній поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
У позовній заяві зазначено, що відповідачу було направлено повідомлення № 5113/07-2025 від 05.09.2025 про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського. Зазначений лист направлено відповідачу засобами поштового зв'язку.
Безпосередньо у вказаному повідомленні відсутні відомості про його отримання відповідачем.
До суду надано лицьовий бік конверта зі штемпелем Укрпошти (від вересня 2025 року) щодо здійснення поштового відправлення ОСОБА_2 за адресою: вул. Морська, Донецька область. На наданій до суду копії конверту не зазначений населений пункт та поштовий індекс отримувача поштового відправлення.
До суду не надано доказів вручення вказаного поштового відправлення відповідачу.
Водночас відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи від 24.06.2021 зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 .
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
У вказаному Переліку зазначено дата початку тимчасової окупації Маріупольський район за винятком с. Заїченко, м. Маріуполь, с. Пікузи - 05.03.2022, дата початку тимчасової окупації м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади - 21.05.2022.
Безпосередньо позовній заяві зазначено, що зазначений лист повернувся позивачу оскільки відсутнє поштове сполучення із тимчасово окупованими територіями.
Наведене дає підстави суду вважати, що, фактично, повідомлення № 5113/07-2025 від 05.09.2025 не було направлене відповідачу за адресою його реєстрації на окупованій території.
Верховний Суд України у справах № 560/1389/20 (постанова від 21.01.2021 р.) та № 420/9694/20 (постанова від 21.12.2021 р.), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат. Така позиція також була підтримана Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 р. у справі № 420/24331/21. Крім того, чинним законодавством України фактично не передбачено конкретного проміжку часу протягом якого вищий навчальний заклад зобов'язаний направити звільненому (відрахованому) курсанту повідомлення про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням, а також чинні нормативно-правові акти не містять чітко вираженої заборони щодо повторного (неодноразового) направлення такого повідомлення, у разі його не вручення (неодержання) Відповідачем.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ураховуючи правову позицію висловлену Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 року у справі № 560/1389/20 та від 21.12.2021 у справі № 420/9694/20, спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12.12.2018). При цьому, вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
Дослідивши текст наказу від 26.12.2019 року № 604 о/с, яким відповідача було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), суд установив, що він не містить суми витрат до відшкодування, але зазначає про їх затвердження згідно додатку до наказу.
Поряд із цим, доказів доведення до відома відповідача необхідності відшкодування витрат на утримання у навчальному закладі у визначеному розмірі позивач до суду не надав.
Частинами 4 і 5 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених закладів освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до п. 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, установлено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
Відтак, належним доказом повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат на навчання є повідомленням про вручення поштового відправлення або вручення такій особі під підпис.
Позивач визнає, що оскільки остання відома адреса реєстрації ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово окупованій території України ( АДРЕСА_1 ) позивач позбавлений можливості надати суду доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Водночас, матеріали позовної заяви з додатками не містять відомостей про особисте вручення відповідачу повідомлення № 5113/07-2025 від 05.09.2025 (або іншого повідомлення).
Поряд із цим, приписи п. 5 Порядку № 261 пов'язують виникнення обов'язку з відшкодування витрат на утримання у навчальному закладі протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС України витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відтак у спірних правовідносинах строк звернення до суду, який пов'язується із закінченням 30 денного терміну, що обчислюється від дати отримання (а не надіслання) повідомлення про необхідність відшкодування витрат, не розпочався, а отже у позивача не виникли підстави для звернення до суду з позовом про їх стягнення.
Пункт 4 частини 4 статті 169 КАС України передбачає, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
За встановлених обставин у цій справі, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений строк для досудового врегулювання спору.
Отже, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 420/24331/21.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 169, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Ухвала складена в повному обсязі 19 листопада 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков