Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 листопада 2025 року Справа№200/6645/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання виключити з військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить суд: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного включення ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я; 3) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою, якого виключено з військового обліку у зв'язку із непридатністю за станом здоров'я відповідно до рішення військово-лікарської комісії ГУМВС України в Донецькій області оформленого Свідоцтвом про хворобу від 13.05.2015 року № 268.
В той же час, в електронному кабінеті військовозобов'язаного Резерв+ ОСОБА_1 , рахується на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку із чим, з метою приведення у відповідність військово-облікових даних, які містяться в електронному кабінеті військовозобов'язаних, даним які відповідають дійсності, а саме, внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку, його представником було направлено до відповідача відповідну заяву від 11.08.2025 року.
Проте позивачу було повідомлено, що для внесення відомостей стосовно виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 необхідно надати копію військово-облікового документу, де зазначено виключення з військового обліку, що підтверджено печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 .».
Отже, позивач вважає такі дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо повторного включення ОСОБА_1 до військового обліку протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
12 вересня 2025 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його вимог, мотивуючи це наступним.
Законом України від 11.04.2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» статтю 1 Закону № 2232-ХІІ викладено у новій редакції, де у частині десятій, зокрема, передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Станом на день подання позовної заяви Позивачем, ІНФОРМАЦІЯ_5 не отримував жодних письмових відомостей, жодних копій документів або інших звернень, що підтверджує те, що позивач не скористався своїм належним правом на досудове врегулювання питання.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача зазначив, що у ІНФОРМАЦІЯ_4 не було достатньої кількості достовірної інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, про що його було повідомлено. Запит на надання копій документів для підтвердження свого статусу громадянина, що не перебуває більше на військовому обліку за станом здоров'я позивачем було повністю проігноровано, що не позбавляє можливості та не перешкоджає здійсненню ІНФОРМАЦІЯ_5 своїх професійних обов'язків.
Враховуючи те, що позивачем було надано письмову заяву, однак без належно підтверджених даних, - ІНФОРМАЦІЯ_5 не міг взяти до уваги виключно ті відомості, які викладені у письмовому зверненні громадянина без достатніх доказів правового статусу особи.
Отже, представник відповідача вважає, що вимога позивача фактично виникає з ненадання ним достатнього та повного пакету документів (відомостей) про його фактичний статус на запит органу державної влади, через що виник наявний спір про право.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою з м. Бахмут Донецької області до м. Дніпро, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.06.2022 року № 1203-5001804377.
Як зазначає позивач, він є особою, якого виключено з військового обліку у зв'язку із непридатністю за станом здоров'я відповідно до рішення військово-лікарської комісії ГУМВС України в Донецькій області оформленого Свідоцтвом про хворобу від 13.05.2015 року № 268.
В електронному кабінеті військовозобов'язаного Резерв+ ОСОБА_1 , рахується на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
11 серпня 2025 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив внести відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, оскільки він виключений з військового обліку, у зв'язку із непридатністю за станом здоров'я відповідно до рішення військово - лікарської комісії ГУМВС України в Донецькій області оформленого Свідоцтвом про хворобу від 13.05.2015 року № 268.
Листом від 15.08.2025 року № 01/3009 ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано представнику позивача відповідь на його заяву, в якій було зазначено, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, місто Бахмут вважається тимчасово окупованим російською федерацією з 13.12.2023 року.
Під час евакуації у 2022 році було двічі уражено будівлю ІНФОРМАЦІЯ_4 . Факти ураження були зафіксовані органами Національної Поліції та наразі відкриті кримінальні провадження за фактом ракетно-бомбового удару №12022052150000750 від 11.11.2022 року та № 12022052150000829 від 01.12.2022 року. Внаслідок цього більшість військово-медичної документації, у тому числі Книга протоколів засідань ВЛК були знищенні. Інформація та відомості, що актуалізувалися у AIC «Оберіг» відносно ОСОБА_1 базувались виключно на обліковій картці військовозобов'язаного.
Позивачу було повідомлено про те, що для внесення відомостей стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 необхідно надати копію військово-облікового документу, де зазначено виключення з військового обліку, що підтверджено печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач вважає такі дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо повторного включення ОСОБА_1 до військового обліку протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Частиною 8 статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову Службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
За приписами ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Положеннями частини першої статті 1 Закону України від 21.10.2023 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543) визначено:
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об'єктів військового обліку - призовників, військовозобов'язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до п. 2 якого, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Згідно із положеннями пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11.04.2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі-Закон № 3633) визначено установити, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Частиною шостою статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 3) визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України від 16.03.2017 року № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Суд зазначає, що цей закон прийнятий після виключення позивача з військового обліку, яке мало місце в 2015 році згідно з інформацією в свідоцтві про хворобу № 268 від 13.05.2015 року.
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІдо Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частинами другою, третьою статті 13 Закону № 1951-VІІІ передбачено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.
Частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону № 1951-VІІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Відповідно до абзацу третього пункту 21 Порядку № 1487 взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання.
Згідно із пунктом 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач прибув з м. Бахмут Донецької області, тобто, з тимчасово окупованої території України, до АДРЕСА_1 в червні 2022 року.
Водночас, проживаючи у м. Дніпро, позивач значився на військовому обліку у м. Бахмут Донецької області.
Крім того, звернення до відповідача від 11.08.2025 року не містить якихось посилань на встановлення у нього певних хвороб чи наявність групи інвалідності.
Також, позивачем не надано відповідачу копії військово-облікового документу, де зазначено підставу виключення з військового обліку, що підтверджено печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Більш того, суд зазначає, що свідоцтво про хворобу № 268 від 13.05.2015 року на яке позивач посилається як на підставу виключення його з військового обліку, на момент отримання цього свідоцтва він проходив службу на посаді інспектора патрульної служби взводу № 1 роти патрульної служби Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області.
Вказана довідка видана Військово-лікарської комісією за розпорядженням начальника СКЗ Артемівського (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області.
У зазначеному свідоцтві вказано, що на основі статті 69 «а», 71 «а», 23 «б», 54 «в» графи 1 Розкладу хвороб та фізичних вад Наказ МВС України № 85 від 06.02.2001 року: непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 року у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Водночас, як зазначено вище, жодних медичних документів, які підтверджують вказане захворювання чи наявність у позивача певної групи інвалідності на дійсний час до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів скасування (не скасування) постанов ВЛК.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі - Положення № 402) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза це - медичний огляд військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 1.2 Розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.3 Розділу І Положення № 402 визначено, що військово-лікарська експертиза це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 Розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Згідно з пунктом 2.2 Розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать:
- Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК);
- ВЛК регіону.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Розділу І Положення № 402 встановлено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі ЛЛК)) Збройних Сил України.
Відповідно до підпункту 2.4.6 пункту 2.4 Розділу І Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 Розділу І Положення №402).
Згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 Розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП.
ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (підпункт 2.8.2 пункту 2.8 розділу I Положення № 402).
Пунктом 3.3 Розділу I Положення № 402 передбачено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 3.4 Розділу I Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров'я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.
З викладених положень висновується, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.2 Розділу І Положення № 402, зокрема, і з метою визначення ступеня придатності до військової служби. За результатами проведеного огляду приймаються постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
З метою оптимізації та ідентифікації відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в цілях національної безпеки та оборони України 16 серпня 2024 року Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову № 932, якою було затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 932).
В частині проходження ВЛК, Порядком № 932 унормована можливість військово-лікарській комісії робити висновок про стан здоров'я особи на основі документів та даних, наявних в електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ) eHealth.
Відтак, Кабінет Міністрів України врегулював порядок проходження ВЛК для осіб з інвалідністю та осіб, які мають певні захворювання.
Так, пунктом 4 Порядку № 932 передбачено, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».
Згідно з пунктом 7 Порядку № 932 взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років здійснюється відповідальними посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання. Взяття на військовий облік громадян України, у яких відсутнє зареєстроване/задеклароване місце проживання, здійснюється визначеними Генеральним штабом Збройних Сил територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 932 громадяни, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю (далі - особи з інвалідністю), або громадяни, які мають тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, але яким не встановлено інвалідність, за власним бажанням (у відповідних випадках від їхнього імені їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники та інші законні представники) подають на розгляд військово-лікарської комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документ, що підтверджує наявність відповідного стану (захворювання), виданий в установленому порядку за формою первинної облікової документації № 080-3/о, або документи, що підтверджують інвалідність (для дітей з інвалідністю - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або його дублікат, виданий закладом охорони здоров'я, чи посвідчення або інший документ, що підтверджує призначення на таку дитину соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; для повнолітніх осіб з інвалідністю - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики).
Замість оригіналів зазначених документів можуть бути подані їх копії за умови пред'явлення оригіналів таких документів (крім подання дубліката медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років). Копії документів (крім медичних документів) можуть бути засвідчені власним підписом особи, яка їх подає. Оригінали документів після звіряння з їх копіями повертаються особі, яка подає такі документи. Постанова військово-лікарської комісії приймається без присутності особи та без проведення медичного огляду на основі поданих документів та/або даних, наявних в електронній системі охорони здоров'я, доступ до яких отримано відповідно до законодавства, та інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Приписами пунктів 10-11 Порядку № 932 унормовано, що перевірка дійсності військово-облікових документів осіб проводиться шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».
У разі отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про недійсність військово-облікового документа під час електронної інформаційної взаємодії працівник відокремленого підрозділу інформує громадянина України про відмову в оформленні паспорта громадянина України та/або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, зокрема наявними засобами електронних комунікацій (телефонний зв'язок, електронна пошта) або поштового зв'язку.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не виконано вимоги пункту 8 Порядку № 932.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559 (далі - Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
У пункті 8 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності), зокрема: відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (підпункт 7); відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (підпункт 12).
Отже, відповідач є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.
Суд зазначає, що запис у свідоцтві про хворобу, яке видано військово-лікарською комісією ГУ МВС України в Донецькій області не може бути належним та допустимим доказом окремо, тобто без підтвердження відповідними медичними документами: актом огляду, постановою, довідкою Бахмутського військово-лікарської комісії або медичних висновків ВЛК щодо наявності у дійсний час у ОСОБА_1 певних захворювань чи наявності інвалідності та непридатності його до військової служби.
Крім того, судом встановлено, що всупереч пункту 8 Порядку № 932 позивачем разом з заявою про внесення змін до Реєстру не надано оригіналу паперового тимчасового посвідчення.
Отже, суд зазначає, що з метою належного виконання своїх обов'язків та дотримання законодавства України у частині оновлення військово облікових даних військовозобов'язаного, ОСОБА_1 мав надати копію військово-облікового документу, де зазначено виключення з військового обліку, що підтверджено печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, у ІНФОРМАЦІЯ_4 не було достатньої кількості достовірної інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, про що його було повідомлено. Запит на надання копій документів для підтвердження свого статусу громадянина, що не перебуває більше на військовому обліку за станом здоров'я позивачем було повністю проігноровано, що не позбавляє можливості та не перешкоджає здійсненню ІНФОРМАЦІЯ_5 своїх професійних обов'язків.
Враховуючи те, що позивачем було надано письмову заяву, однак без належно підтверджених даних, - ІНФОРМАЦІЯ_5 не мав можливості взяти до уваги виключно ті відомості, які викладені у письмовому зверненні громадянина без достатніх доказів правового статусу особи.
Таким чином, враховуючи недоведеність позивачем невідповідності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, тому й похідні вимоги про зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку не підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не вирішується у зв'язку з відмовою у позовних вимогах.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання виключити з військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко