Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 листопада 2025 року Справа№640/5883/20
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку загального провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, треті особи 1) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, 2) Акціонерне товариство "Укрзалізниця"про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, код ЄДРПОУ 13857564) звернулось до суду з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-г, код ЄДРПОУ 19030825), треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11а, код ЄДРПОУ 37993783), Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедроця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу подання на повернення надміру/помилково зарахованих до бюджету платежів/інших доходів бюджету в розмірі 11536,08 гривень та зобов'язати відповідача вчинити такі дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» за договором оренди № 5995 нерухомого майна, яке належить до державної власності.
Зазначений договір оренди було укладено 31.10.2011 року, та п. 5.2 визначено, що після дії вказаного Договору здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. Додатковим договором від 11.03.2016 до договору оренди було змінено орендодавця та визначено, що з 01.12.2015 року орендодавцем є ПАТ «Українська залізниця» та підписано Акт від 01.12.2015 року приймання-передачі в оренду нерухомого майна. Також п. 3 Договору сторони змінили п. 3.6 договору оренди та встановили, що орендна плата у розмірі 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця - ПАТ «Українська залізниця», проте позивач продовжував перераховувати 70% орендної плати до бюджету, як було визначено у попередній редакції Договору.
В результаті зазначених дій відбулось помилкове нарахування коштів до державного бюджету тоді як ці кошти повинні були бути сплачені на рахунок ПАТ «Українська залізниця».
А саме: завдаток, сплачений Банком до бюджету, Відповідач не врахував в рахунок останнього платежу по орендній платі згідно п.п. 3.10, 5.2 договору оренди, та відповідач продовжував нараховувати позивачу орендну плату відповідно до нарахувань Відповідача, в результаті чого і відбулось часткове помилкове/надмірне зарахування орендної плати до бюджету на суму 11 536, 08грн.
В подальшому договір № 5995 припинено 25.05.2018 року.
З метою повернення помилково сплачених коштів позивач звернувся до відповідача із заявою-клопотанням від 01.10.2019 року щодо видачі подання про повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
Листом від 23.10.2019 № 30-05-8629 Регіональне відділення відмовило Позивачу у наданні подання на повернення коштів з бюджету через пропущення строку, визначеного пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, а саме - 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Позивач вважає свої права порушеними та просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву щодо ненадання Публічному акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" подання на повернення надміру/помилково зарахованих до бюджету платежів/інших доходів бюджету в розмірі 11 536, 08 гривень та зобов'язати відповідача вчинити такі дії.
Ухвалою суду від 12.05.2025 року прийнято до розгляду позовну і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
30.06.2025 відповідач надав відзив по справі, згідно змісту якого наголосив, що відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України строк на подання заяви становить 1095 днів від дня виникнення переплати, тобто дати фактичного зарахування коштів до бюджету понад суму зобов'язань, а не з моменту її виявлення.
При цьому відповідач акцентує, що, незалежно від дати складання акта звірки, право на звернення з вимогою про повернення коштів виникло в момент їх сплати і саме з цієї дати почався перебіг строку звернення.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву вважає, що перший випадок переплати мав місце 11.01.2016, а останній 25.03.2016.
Відтак, враховуючи що позивач звернувся до Регіонального відділення із заявою про повернення коштів 01.10.2019, встановлений строк в 1095 днів є перевищеним, а тому позовні вимоги є безпідставними.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року розгляд адміністративної справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження
Ухвалою суду від 29.07.2025 року у задоволені клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, - відмовлено.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року у задоволені клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, - відмовлено.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року продовжено строк підготовчого засідання по справі на 30 днів. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 17.10.2025 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до розгляду по суті. Справу ухвалено розглядати в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
31.10.2011 між Регіональним відділенням та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк» було укладено договір оренди № 5995 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, площею 9,80 кв.м. на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі центральних залізничних кас та перебуває на балансі відокремленого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті Південно-Західної залізниці державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».
Пунктом 3.6. Договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30%.
Відповідно до п. 3.9. Договору оренди зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та Балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок подальших платежів.
Згідно з п. 2.1. Договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін указаний в Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна.
На виконання вищевказаного пункту Договору оренди 31.10.2011 сторонами було підписано Акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 38/40.
Додатковим договором від 11.03.2016 до Договору оренди було змінено орендодавця та визначено, що з 01.12.2015 орендодавцем є ПАТ «Українська залізниця» (п.п. 1. 3. 6 додаткового договору) та підписано акт від 01.12.2015 приймання-передачі в оренду нерухомого майна. Також згідно п. 3 вказаного додаткового договору сторони змінили п. 3.6 Договору оренди та встановили, що орендна плата у розмірі 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця - ПАТ «Українська залізниця».
Відповідно Рішення НБУ № 303 від 18.08.2017 року «Про надання дозволу на реорганізацію шляхом приєднання АБ «ЕКСПРЕС-БАНК» до АКБ «Індустріалбанк», останній є правонаступником прав та обов'язків АБ «ЕКСПРЕС-БАНК.
В подальшому договір № 5995 припинено 25.05.2018 року.
Відповідно Акту звірки по орендним платежам, складеного станом на 03.09.2018 та підписаного між сторонами по справі, сума переплати -помилково/надмірно зарахованих коштів до бюджету по договору оренди складає 11 536, 08грн. (орендна плата за останній місяць).
02.10.2019 на адресу Регіонального відділення надійшла заява ПАТ АКБ «Індустріалбанк» на видачу подання про повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
Листом від 23.10.2019 № 30-05-8629 Регіональне відділення відмовило Позивачу у наданні подання на повернення коштів з бюджету через пропущення строку, визначеного пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, а саме - 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПК України помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу.
Згідно з п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно п. 43.3, ст. 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Щодо моменту, з якого обраховується строк, визначений п. 43.3, ст. 43 ПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
У разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків належать, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись зазначеними нормами, суд вважає, що надмірно сплачена сума в розмірі 11 536, 08грн., яка є орендною платою за останній місяць, що сторонами не заперечується, набула статус помилково сплаченої у момент припинення договору оренди - 25.05.2018 року, так як саме у цей момент вказана сума повинна бути визначена та обрахована як останній платіж, проте через попередні нарахування коштів орендарем, спірна сума до орендних платежів зарахована не була.
Наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 3 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника тощо.
Відповідно до абз. 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку та ін.
Як закріплено у п. 1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 15.05.2012 № 678 (далі - Положення № 678, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.
Відповідно п. 3 Положення № 768, завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Як вбачається з пп. 4.5 п. 4 Положення № 768, основними завданнями регіонального відділення є здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.
Відповідно пп. 5.3 п. 5 Положення № 768, регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом, у сфері оренди державного майна: виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності; здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений регіональним відділенням; проводить інвентаризацію, оцінку цілісних (єдиних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду регіональним відділенням, а також нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), або виступає її замовником, укладає договори на проведення оцінки зазначеного майна та затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна); здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; здійснює контроль за використанням орендованого нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності, та за виконанням умов договорів оренди; бере участь у здійсненні контролю за поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договору оренди; здійснює інші функції в сфері орендних відносин за дорученням Фонду.
Як визначено п. 16 Положення № 768, регіональні відділення підпорядковуються Фонду. Фонд, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації. Регіональні відділення є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Резюмуючи наведені положення Порядку № 787 та Положення № 768 суд вважає, що у відповідача по справі, внаслідок отримання заяви ПАТ АКБ «Індустріалбанк» від 02.10.2019 на видачу подання про повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету виник відповідний обов*язок таке подання видати, що і регламентовано абз. 5 Порядку № 787.
При цьому суд повторно зауважує, що строк, визначений пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, в межах даного спору не сплинув.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно меморіального ордеру № 4402 0002 від 05.03.2020 року, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2102, 00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, треті особи 1) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, 2) Акціонерне товариство "Укрзалізниця"про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву щодо ненадання Публічному акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" подання на повернення надміру/помилково зарахованих до бюджету платежів/інших доходів бюджету в розмірі 11 536, 08 гривень.
Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву надати Публічному акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" подання на повернення надміру/помилково зарахованих до бюджету платежів/інших доходів бюджету в розмірі 11 536, 08 гривень.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" сплачений судовий збір в розмірі 2102, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.В. Стойка