19 листопада 2025 рокуСправа №160/31729/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний Клінічний Центр Медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язанням вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний Клінічний Центр Медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, в якій позивач просить:
визнати незаконною бездіяльність КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР в частині ненадання належної відповіді по суті на звернення ОСОБА_1 від 21.11.2024 року щодо запиту «Прошу надати інформацію про юрист-консультанта, юриста або фахівця який очолює юридичний відділ КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР»;
зобов'язати КЗ«ОКЦ МСЕ» ДОР надати відповідь по суті на звернення ОСОБА_1 від 21.11.2024 року щодо запиту «Прошу надати інформацію про юрист-консультанта, юриста або фахівця який очолює юридичний відділ КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР»;
стягнути з КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР, на мою, ОСОБА_1 користь, моральну шкоду, заподіяну протиправним рішенням у розмірі 947520 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.11.2024 року позивач звернувся до В. О. Директору КЗ «ОКЦ МСЄ» ДОР Абраменковій Наталії Олександрівні з проханням надати доступ до публічної інформації. В цьому запиті позивач зазначив «Прошу надати інформацію про юрист-консультанта, юриста або фахівця який очолює юридичний відділ КЗ «ОКЦ МСЄ» ДОР», але відповідач такої інформації не надав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 21.11.2024 звернувся до В.О.Директора КЗ «ОКЦ МСЄ» ДОР Абраменкової Наталії Олександрівни з проханням надати доступ до публічної інформації, а саме надати інформацію про юрист-консультанта, юриста або фахівця який очолює юридичний відділ КЗ «ОКЦ МСЄ» ДОР.»
27.11.2024 позивач отримав лист від В.О.Директора КЗ «ОКЦ МСЄ» ДОР Абраменкової Наталії Олександрівни, в якому зазначено, що інформація про юрисконсульта КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР» згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року №2654-XII, кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Юрисконсультом КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР», не надано документів, які б свідчили про їх згоду на доступ до їх персональних даних.
Як слідує з позовної заяви, відповідачем у справі є Комунальний заклад «Обласний Клінічний Центр Медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, яке у свою чергу не є суб'єктом владних повноважень.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Згідно із ст. 4 цього Закону, доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Статтею 5 цього ж Закону передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно із ст. 12 цього ж Закону, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ст. 13 цього ж Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
інформацією про стан довкілля;
інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Тобто, юридичні особи, що не суб'єктом владних повноважень, можуть бути відповідачами в адміністративних справах у випадку, якщо інформація стосується використання бюджетних коштів.
Проте, згідно звернення від 21.11.2024 позивач просить надати інформацію про юрист-консультанта, юриста або фахівця який очолює юридичний відділ КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З цих підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова