17 листопада 2025 рокуСправа №160/23669/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 19.06.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно матеріалів пенсійної справи вбачається, що пенсію позивачу було призначено 05.06.2000 року на пільгових умовах за віком, визначених пунктом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058). Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період з 01.10.1993 по 30.09.1995 роки та складав 2,86647, що підтверджується розрахунком з матеріалів пенсійної справи. Після призначення пенсії Позивач продовжував працювати на підставі чого були здійснені перерахунки пенсії виходячи із заробітної плати за період 01.10.1991 по 30.09.1996, з 01.07.2000 по 30.04.2008 роки, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати знизився і становить 2,04651. Позивач уважає дії відповідача по зменшенню коефіцієнт заробітної плати протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
17 листопада 2025 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. На обґрунтування відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсійних виплат з 05.06.2000. Станом на дату призначення пенсії 05.06.2000 розмір пенсії позивача було обчислено відповідно до приписів Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення». Відповідач зазначає, що позивач безпідставно стверджує про наявність підстав для застосування при розрахунку пенсії заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647, оскільки позивач неодноразово виявив бажання про здійснення перерахунку пенсії шляхом додавання стажу та заробітку після призначення пенсії, що, в свою чергу, передбачає застосування частини першої ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Позивач, з 05.06.2000 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримую пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Станом на дату призначення пенсії 05.06.2000 розмір пенсії позивача було обчислено відповідно до приписів Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення».
З 01.01.2004 року набув чинності та діє Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої ст. 43 Закону № 1058 пенсія позивача була приведена у відповідність до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та обчислення розміру пенсійних виплат було проведено із заробітної плати (доходу), з якої було раніше обчислено пенсію: заробітна плата за період з 01.10.1993 по 30.09.1995 (за 24 календарних місяці) - 2436,50554; середній заробіток за 2002 рік - 306,45 грн; сума коефіцієнтів заробітної плати 68,79537 (8,87118+27,48540+32,43879); індивідуальний коефіцієнт для обчислення - 2,86642; середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 878,43 грн (306,45*2,86642) (а.с.11 зворот).
В подальшому, на підставі особистого звернення позивач від 11.10.2006 про проведення перерахунку пенсії з більшого заробітку, в результаті чого було проведено перерахунок з урахуванням стажу та заробітної плати по 30.04.2006р.
В подальшому, позивачем подано заяву від 13.05.2008 про проведення перерахунку шляхом додавання стажу та врахування даних про заробітну плату за повний 2007 та 2008 роки, в результаті чого було проведено перерахунок пенсії з 01.05.2008 з урахуванням стажу та заробітної плати по 30.04.2008, із застосуванням середньої заробітної плати.
Позивач 19.06.2025 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647.
За результатами розгляду поданого звернення, Відповідач листом від 17.07.2025 року в зазначеному в заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що страховий стаж, розрахований по 27.02.2015 року. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,75583. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,04651.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправним вернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Судом встановлено, що позивачу 05.06.2000 року призначено пенсію за віком.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Позивач вважає, що має право не лише на врахування до страхового стажу періодів роботи, а й виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995, із застосуванням показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647.
Суд вважає, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 Верховним Судом розглядалось питання визначення коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжила працювати.
Верховний Суд зазначив, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія.
Суд на підставі частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера позивача, із врахуванням до страхового його стажу періодів роботи, підлягає застосуванню найбільш вигідний показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Позивач, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, просить обчислювати пенсію виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995 та із розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
За встановлених обставин у пенсійного органу відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є здійснення перерахунку пенсії за обраною пенсіонером заробітною платою (доходу), врахованою при обчисленні пенсії.
Отже суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 19.06.2025 (дати звернення) перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995 з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 968,96 грн понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 19.06.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.10.1993 по 30.09.1995 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,86647.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-21910427) судовий збір у розмірі 968,96 гривень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев