19 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/5827/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форкліфт груп» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Форкліфт груп» (далі - ТОВ «Форкліфт груп», позивач) звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинської області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Волинської області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.11.2024 №327945 до ТОВ «Форкліфт груп» (Forklift Group Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Форкліфт груп» є нерезидентом, яке зареєстроване на території Польщі, що підтверджується витягом з Державного судового реєстру станом на 16.05.2025 №KRS 0000572933.
27.03.2024 між ТОВ «Форкліфт груп», як виконавцем, та ФОП ОСОБА_1 , як замовником, укладено контракт про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів у міжнародному сполученні №2024/032.
У відповідності до заявки від 12.11.2024 №133, ТОВ «Форкліфт груп» надало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв послуги з міжнародного транспортного перевезення з м. Йорк (Великобританія) до м. Житомир (Україна), що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2511/01 від 25.11.2024.
Після виконання вищезазначеної заявки на транспортне перевезення, автомобіль позивача, будучи повністю вільним від вантажу (порожній, без товару), розпочав своє повернення до місцезнаходження бази компанії-нерезидента ТОВ «Форкліфт груп» у Польщі.
27.11.2024 на а/д М-19 МП Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече 132 км старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті було затримано автопоїзд у складі сідлового тягача марки Mercedec-Benz, р.н. НОМЕР_1 та напівпричепа марки Wielton, р.н. НОМЕР_2 , що належать польській компанії Forklift Group Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, з метою перевірки виконання вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.
Перевіркою встановлено, що при здійсненні автодорожнього руху між пунктами Україна - Польща водій рухався без документів, перелік яких зазначено статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), а саме: без дозволу України.
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №061574 від 27.11.2024.
Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області №327945 від 27.11.2024 про застосування адміністративного-господарського штрафу постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 34 000,00 грн, за порушення нерезидентом в статті 53 Закону №2344-III, а саме: відсутність дозволу України».
Позивач не погоджується із вказаною постановою та вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування такої позиції вказує, що Указом Президента України №654/2022 від 16.09.2022 затверджено Угоду між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом від 29.06.2022, метою якої є тимчасове полегшення автомобільних вантажних перевезень між Європейським Союзом та Україною, а також транзитом через їх території, шляхом надання додаткових прав на транзит та перевезення вантажів між сторонами операторам, зареєстрованим в одній із Сторін, у зв'язку з наслідками загарбницької війни Росії проти України та значними збоями у роботі всіх видів транспорту в країні.
Таким чином, з огляду на умови повномасштабної війни та складну логістичну ситуацію в Україні, зумовлену блокадою морських портів та пошкодженням транспортної інфраструктури, що виникли внаслідок вторгнення РФ, встановлено тимчасове право, що дозволяє перевізникам зазначених в Угоді сторін здійснювати міжнародні вантажні перевезення без отримання дозволу для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень між сторонами Угоди та дозволяє державі уникнути зупинки експорту/імпорту через автомобільні пункти пропуску.
Угода між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним від 29.06.2022 лібералізує здійснення автомобільних перевезень з огляду на вищезазначені причини, нівелюючи норми чинного вітчизняного законодавства. Тобто застосування норм Закону №2344-III не відповідає меті Угоди та порушує інтереси держави в першу чергу.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.31).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.35-41) представник відповідачів позов не визнала, мотивуючи тим, що у даній справі було проведено рейдову перевірку транспортного засобу автомобільного перевізника - нерезидента України під час перевезення вантажів.
Водій надав для перевірки витяг з ліцензії, посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію тягача з напівпричепом, інші документи у водія були відсутніми. За результатами складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.11.2024 №АР061574.
Відповідно до акту перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки було виявлено порушення виконання нерезидентом України міжнародних перевезень вантажів з порушенням Угоди між Україною та ЄС про вантажні перевезення автомобільним транспортом від 29.06.2022, а саме: на лобовому склі транспортного засобу, що здійснює міжнародні автомобільні вантажні перевезення, були відсутні видимо та чітко ідентифіковані наліпки; відсутній договір або належним чином підписаної перевізником заявки (запиту на перевезення).
Вказане діяння було кваліфіковано відповідачем як порушення, що полягає у перевезенні вантажу без документів визначених статтею 53 Закону №2344-III, а саме - перевезення за відсутності дозволу України.
Представник відповідачів вказує, що дорученням в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України від 08.07.2024 №147/27/11-24 доручено Голові Укртрансбезпеки забезпечити в установленому порядку з 11.07.2024 контроль за виконанням положень Угоди при здійсненні перевезень територією України перевізниками країн Європейського Союзу, зокрема щодо наявності видимої та чітко ідентифікованої наліпки на лобовому склі транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення відповідно до цієї Угоди.
Перевірка міжнародних перевезень виконується як і при перевезеннях вантажу (наявності вантажу), так і при поїздках без вантажу по вигрузці та поверненню до своєї країни чи прямуванні на загрузку. При цьому, за результатами таких перевірок можливе застосування адміністративно-господарського штрафу, адже абзац 6 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ містить конструкцію не «перевезення вантажу», а «виконання міжнародних перевезень вантажу», яке починається із прямування на загрузку, так і повернення до своєї країни (сторона заснування) по вигрузці.
У даній справі позивач підтверджує, що перевірений транспортний засіб по вигрузці прямував до сторони заснування. Вказане підтверджував і водій під час перевірки.
Отже виконання міжнародного перевезення на момент перевірки не було закінчено, що є як підставою для проведення перевірки, так і для застосування адміністративно-господарського штрафу у випадку виявлення порушень.
В спростування доводів позивача про повну та безумовну тимчасову відміну дозвільної системи вантажних перевезень, представник відповідача вказує, що обов'язок отримувати відповідний дозвіл у перевізників є окрім випадків та за умови виконання положень цієї Угоди (відповідність положенням Угоди). Оновлена Угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом на момент перевірки передбачала низку змін, що були чинними.
При виїзді з України порожнім транспортом водію необхідно обов'язково мати документи, що підтверджують повернення з вантажем, який водій буде забирати на зворотному шляху. Це може бути договір або підписана перевізником заявка. Ці документи повинні містити, зокрема, ім'я, контактні дані та адресу відправника. Також в них має бути вказано місце завантаження.
На лобовому склі транспортного засобу повинна бути наліпка розміром 5 см, яка має допомогти контролюючим органам країн ідентифікувати вантажівки, що виконують перевезення відповідно до Угоди.
Саме та обставина, що замість довгої процедури отримання автомобільними перевізниками-нерезидентами дозволу на перевезення вантажів використовується наліпка на лобовому склі і є підтвердженням того, що дозволено тимчасове полегшення автомобільних вантажних перевезень між Європейським Союзом та Україною, а також транзитом через їх території, шляхом надання додаткових прав на транзит та перевезення вантажів.
Наявність наліпки, вказує як для операторів автомобільних перевезень, заснованих в Україні, так і в Європейському Союзі, на те, що вони можуть користуватися правами, наданими згідно з цією Угодою, і виконувати операції, дозволені цією Угодою. Відсутність наліпки при здійсненні автомобільних перевезень за цією Угодою вважається невідповідністю положенням цієї Угоди.
Отже, саме наявність наліпки на лобовому склі свідчить про правомірність вантажних перевезень автомобільним перевізником-нерезидентом. Водночас відсутність вказаної наліпки означає, що перевезення не відбувається за правилами Угоди, а відповідно й перевізник не може користуватись наданими цією Угодою правами, зокрема права перевозити вантаж без отримання дозволу України.
У даному випадку 27.11.2024 посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку від 22.11.2024 №HP004047 здійснено перевірку міжнародних перевезень вантажів, в ході якої було зупинено перевірено транспортний марки Мерседес-Бенц, реєстраційний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом Вельтон, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався за
Встановлено, що перевізником є ТОВ «Форкліфт Груп».
Таким чином, за відсутності видимої та чітко ідентифікованої наліпки на лобовому склі транспортного засобу перевізник був зобов'язаний забезпечити водія дозволом України.
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів транспортом №АP061574, яким встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, а саме: виконання нерезидентами України міжнародних перевезень вантажів за відсутності дозволу України.
При цьому представник відповідача звертає увагу, що позивач у позовній заяві не заперечує відсутності такого дозволу під час перевірки. Дозвіл України не наданий і до суду, що свідчить про відсутність такого документу взагалі.
На підставі акту, №AP061574 від 27.11.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Волинській області винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №327945 від 27.11.2024, у зв'язку з порушенням абзацу 6 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ якою до перевізника ТОВ «Форкліфт Груп» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн.
З наведених підстав представник відповідача вважає, що вважає, що постанова №327945 від 27.11.2024 винесена законно, а допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Форкліфт Груп» кваліфіковано вірно. Просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги та додатково зазначив, що під час рейдової перевірки на лобовому склі транспортного засобу була наліпка розміром 5 см, форма якої затверджена в Угоді. Однак вищевказаний критерій (характеристика) палітки зумовлює фактичну дійсність обставин при якій вищезазначену палітку видно та можливо чітко ідентифікувати лише з близької відстані, тоді як надані відповідачем фото та відеоматеріали зроблені з відстані, яка фізично унеможливлює нормальну видимість та чітку ідентифікацію палітки.
Окрім того позивач зазначає, що при операції повернення транспортного засобу до країни засування, водій, на вимогу інспектора, має надати письмові або електронні докази (коносаменти, товарно-транспортні накладні, вантажні митні декларації, книжки МДІ (міжнародних дорожніх перевезень і записи тахографа). В свою чергу, договір та/або заявка на перевезення вантажу не входять до вищевказаного переліку. На вимогу інспектора були надані записи тахографа, які є самостійним та достатнім доказом, що може підтвердити виконання операцій (а.с.58-60, 70-72).
Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення від 13.08.2025, в яких зазначив, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №327945 від 27.11.2024 винесена виключно з підстав відсутності дозволу України, передбаченого статтею 53 Закону №2344-III. Натомість, інші порушення, як от відсутність договору, або належним чином підписаної перевізником заявки, - фіксуються, проте не є підставою для застосування постанови. Відтак, інспектором правомірно зафіксовано порушення, проте винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу тільки з підстави відсутності дозволу України. Також наголосив, що в інспектора наявні підстави для здійснення перевірки транспортного засобу без вантажу, що рухається відповідно до Угоди та з виконанням її вимог. Транспортний засіб, що повертається з України без вантажу в межах Угоди повинен мати наліпку. В даному випадку позивач намагається ввести суд в оману, стверджуючи, що така наліпка була наявною. До відзиву додано фото в момент перевірки, з якого вбачається, що наліпка, форма якої визначена Угодою відсутня. При цьому, з відеозапису перевірки слідує таке: інспектор переконався, що на лобовому склі транспортного засобу наліпка відсутня, на повідомлення інспектора про необхідність наявності наліпки та інших документів водій підтверджує їх відсутність (а.с.74-76).
Позивач у письмових поясненнях від 08.09.2025 наполягає на тому, що під час рейдової перевірки на лобовому склі транспортного засобу була палітка розміром 5 см, форма якої затверджена в Угоді. Інспектор здійснював лише фотофіксацію транспортного засобу та належним чином не переконався у наявності налітки. Вказує, що наданий відповідачем відеозапис не дає можливості встановити чітку відповідь водія транспортного засобу. Між інспектором та водієм виникла невелика словеса перепалка під час якої вони розмовляють про інші документи та зовсім не згадують про налітку (а.с.86-87, 90-91).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ТОВ «Форкліфт груп» є нерезидентом, яке зареєстроване на території Польщі, що підтверджується витягом з Державного судового реєстру станом на 16.05.2025 №KRS 0000572933 (а.с.11-14, переклад а.с.14 зворот.-17).
На виконання умов контракту №2024/032 від 27.03.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та Forklift Group Sp.z.о.о. (Польща) (а.с.8-10), згідно із міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) від 14.11.2024 (а.с.19) позивачем здійснювалося перевезення вантажу за маршрутом м. Йорк (Великобританія) - м. Житомир (Україна).
27.11.2024 посадовою особою Відділу Державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (а.с.45 зворот) та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 22.11.2024 №НР004047 (а.с.46) на 132 км а/д M-19 Доманове-Ковель-Тереблече проведено рейдову перевірку транспортного засобу Mercedec-Benz, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепа марки Wielton, номерний знак НОМЕР_2 , які належать позивачу.
За результатами перевірки посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області складено акт від 27.11.2024 №061574 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено порушення статті 53 Закону №2344-III, а саме: виконання нерезидентм України міжнародних перевезень вантажів з порушенням Угоди між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом від 29.06.2022, підписаною у місті Брюселі 20.06.2024 в частині відсутності видимої та чіткої ідентифікаційної наліпки на лобовому склі транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення, а також відсутні договір або належним чином підписана перевізником заявка (запит на перевезення), відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закон № 2344-III: виконання нерезидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону №2344-III, а саме: дозволу України (а.с.18, 46 зворот.).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.11.2024 №327945 вирішено стягнути з ТОВ «Форкліфт груп» адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн за виконання нерезидентом України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статею 53 Закону №2344-III, а саме: дозволу України, відповідальність за що передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ (а.с.21, 48 зворот.).
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом №2344-III.
За змістом положень статті 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Згідно приписів статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За приписами пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку..
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Нормами пункту 14 Порядку №1567 визначено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.
Так, у відповідності до вимог статті 53 Закону №2344-III організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.
При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:
дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
документи на вантаж.
При виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати:
дозвіл України;
дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
документи на вантаж.
У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2344-ІІІ, дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом - це документ, що видається уповноваженими органами Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для в'їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а також здійснення інших видів перевезень, передбачених законодавством.
Процедуру оформлення і видачі дозволів на поїздку територією іноземних держав під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - дозвіл), їх обміну та обліку визначає Порядкок оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженого наказом Міністерства транспорту України 20.08.2004 № 757 (далі - Порядок № 757).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку №757 перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Згідно із пунктом 1.5. Порядку №757 бланки дозволів є номерними бланками та не є документами суворої звітності.
Дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення, письмової заяви або замовлення бланку дозволу в електронній формі, в яких зазначаються найменування (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (номерні знаки, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів (пункт 3.2 Порядку № 757).
Відповідно до пункиу 4.2 Порядку № 757 автомобільний перевізник забезпечує наявність всіх дозвільних документів, передбачених законами України або міжнародними договорами України з питань міжнародних перевезень, на виконання конкретного перевезення при здійсненні документального контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Згідно із пунктом 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена статтею 60 Закону №2344-ІII.
Так, абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спірні правовідносини у цій справі склалися у зв'язку із притягненням територіальним органом Укртрансбезпеки до відповідальності іноземного перевізника ТОВ «Форкліфт груп» - Forklift Group Sp.z.о.о. (Польща) за порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом накладення адміністративно-господарського штрафу.
Так, згідно із оскаржуваною постановою від 27.11.2024 №327945 до перевізника ТОВ «Форкліфт груп» застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абзацом 6 частини першої статті 60 Закону №2344-ІII, тобто за виконання міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону (правова підстава); фактичною підставою (обставиною) є відсутність дозволу України.
Вказана постанова була винесена на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом від 27.11.2024 №061574, яким зафіксовано порушення статті 53 Закону №2344-III, а саме: виконання нерезидентм України міжнародних перевезень вантажів з порушенням Угоди між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом від 29.06.2022, підписаною у місті Брюселі 20.06.2024 в частині відсутності видимої та чіткої ідентифікаційної наліпки на лобовому склі транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення, а також відсутні договір або належним чином підписана перевізником заявка (запит на перевезення), відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закон № 2344-III: виконання нерезидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону №2344-III, а саме: дозволу України (а.с.18, 46 зворот.).
Суд зауважує, що у позовній заяві позивач фактично не заперечує, що на момент проведення перевірки у водія був відсутній дозвіл України на міжнародне перевезення вантажів, наявність якого передбачена статтею статті 53 Закону №2344-III.
Натомість в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що з огляду на умови повномасштабної війни Угодою між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом від 29.06.2022, затвердженою Указом Президента України №654/2022 від 16.09.2022 (далі - Угода). встановлено тимчасове право, що дозволяє перевізникам зазначених в Угоді сторін здійснювати міжнародні вантажні перевезення без отримання дозволу для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень між сторонами Угоди та дозволяє державі уникнути зупинки експорту/імпорту через автомобільні пункти пропуску.
Надаючи оцінку таким доводам позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Угоди метою цієї Угоди є тимчасове полегшення автомобільних вантажних перевезень між Європейським Союзом та Україною, а також транзитом через їх території, шляхом надання додаткових прав на транзит та перевезення вантажів між Сторонами операторам, зареєстрованим в одній із Сторін, у зв'язку з наслідками загарбницької війни Росії проти України та значними збоями у роботі всіх видів транспорту в країні.
Згідно із статтею 2 Угоди ця Угода поширюється на транзитні та міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом між Сторонами за найм, або за плату, або за власний рахунок і не порушує правил, встановлених багатосторонньою системою квот Європейською Конференцією Міністрів Транспорту у рамках Міжнародного транспортного форуму. Перевезення вантажів автомобільним транспортом в межах держави-члена Європейського Союзу або між державами-членами Європейського Союзу не підпадає під дію цієї Угоди. Транзит через територію іншої Сторони для перевезення вантажів між третіми країнами не підпадає під дію цієї Угоди.
Згідно із Угодою між Україною та Європейським Союзом від 20.06.2024 до вищезазначеної Угоди були внесені зміни, зокрема додані статті 5В та 5Г.
Так, відповідно до статті 5В водії, які виїжджають зі своєї сторони заснування та в'їжджають на територію іншої сторони з порожнім транспортним засобом, відповідно до пункту (d) статті 4, вважатимуться такими, що відповідають цьому положенню лише в разі, якщо вони можуть пред'явити відповідні документи, що містять інформацію, яка підтверджує, що поїздка здійснена у поєднанні з іншою операцією, дозволеною цією Угодою відповідно до пунктів (a)-(c) статті 4. Для цього вони матимуть в транспортному засобі документи, що підтверджують, що договір або заявка на перевезення, належним чином підписана перевізником, уже існує.
Договір або належним чином підписана перевізником заявка (запит на перевезення), зазначені в пункті 1, міститимуть, зокрема, ім'я, адресу та контактні дані відправника.
Автомобільні вантажні перевезення, які здійснюються згідно з цією Угодою, вважатимуться такими, що відповідають статті 4, лише якщо повертаючись до своєї Сторони заснування оператор автомобільних перевезень може надати чіткі докази того, що операції та поїздки, здійснені на території іншої Сторони, на території третьої країни або на території тієї самої Сторони, обмежуються двосторонніми або транзитними операціями, дозволеними згідно зі статтею 4. У разі зміни характеру вантажу, що підлягає транспортуванню, коли оператор автомобільних перевезень прибуває до місця призначення, відправник підтвердить це відповідним документом, який перевозить у транспортному засобі оператор автомобільних перевезень. У разі перевезення товарів, що походять з іншої країни, ніж країна місця завантаження, це місце завантаження має бути чітко ідентифіковано відповідним документом. У разі повернення порожніх транспортних засобів до Сторони заснування оператора автомобільних перевезень він повинен мати можливість довести, що транспортні засоби залишили територію його Сторони заснування завантаженими.
Докази, згадані в пункті 3 цієї статті, можуть включати коносаменти, товарно-транспортні накладні, вантажні митні декларації, книжки МДП (міжнародних дорожніх перевезень) і записи тахографа, будь-який з яких повинен вважатися достатнім доказом. Вони будуть пред'явлені або передані компетентному контролюючому органу контролюючої Сторони на його вимогу та протягом усього часу проведення придорожньої перевірки. Вони можуть бути представлені або передані в електронному вигляді з використанням змінного структурованого формату, який можна використовувати безпосередньо для зберігання та обробки на комп'ютерах, як-от електронна транспортна накладна (e-CMR), відповідно до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну. Під час придорожньої перевірки водієві буде дозволено зв'язатися з оператором автомобільних перевезень або будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою з метою надання до закінчення придорожньої перевірки будь-яких доказів, зазначених у пункті 3 цієї статті.
Положення цієї статті застосовуватимуться виключно до операцій, що здійснюються на основі цієї Угоди. Вони не перешкоджають виконанню правил і вимог, що застосовуються до операцій, що здійснюються на основі інших міжнародних документів у галузі автомобільного транспорту, зокрема правил Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ), і в цьому випадку водій повинен мати можливість пред'явити відповідний дозвіл.
Згідно із статтею 5C Угоди транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення відповідно до цієї Угоди, матимуть на лобовому склі видиму та чітко ідентифіковану наліпку. Ця наліпка відповідатиме зразку, наведеному в Додатку I.
Наявність наліпки, зазначеної в пункті 1, вказує як для операторів автомобільних перевезень, заснованих в Україні, так і в Європейському Союзі, на те, що вони можуть користуватися правами, наданими згідно з цією Угодою, і виконувати операції, дозволені цією Угодою відповідно до статті 4. Відсутність наліпки при здійсненні автомобільних перевезень за цією Угодою вважається невідповідністю положенням цієї Угоди.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що під час рейдової перевірки на лобовому склі транспортного засобу була палітка розміром 5 см, форма якої затверджена в Угоді, оскільки на підтвердження вказаних обставин останній не надав жодних належних доказів, натомість посилався на фотоматеріали надані відповідачем, які були зроблені в ході проведення перевірки.
Однак із вбачається із таких фотоматеріалів (а.с.48) на належному позивачу транспортного засобі відсутня наліпка, форма якою затверджена додатком 1 до Угоди (а.с.44).
Суд вважає вірними доводи представника відповідача про те, що за відсутності видимої та чітко ідентифікованої наліпки на лобовому склі транспортного засобу перевізник був зобов'язаний забезпечити водія дозволом України.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.11.2024 №327945 винесена за наявності фактичних та правових підстав, є правомірною та такою, що прийнята відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, доводи позивача про безпідставність застосування до нього адміністративно-господарського штрафу не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вказаної постанови необхідно відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідачів відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Форкліфт груп» (20-481, Польща, місто Люблін, вулиця Кароля Ольшевського, будинок 11, податковий номер 7123299738) до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 3), Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк