Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/647/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 395/2028/24 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 356 (198) В ОСОБА_1
13.11.2025 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисників - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників - адвокатів ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2025 року, якою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомиргорода Кiровоградськоi областi, громадянина України, керiвника приватного підприємства «Будсервiс-А», зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України закрито у зв'язку із відмовою представника потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням, погодженого 03.09.2025 року заступником керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_10 , ОСОБА_8 обвинувачується в наступному.
Так, ОСОБА_8 проводив реконструкцію Новомиргородського ліцею №3 з улаштуванням захисної споруди цивільного захисту за адресою: Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 43.
08 квітня 2024 року ОСОБА_8 близько 09:00 год., діючи самовільно, всупереч установленому законом порядку, не здійснивши будь-яких заходів щодо отримання в органу місцевого самоврядування дозвільних документів для перевезення сировини, за усної вказівки направив працівників очолюваного ним ПП «Будсервіс-А» на земельну ділянку комунальної власності Новомиргородської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області, що знаходиться на околиці села Троянове Новоукраїнського району, де останні, використовуючи техніку підприємства, не маючи документів, які посвідчують законність видобутку, без дозволу Новомиргородської міської ради, самовільно за допомогою ковша екскаватора марки Е160 W LS, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснили незаконне навантаження піщано- гравійної сировини (гравій) в загальній кількості 65,4 метри кубічних із зазначеної ділянки місцевості на автомобілі МАЗ-551605-275, реєстраційний номер НОМЕР_2 та самоскид МАЗ-551605-271, реєстраційний номер НОМЕР_3 , які належать ПП «Будсервіс-А», та перевезли до території Новомиргородського ліцею № 3 Новомиргородської міської ради, яка розташована по вул. Соборності, 43 у м. Новомиргороді та вулиці Озерна в м.Новомиргород, що межує з територією Новомиргородського ліцею №3 Новомиргородської міської ради, чим заподіяв Новомиргородській територіальній громаді в особі Новомиргородської міської ради матеріальну шкоду на суму 78 641,96 грн.
Дії ОСОБА_8 згідно вказаного обвинувального акту кваліфікуються за ст.356 КК України як самоуправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється установою, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам держави.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник потерпілого Новомиргородської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_11 відмовився від обвинувачення щодо ОСОБА_8 , подав письмову заяву про відмову від обвинувачення, при цьому зазначив, що будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого Новомиргородська міська рада Кіровоградської області не має. Прокурор погодилася з заявою представника потерпілого та просила кримінальне провадження закрити, цивільний позов залишити без розгляду, скасувати накладений на майно арешт.
Ухвалою суду першої інстанції кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України закрито у зв'язку із відмовою представника потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Рішення суду мотивовано тим, що підтримання обвинувачення є правом представника потерпілого, від якого він відмовився, тому суд вважає, що подальше кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення підлягає закриттю.
На підставі ст.477 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених у тому числі ст.356 КК України.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК України його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадження у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством.
Згідно ч.4 ст.26 КПК України відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Враховуючи те, що підтримання обвинувачення є правом представника потерпілого, від якого він відмовився, суд дійшов висновку, що подальше кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення підлягає закриття.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та визнати ОСОБА_8 невинуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення та провадження у справі закрити. Скасувати арешт, який накладений згідно ухвали слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10.04.2024. Свої вимоги обґрунтує тим, що прокурор змінила обвинувальний акт з ч. 3 ст.240 КК України, перед дебатами і всупереч чинному законодавству перекваліфікувала дії, за погодженням заступником керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області - на самоправство тобто на справу приватного обвинувачення, яка не може бути порушена та розглянута судом, не інакше, як за заявою потерпілого, у відповідності до статті 55 КК України. Міська рада є цивільним позивачем, не має статусу потерпілої, якщо заява надійде суд прийме рішення. Враховуючи те, що на сьогоднішній день письмової заяви не має дана особа не може бути визнана потерпілою особою. Якщо така заява надійде то суд буде вирішувати є підстава чи не має визнати таку особу потерпілою. Ознайомившись зі змістом Обвинувального акту зі зміненою кваліфікацією, Новомиргородська міська рада повідомляє, що не підтримує обвинувачення відносно ОСОБА_8 . У Новомиргородської міської ради відсутні відомості та матеріали, які б свідчили про наявність претензій майнового/морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_8 . Вказала, що на даний час, у Новомиргородській міській раді відсутні відомості та матеріали, які свідчили б про факт завдання кримінальним правопорушенням, що інкримінується ОСОБА_8 , майнової та/або моральної шкоди». Крім того, вказала, що в ході судового розгляду за ч.3 ст.240 КК не вдалося встановити жодного доказу по кримінальному провадженню, але всупереч цьому - прокурор безпідставно змінює обвинувальний акт на ст.356 ККУ. Прокурор взяв на себе функцію перевищуючи свої повноваження, а судом згадане порушення відповідно було підтримано при ухваленні рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку із відмовою представника потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Потерпілий відсутній у справі та відповідно відсутня заява, якою потерпілий оспорював вчинення дій ОСОБА_8 , а навпаки прокурором в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_8 , перевозячи жорству, яка зі слів прокурора належить буцім-то Новомиргородській міській раді перемістив її до ліцею №3 міста Новомиргорода, який підпорядкований Новомиргородській міській раді, тобто - вказане майно залишилось у власності міської ради. Із цього слідує, що ОСОБА_8 нанести матеріальні збитки Новомиргородській міській раді не міг. Твердження прокурора про те, що обвинувачений вважає, що це самоправсто - безпідставне, ОСОБА_8 - не говорив такого, це надумане прокурором і доказами не підтверджується. Зазначила, що в обвинувальному акті немає жодного посилання на жоден доказ, немає жодного обґрунтування, на підставі чого зроблені висновки обвинувачення, дані обвинувального акта не є фактичними, а є припущеннями та домислами, що є порушенням ст.17 КПК України та ст. 62 Конституції,ст. 6 СКПЛ та п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Підтвердженням фактичності викладених в обвинувальному акті фактів та обставин також має бути демонстрація в дотриманні процедури досудового розслідування, яка полягає у виконанні вимог ст.ст. 2, 7, ч. 2 ст. 9, ст. 214, ч. 5 ст. 223 КПК України щодо повноти, всебічності та об'єктивності досудового розслідування, відпрацювання всіх можливих версій. Також зазначила, що документу, розрахунку або інших даних, які б дозволяли встановити об'єм вилученої сировини наразі - не має. Зазначена в обвинувальному акті сировина ( кількість) надумана і нічим не підтверджена. До того ж більша частина речових доказів відсутня, з яких формується сума матеріальних збитків. Фактично оглянули речовину(сировину), яка являється жорствою. Посилання прокурора на те, що згадана речовина була добута з території колишнього кар'єру здійснено незаконне видобування піщано-гравійної сировини(гравій), спростовується , тим, що - відсутністє рішення Державної комісії по запасах корисних копалин - відсутній документ, який підтверджує статус колишнього кар'єру або околиця села Троянове, як зазначено у зміненому обвинувальному акті - не було оглянуто в судовому засіданні експериментальні зразки, як заявила прокурор в судовому засіданні від 14.08.2025, чим унеможливила посилання на речові докази(зразки), які досліджувались для встановлення предмету злочину, що дає змогу встановити той факт, що досліджувався зовсім інший об'єкт , але не жорства відповідно дане виключає предмет даного злочину, це перше і по-друге: речовий доказ, який можна переміщувати і який не був досліджений судом безпосередньо в суді посилання сторони обвинувачення на той доказ, який не досліджувався судом не допустимо, оскільки доказова база грунтується лише на тих доказах, які безпосередньо були досліджені судом.
Крім того, стороною обвинувачення не встановлено до якої категорії земель та виду цільового призначення земельної ділянки відноситься земельна ділянка та на даній ділянці не видобувались корисні копалини загальнодержавного значення, йменується стороною обвинувачення, як піщано-гравійна суміш (гравій). Стороною обвинувачення не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів щодо скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_9 ставить аналогічні вимоги та мотиви як і в апеляційній скарзі захисника - адвоката ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримала подані апеляційні скарги, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг та просила залишити рішення суду першої інстанції без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції, як це передбачено ст.404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За змістом ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із обвинувального акту, органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ст. 356 КК України, як самоуправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється установою, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам держави.
Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 356 КК України (самоуправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється установою, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам держави) є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення і може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України однією із підстав для закриття кримінального провадження є відмова потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч.4 ст.26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.
Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК України, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 04.09.2025 від представника потерпілого Новомиргородської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_12 надійшла заява про відмову від обвинувачення щодо ОСОБА_8 , при цьому в заяві останній зазначив, що будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого Новомиргородська міська рада Кіровоградської області не має. (Том 3 а. с. 85).
Прокурор в суді першої інстанції погодилася з заявою представника потерпілого та просила кримінальне провадження закрити, цивільний позов залишити без розгляду, скасувати накладений на майно арешт.
Враховуючи те, що відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, на думку колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг захисників про безпідставне закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою представника потерпілого від підтримання обвинувачення, є необґрунтованими та безпідставними. При цьому колегія суддів, враховує викладене в Постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року, справа № 712/1710/19, провадження № 51-5098км19, а саме те, що відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження на підставі відповідної ухвали суду.
При цьому під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо особи, а тому не потрібно встановлювати ні сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи.
За таких обставин не потребують перевірки судом докази, а також немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші вимоги процесуального закону під час провадження у справі.
Отже, всупереч тверджень апелянтів, суд дотримався вимог п.7 ч.1 ст.284 КПК України та закрив кримінальне провадження у зв'язку із відмовою представника потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, невідкладно з прийняттям рішення, що виключало будь-яке провадження по справі.
Будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
Крім цього, при перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено істотного порушення кримінального процесуального закону, що слугувало б підставою для скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг захисників та скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисників - адвокатів ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_8 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)